ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2006 Справа N 9/119-1509
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В.Овечкін - головуючого, Є.Чернов, В.Цвігун
за участю представників:
- скаржника Борщевський А.О. - (дор. N 2002/06 від 20.02.06)
- позивача Селюцький Ф.Ф. - (дор. у справі)
- відповідача
- третя особа Кудінова Т.І. - (дор. N 108 від 21.11.2005)
розглянув касаційну скаргу ТОВ "Поділля-цукор"
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від
23.09.2005 року
у справі N 9/119-1509 господарського суду Тернопільської
області
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Тернопільській області
до ВАТ "Цукровий завод "Поділля"
треті особи Концерн "Комплекс" ЗАТ "Тернопільський
агропромисловий комплекс"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від
23.09.2005 (суддя Л.Кропивна) провадження у справі припинено з
підстав відсутності предмету спору, оскільки оскаржуване позивачем
рішення загальних зборів від 21.01.1999 не є юридичним фактом.
Судом встановлено, що фактично існують два протоколи
загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від
21.01.99, які докорінно різняться між собою за змістом.
ТОВ "Поділля-цукор" у відповідності із ст. 107 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
звернулося з касаційною скаргою, в якій просить
вказану ухвалу місцевого господарського суду скасувати, в позові
відмовити, оскільки вважає, що судом порушено норми процесуального
права в частині не залучення його до участі у справі, а також
неправильно застосовано норми матеріального права -
ст.ст. 386-394 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1963 року).
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Тернопільській області просить ухвалу суду залишити без зміни, як
таку, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та
вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з
наступного.
Як вбачається з матеріалів справи РВ Фонду державного майна
України по Тернопільській області звернулося з позовом про
визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів
ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.99 в частині вступу
останнього до ЗАТ "Тернопільський агропромисловий комплекс".
В матеріалах справи наявні копії протоколів загальних зборів
акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від 21.01.99, які є
різними за змістом (т. 1 арк. справи 9-11; т. 2 арк. справи
67-75).
Суд дійшов висновку, що фізично існують два протоколи
загальних зборів акціонерів ВАТ "Цукровий завод "Поділля" від
21.01.99, один з яких подано РВ Фонду державного майна України по
Тернопільській області, інший - в.о. голови правління ВАТ
"Цукровий завод "Поділля". Крім того судом зазначено, що в
судовому засіданні судом та іншими учасниками судового процесу
оглянуто оригінал протоколу, поданого відповідачем.
Відповідно до ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд припиняє провадження у справі, якщо
1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
1-1) відсутній предмет спору;
2) є рішення господарського суду або іншого органу , який в
межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж
сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
3) заявник не вжив заходів досудового врегулювання спору у
випадках, передбачених статтею 5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і
можливість такого врегулювання втрачена;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято
господарським судом;
5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на
вирішення третейського суду;
6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена
господарським судом.
Зазначений перелік підстав припинення провадження у справі є
вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання
недійсним рішення загальних зборів акціонерів товариства.
Суд першої інстанції дійшов висновків про те, що протокол
загальних зборів акціонерів в наявних копіях, які різняться за
змістом, не є юридичним фактом і не може розглядатися як доказ
прояву волі акціонерів, припинивши провадження за відсутністю
предмету спору. пославшись при цьому на п. 1-1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Суд першої інстанції не врахував, що господарський суд
припиняє провадження на підставі відсутності предмета спору у
випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у
зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань, а також у
випадку, коли спір врегульовано самими сторонами шляхом виконання
зобов'язання боржником після звернення кредитора з позовом за
умови подання доказів такого врегулювання.
З матеріалів справи вбачається, що зазначені підстави для
припинення провадження у даній справі відсутні, позаяк фактично, і
це встановлено судом, наявні докази існування різних за змістом
спірних протоколів.
У разі ж, коли судом невстановлені якісь обставини, що
вбачається із оскаржуваної ухвали, то суд був зобов'язаний усунути
неповноту цих обставин, зокрема, з'ясувати обставини, пов'язані із
повідомленням акціонерів про проведення загальних зборів.
Касаційна інстанція звертає увагу на помилковість визначення
договору доручення в якості адміністративного, так як за своїми
умовами цей договір відповідає вимогам цивільно-правової угоди,
визначеної у ст. 386 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Договір доручення припиняється на загальних підставах
відповідно до ст. 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ознаки, суб'єктивний
склад договору доручення може бути визначено виключно у
матеріальному праві.
Сторонами не доведені обставини справи, пов'язані із
скасуванням або анулюванням довіреності N 7 від 11.08.98, договору
доручення N 276-ю від 11.08.98.
У відповідності зі ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,
що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом. Статтею 38 ГПК України передбачено, що, якщо подані
сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний
витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі
у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Таким чином, з оскаржуваного судового рішення вбачається, що
воно ухвалено з порушенням процесуальних засад здійснення
правосуддя, зокрема, в порушення принципу повноти, всебічності,
об'єктивності.
Припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції
фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом
розгляду якого відповідно до ст. 82 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
може
бути задоволення позову чи відмова в позові повністю чи частково,
і, відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить ст. 124,
129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
За таких обставин, висновки місцевого господарського суду
щодо припинення провадження у даній справі є помилковими, і тому
оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на
розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 107, 111-5, 111-7,
111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Тернопільської області від
23.09.2005 року у справі N 9/119-1509 господарського суду
Тернопільської області скасувати, справу передати на розгляд до
господарського суду Тернопільської області.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун