ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2006 Справа N 3/145
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Л.Е.С. на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
06.09.2005 року у справі N 3/145 за позовом Відкритого
акціонерного товариства "Фірма Лісова" до Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи Л.Е.С., треті особи: Київська міська
рада, Київське міське управління земельних ресурсів про звільнення
земельної ділянки, У С Т А Н О В И В:
У лютому 2005 року позивач звернувся до господарського суду
м. Києва з позовною заявою до відповідача про звільнення земельної
ділянки площею 170 кв. м в м. Києві, вул. Миропільська, 2,
посилаючись на те, що останній безпідставно займає земельну
ділянку, яка знаходиться в його орендному користуванні.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.03.2005 року
позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
06.09.2005 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
У касаційній скарзі та доповненні до неї відповідач вважає,
що судом порушено норми матеріального та процесуального права, і
тому просить прийняті ним рішення скасувати та в позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржені
судові рішення прийняті у відповідності до норм чинного
законодавства, і тому просить залишити їх без змін, а касаційну
скаргу - без задоволення.
Відзиви на касаційну скаргу від третіх осіб до суду не
надходили.
У судовому засіданні оголошувалась перерва на
22.02.2006 року.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи
Київської міської ради, дослідивши доводи касаційної скарги та
відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської
ради від 26.09.2002 року N 19/179 ( ra_019023-02 ) (ra_019023-02)
"Про надання і
вилучення земельних ділянок та припинення права користування
землею" позивачу передано земельні ділянки загальною
площею 2,75 га, в тому числі 0,82 га в межах червоних ліній, для
реконструкції, експлуатації та обслуговування ринку "Лісовий", що
розташований по вул. Миропільській, 2 у Деснянському районі
м. Києва, у зв'язку з переходом права власності на майновий
комплекс (свідоцтво про право власності від 06.12.2001 року,
серія МК, N 010004561, реєстраційне посвідчення БТІ від
11.12.2001 року N 2378-П).
На підставі зазначеного рішення між позивачем та Київською
міською радою 05.12.2002 року було укладено два договори оренди
земельних ділянок: перший договір - на земельну ділянку розміром
1,9233 га строком на 25 років; другий договір - на земельну
ділянку 0,8258 га строком на 5 років, місце розташування яких
м. Київ, вул. Миропільська, 2. Вказані договори були зареєстровані
в книзі записів державної реєстрації договорів 28.12.2004 року за
N 62-6-00045 та за N 62-6-00044.
Ст. 9 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
визначені
повноваження Київської міської ради у галузі земельних відносин,
до яких відноситься, зокрема, розпорядження землями територіальної
громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель
комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення
контролю за використанням і охороною земель комунальної власності,
додержанням земельного та екологічного законодавства та інші.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
громадяни та юридичні особи набувають права власності та права
користування земельними ділянками із земель державної або
комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,
визначених цим Кодексом.
Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право
власності та право постійного користування на земельну ділянку
виникає після одержання її власником або користувачем документа,
що посвідчує право власності чи право постійного користування
земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення
договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення
її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує
право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Ст. 126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
визначено, що
право власності на земельну ділянку і право постійного
користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється
відповідно до закону.
Відповідно до ст. 33 ( 2768-14 ) (2768-14)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є орендарем
спірної земельної ділянки, а відповідач користується нею
безпідставно і неправомірно, оскільки ним не надано суду доказів
на підтвердження його права власності або права користування
спірною земельною ділянкою.
Згідно ст. 27 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну
ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку
відповідно до закону.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку,
з яким погодився і апеляційний господарський суд, про відсутність
правових підстав для користування відповідачем спірною земельною
ділянкою й обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про її
звільнення останнім.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 121-1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи Л.Е.С. залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2005 року -
без змін.
Поновити виконання рішення господарського суду м. Києва від
24.03.2005 року.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук