ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2006 Справа N 3/105-П3/38
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 27.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),
Бур'янової С.С., Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Дніпрообленерго"
на постанову від 25.07.2005 р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
та рішення від 26.04.2005 р. господарського суду
Дніпропетровської області
у справі N 3/105-П3/38 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом ВАТ "Павлоградвугілля", м. Павлоград
до ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго",
м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним п. 4.3. договору N 57-Ц від
01.01.2002 р. на поставку електроенергії
за участю представників сторони:
від відповідача - Брусов О.І., довір.; Хандучко Ю.В., довір.
В С Т А Н О В И В:
ВАТ "Павлоградвугілля" звернулося до суду з позовною заявою
до ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про визнання
недійсним п. 4.3. договору N 57-Ц від 01.01.2002 р. на поставку
електроенергії, яким передбачено обов'язок споживача - позивача у
справі здійснювати економічну компенсацію втрат
енергопостачальника - відповідача, які виникають через перетоки
реактивної електроенергії.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
26.04.2005 р. (суддя Юзіков С.Г.) визнано недійсним п. 4.3.
договору N 57-Ц від 01.01.2002 р., укладений між
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та ДВАТ Шахтою
"Ювілейна" ДП ДХК "Павлоградвугілля".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 25.07.2005 р. (судді: Білецька Л.М. - головуючий,
Голяшкін О.В., Джихур О.В.) залишено апеляційну скаргу
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" без задоволення,
а рішення господарського суду Дніпропетровської області від
26.04.2005 р. - без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішенням,
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25.07.2005 р. і рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 26.04.2005 р. та прийняти нове
рішення, яким в задоволенні позову ВАТ "Павлоградвугілля"
відмовити.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами
першої та апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, зокрема положень Правил користування
електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від
31.07.1996 р. N 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
(у редакції постанови НКРЕ України
від 22.08.2002 р. N 928 ( z0903-02 ) (z0903-02)
та ч. 1 ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторони, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається
з матеріалів справи, 01.01.2002 р. ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Дніпрообленерго" та ДВАТ Шахтою "Ювілейна" ДП ДХК
"Павлоградвугілля" укладено договір N 57-Ц на постачання
електроенергії.
У результаті реорганізації ДП ДХК "Павлоградвугілля" з
25.10.2004 р. правонаступником ДВАТ Шахти "Ювілейна" ДП ДХК
"Павлоградвугілля" стало ВАТ "Павлоградвугілля".
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
положення цього кодексу
стосовно цивільних відносин, які виникли до набрання чинності
Цивільним кодексом України, застосовуються до тих прав і
обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним
чинності.
Статтею 215 вказаного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що
підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення
правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,
5, 6 ст. 203 цього кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 даного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
зміст
правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного
законодавства.
Отже, підставою для визнання правочину недійсним є
невідповідність правочину в момент його вчинення нормам
законодавства України, тобто законодавства, яке було чинне на
момент укладання угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції
дійшов висновку про визнання недійсним п. 4.3. договору N 57-Ц,
який було укладено 01.01.2002 р., на підставі того, що він
суперечить п.п. 6.3, 6.6 Правил користування електричною енергією,
затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. N 28
( z0417-96 ) (z0417-96)
, у редакції постанови НКРЕ України від 22.08.2002 р.
N 928 ( z0903-02 ) (z0903-02)
.
Отже, суд першої інстанції поширив законодавство, що діяло
пізніше, на правовідносини щодо укладання угоди, які мали місце
раніше.
Разом з тим, Правила користування електричною енергією,
затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. N 28
( z0417-96 ) (z0417-96)
, у редакції постанови НКРЕ України від 27.09.2001 р.
N 983 ( z0883-01 ) (z0883-01)
, чинної на момент укладання угоди, не містили
відповідні положення.
На вказане суд апеляційної інстанції увагу не звернув та не
дав цьому відповідної правової оцінки.
Більш того, суд апеляційної інстанції послався на п. 7.23
Правил користування електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
, який у
Правилах користування електричною енергією, у редакції постанови
НКРЕ України від 27.09.2001 р. N 983 ( z0883-01 ) (z0883-01)
, взагалі був
відсутній.
Таким чином, суди визнали положення договору недійсним на
підставі законодавства, яке не було чинне на час укладання
договору.
Крім того, посилаючись на те, що передача електроенергії
позивачеві здійснюється електричними мережами ДВАТ "Павлоградське
енергопідприємство" ДХК "Павлоградвугілля", у зв'язку з чим між
позивачем та відповідачем відсутні точки торкання електричних
мереж, суд першої інстанції не з'ясував чи не є
ВАТ "Павлоградвугілля" правонаступником ДВАТ "Павлоградське
енергопідприємство" ДХК "Павлоградвугілля", а якщо є, то з якого
часу.
Крім того, судом першої інстанції не з'ясовано чи є
Петропавловська РЕМ, межі з електричними мережами якою мають
електричні мережі ДВАТ Шахти "Ювілейна" згідно акта звірки
балансової належності електричних мереж від 23.12.2004 р.,
самостійною юридичною особою, чи є структурним підрозділом
позивача або відповідача.
Вказані обставини мають істотне значення для правильного
вирішення спору, однак в порушення приписів ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не були досліджені судом першої інстанції.
Допущені порушення судом першої інстанції норм процесуального
права в подальшому також не були усунені судом апеляційної
інстанції.
На підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що
винесені у справі судові рішення не можна визнати законними та
обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню, а справа -
передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
врахувати викладене та вирішити спір відповідно до вимог чинного
законодавства.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 203, 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 43, 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Дніпрообленерго" задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 25.07.2005 р. та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 26.04.2005 р. у справі N 3/105-П3/38
скасувати.
3. Справу N 3/105-П3/38 передати на новий розгляд до
господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий Б.М.Поляков
Судді С.С.Бур'янова
Н.Г.Ткаченко