ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2006 Справа N 4/3326-28/380
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 27.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного
підприємства "Полісід", м. Львів
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
29.11.2005 р.
у справі господарського суду Львівської області
за позовом Приватного підприємства "Полісід", м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллаген",
м. Львів
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю
"Геос-Львів", м. Львів
про стягнення заборгованості в сумі 357 118,76 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Подоляк С.А. - дов. б/н від 21.02.2006 р.
відповідача: Перунов В.В. - дов. б/н від 20.02.2006 р.
третьої особи: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Львівської області від
04.08.2005 р. зі справи N 4/3326-28/380 позовні вимоги
ПП "Полісід" задоволені повністю.
Рішення суду мотивоване доведеністю факту неналежного
виконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого згідно
накладної N 1/8 від 14.08.2001 р. та накладної N 1 від
05.04.2002 р. товару. З посиланням на п. 6 Прикінцевих та
перехідних положень ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та з огляду на те, що
позивач не звертався до відповідача з вимогою про сплату коштів за
накладною N 1/8 від 14.08.2001 р. станом на 01.01.2004 р. (дату
набрання чинності новим ЦК України), суд прийшов до висновку, що в
період до 01.01.2004 р. строк пред'явлення позову (позовна
давність) за вищезгаданою накладною свій перебіг не починав, в
силу чого твердження відповідача щодо спливу строку позовної
давності було відхилено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
29.11.2005 р. у даній справі рішення господарського суду
Львівської області від 04.08.2005 р. змінено. У задоволенні
позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі
101004,80 грн., 3877,87 грн. - 3% річних та 14976,16 грн. -
інфляційних нарахувань відмовлено. В решті рішення залишено без
змін. Судові витрати пропорційно задоволеної частини позову
покладено на відповідача.
Постанова мотивована доведеністю факту неналежного виконання
відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого згідно накладної
N 1/8 від 14.08.2001 р. та накладної N 1 від 05.04.2002 р. товару,
однак з урахуванням п. 6 Прикінцевих та перехідних положень
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та відсутності в ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в
редакції 1963 р. правила аналогічного встановленого ч. 5 ст. 261
ЦК України суд прийшов до висновку, що строк пред'явлення позову
за накладною N 1/8 від 14.08.2001 р. вже минув, оскільки
відповідно до ст. 76 ЦК УРСР право на позов у ПП "Полісід" виникло
з моменту поставки товару.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 29.11.2005 р. у даній справі ПП "Полісід"
звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу тим, що
судом невірно застосовані норми матеріального права, а саме
ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 530, ч. 2 ст. 261 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти доводів
викладених в скарзі заперечує та просить залишити оскаржувану
постанову без змін, а скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з огляду на наступне.
Судами встановлено, що за накладною N 1/8 від 14.08.2001 р.
ПП "Полісід" відпустило ТОВ "Коллаген" товар-шкіру ВРХ в кількості
18 527 кг на загальну суму 187004,80 грн. та за накладною N 1 від
05.04.2002 р. ПП "Полісід" відпустило ТОВ "Коллаген" шкіру
"вет блу" ВРХ в кількості 3 152,36 кв. м на загальну суму
170 113,96 грн., що підтверджується наявними у справі накладними,
довіреностями, книгою обліку продажу товарів (робіт, послуг)
позивача.
Даний факт, також, підтверджується поданим ТОВ "Коллаген"
актом звіряння розрахунків між сторонами спору від 22.10.2005 р.
Відповідач свого зобов'язання по оплаті товару не виконав.
25.10.2004 р. позивач пред'явив відповідачу вимогу про сплату
зазначених коштів, яку відповідач отримав 18.11.2004 р. та
19.10.2001 р. здійснив часткову оплату по накладній N 1/8 від
14.08.2001 р. на загальну суму 86 000 грн., в силу чого залишок
заборгованості відповідача перед позивачем за вказаною накладною
склав 101 004,80 грн., а за накладною N 1 від 05.04.2002 р. -
170 113,96 грн., що разом становить 271 118,76 грн.
При цьому, на підставі встановленого суди попередніх
інстанцій обгрунтовано відхилили твердження відповідача про
отримання товару по накладній N 1/8 від 14.08.2001 р. на суму
187004,80 грн. та накладній N 1 від 05.04.2002 р. на суму
170113,96 грн. в рамках договору N Б/ПС-33/01 від 21.05.2001 р.,
укладеного між позивачем та відповідачем, оскільки в цих накладних
та податкових накладних не міститься посилання на договір
N Б/ПС-33/01 від 21.05.2001 року.
Також, правильно визнано господарськими судами
необгрунтованим посилання відповідача та третьої особи на
здійснення погашення заборгованості по накладній N 1 від
05.04.2002 року в сумі 100 000 грн. третьою особою
(ТОВ "Геос-Львів") згідно угоди про переказ боргу від
21.05.2001 р., якою передбачено погашення боргу лише за договором
N Б/ПС-33/01 від 21.05.2001 р.
Стосовно ж висновків суду апеляційної інстанції щодо пропуску
позивачем строків позовної давності про стягнення заборгованості
за накладною N 1/8 від 14.08.2001 р., - то колегія вважає їх
помилковими з огляду на таке.
Згідно ст. 76 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1963 р.)
перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення
права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася
або повинна була дізнатися, про порушення свого права.
Відповідно до ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо строк
виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом
витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі
провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке
зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги
кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із
закону, договору або змісту зобов'язання.
Згідно ст.ст. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень до
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
щодо цивільних відносин, які виникли до
набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього
Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або
продовжують існувати після набрання ним чинності, а правила
ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк
пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не
сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Станом на 01.01.2004 р. (дату набрання чинності ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
позивач не звертався до відповідача з вимогою про
сплату коштів за накладною N 1/8 від 14.08.2001 р. в порядку
ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а звернувся з такою вимогою лише
25.10.2004 р. в порядку ст. 530 ЦК України.
Тому до спірних правовідносин необхідно застосувати п. 5
ст. 261 та ч. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, з огляду на що
висновки господарського суду 1-ї інстанції, що період до
25.10.2004 р. не може вважатися таким, протягом якого відбувався
перебіг строку позовної давності по накладній N 1/8 від
14.08.2001 р. у зв'язку з відсутністю в цей період вимоги про
оплату, колегія вважає правильними.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка
обставинам справи, а постанова винесена з порушенням норм
матеріального права, що дає підстави для її скасування в частині
відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу
в сумі 101 004,80 грн., 3 877,87 грн. процентів річних,
14 976,16 грн. інфляційних нарахувань та судових витрат в цій
частині.
Керуючись ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
29.11.2005 р. у справі N 4/3326-28/380 змінити, скасувавши її в
частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення
основного боргу в сумі 101004,80 грн., 3877,87 грн. - 3% річних,
14976,16 грн. - інфляційних нарахувань та в частині стягнення
судових витрат.
Рішення господарського суду Львівської області від
04.08.2005 р. у даній справі в цій частині залишити в силі.
В решті постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 29.11.2005 р. у справі N 4/3326-28/380 залишити без змін.
Головуючий В.С.Божок
Судді: Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко