ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
 
                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 21.02.2006                                 Справа N 23/529-44/267 
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 13.04.2006 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: 
     головуючого - Удовиченка О.С. 
     суддів: Панової І.Ю., Яценко О.В. 
     розглянувши касаційну       скаргу      Державно-акціонерного 
спеціалізованого      імпортно-експортного      банку      України 
"Укрспецімпексбанк" 
     на постанову Київського апеляційного господарського суду  від 
08.11.2005 р. 
     у справі N 23/529-44/267 господарського суду м. Києва 
     за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 
     до Державно-акціонерного                     спеціалізованого 
імпортно-експортного банку України "Укрспецімпексбанк" 
     про зобов'язання   змінити   черговість   задоволення   вимог 
кредиторів 
     в судовому засіданні взяли участь представники: 
     позивача: Матвієнко А.А., Білоус Ю.О. 
     відповідача: Волошина О.О., Левковський А.П. 
     В С Т А Н О В И В: 
 
     Фонд гарантування   вкладів   фізичних   осіб   звернувся  до 
господарського суду м.  Києва з позовом  до  Державно-акціонерного 
спеціалізованого      імпортно-експортного      банку      України 
"Укрспецімпексбанк"   про    зобов'язання    змінити    черговість 
задоволення кредиторських вимог. 
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 28.09.2004 р. позов 
задоволено,   зобов'язано   Державно-акціонерний   спеціалізований 
імпортно-експортний   банк   України  "Укрспецімпексбанк"  змінити 
черговість  задоволення  кредиторських  вимог  Фонду  гарантування 
вкладів  фізичних  осіб  та  віднести  кредиторські  вимоги  Фонду 
гарантування   вкладів   фізичних   осіб,   що    складаються    з 
заборгованості  по початковому збору до Фонду гарантування вкладів 
фізичних  осіб  в  розмірі  250000  грн.  та  пені   за   несплату 
початкового   збору  в  розмірі  29575,35  грн.  до  першої  черги 
задоволення. 
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від 
22.12.2004 р.   рішення   господарського   суду   м.   Києва   від 
28.09.2004 р.  у справі N  23/529  залишено  без  змін  з  тих  же 
підстав. 
 
     Постановою Вищого    господарського    суду    України    від 
05.04.2005 р.  постанову  Київського  апеляційного  господарського 
суду від 22.12.2004 р. та рішення господарського суду м. Києва від 
28.09.2004 р.  у справі N 23/529  скасовано,  справу  передано  на 
новий  розгляд  до  господарського  суду  м.  Києва  з  вказівками 
з'ясувати  факт  проведення  Фондом   виплат   коштів   вкладникам 
банку-скаржника. 
 
     При новому   розгляді  справи  рішенням  господарського  суду 
м. Києва  від  19.07.2005  р.  (суддя  Коротун  О.М.)   у   позові 
відмовлено. 
 
     Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду від 
08.11.2005 р.  (судді:  Андрієнко В.В. - головуючий, Малетич М.М., 
Студенець   В.І.)   рішення   господарського  суду  м.  Києва  від 
19.07.2005  р.  скасовано,  прийнято  нове  рішення,  яким   позов 
задоволено.   Зобов'язано   Державно-акціонерний   спеціалізований 
імпортно-експортний  банк  України   "Укрспецімпексбанк"   змінити 
черговість  задоволення  кредиторських  вимог  Фонду  гарантування 
вкладів  фізичних  осіб  та  віднести  кредиторські  вимоги  Фонду 
гарантування    вкладів    фізичних   осіб,   що   складаються   з 
заборгованості по початковому збору до Фонду гарантування  вкладів 
фізичних   осіб   в  розмірі  250000  грн.  та  пені  за  несплату 
початкового  збору  в  розмірі  29575,35  грн.  до  першої   черги 
задоволення. 
 
     Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експортний банк 
України "Укрспецімпексбанк"  звернувся  до  Вищого  господарського 
суду  України  з  касаційною  скаргою,  в  якій  просить постанову 
Київського апеляційного  господарського  суду  від  08.11.2005  р. 
скасувати  та  віднести  кредиторські  вимоги  Фонду  гарантування 
вкладів фізичних осіб до третьої черги  задоволення  кредиторських 
вимог. 
 
     В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, 
що судом  апеляційної  інстанції  грубо  порушено  та  неправильно 
застосовано норми матеріального та процесуального права,  зокрема: 
ст.ст.  3,  31,  33  Закону  України  "Про  банки  та   банківську 
діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
        ,  ч.  2 п.  2,  3 ст.  111-10 ГПК України 
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  неповно  з'ясовано  всі  обставини  справи  та,  як 
наслідок, прийнято незаконне рішення. 
 
     Колегія суддів,  заслухавши  пояснення  представників сторін, 
обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши юридичну оцінку 
обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши 
правильність  застосування  судом   апеляційної   інстанції   норм 
матеріального   права,   вважає,   що  касаційна  скарга  підлягає 
задоволенню з наступних підстав. 
 
     Як вбачається з матеріалів справи,  скасовуючи  рішення  суду 
першої  інстанції  та  задовольняючи позов,  Київський апеляційний 
господарський суд виходив з того,  що вимоги позивача  виникли  на 
підставі  ст.ст.  22,  26  Закону  України  "Про фонд гарантування 
вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) (2740-14)
        ,  у зв'язку  з  чим  підлягають 
задоволенню в першу чергу. 
 
     Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна 
погодитись виходячи з наступного. 
 
     Відповідно до підпункту в) пункту 1 частини першої статті  31 
Закону  України  "Про  відновлення  платоспроможності боржника або 
визнання  його   банкрутом"   ( 2343-12   ) (2343-12)
        ,   у   першу   чергу 
задовольняються  витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 
що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку - у  розмірі 
всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб. 
 
     Відповідно до  підпункту  б)  частини першої статті 96 Закону 
України "Про банки та банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
         до першої 
черги погашення відносяться лише вимоги Фонду гарантування вкладів 
фізичних осіб,  що виникли у випадках,  зазначених  законодавством 
про гарантування вкладів фізичних осіб. 
 
     Відповідно до статті 33 Закону України "Про Фонд гарантування 
вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) (2740-14)
         /надалі - Закон/,  Фонд набуває 
право кредитора щодо банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду 
на  всю  суму,  що  підлягає   відшкодуванню,   з   дня   настання 
недоступності вкладів. 
 
     Відповідно до  статті  1  Закону  ( 2740-14 ) (2740-14)
        ,  недоступність 
вкладів - це неможливість одержання вкладу  вкладником  відповідно 
до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора банку - 
учасника  (тимчасового  учасника)   Фонду   гарантування   вкладів 
фізичних осіб. 
 
     Сума, яка підлягає відшкодуванню вкладникам банку,  визначена 
статтею 3 Закону ( 2740-14 ) (2740-14)
        . 
 
     За змістом вищенаведених норм у сукупності вбачається,  що  у 
першу  чергу  задовольняються  вимоги  Фонду  гарантування вкладів 
фізичних осіб, які пов'язані з проведенням Фондом відшкодування за 
вкладами фізичних осіб. 
 
     Згідно зі  ст.  14 Закону України "Про систему оподаткування" 
( 1251-12 ) (1251-12)
         збори до  Фонду  гарантування  вкладів  фізичних  осіб 
(початковий,     регулярний,     спеціальний),     належать     до 
загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). 
 
     Таким чином,  Фонд  гарантування  вкладів  фізичних  осіб  за 
вимогою щодо сплати банком початкового збору і пені за несвоєчасну 
сплату початкового збору може бути кредитором третьої черги згідно 
статті 96  Закону  України  "Про  банки  і  банківську діяльність" 
( 2121-14 ) (2121-14)
        . 
 
     Однак, ст.  3 Закону України ( 2740-14 ) (2740-14)
         встановлено, що Фонд 
гарантування  вкладів  фізичних  осіб  гарантує  кожному вкладнику 
банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів 
за його вкладами, в розмірі вкладів на день настання недоступності 
вкладів,  але не більше 1200.00 грн.  по вкладах у кожному з таких 
банків. 
 
     Виконавши вказівки,     зазначені    в    постанові    Вищого 
господарського  суду  України  від  05.04.2005  р.,   суд   першої 
інстанції встановив,  що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 
не проводились  виплати  коштів  вкладникам  Державно-акціонерного 
спеціалізованого      імпортно-експортного      банку      України 
"Укрспецімпексбанк".  Зазначене також підтверджується  матеріалами 
справи, зокрема,   поясненнями   позивача  від  06.07.2005  р.  за 
N 09-2233. 
 
     За таких  обставин,  суд  першої  інстанції  дійшов   вірного 
висновку стосовно відмови у задоволенні позову. 
 
     Враховуючи викладене,  колегія  суддів  вважає,  що постанова 
Київського апеляційного  господарського  суду  від  08.11.2005  р. 
підлягає  скасуванню,  а рішення господарського суду м.  Києва від 
19.07.2005 р. - залишенню без змін. 
 
     Керуючись статтями   111-5,    111-7,    111-9    -    111-11 
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий 
господарський суд України, П О С Т А Н О В И В: 
 
     Касаційну скаргу    Державно-акціонерного    спеціалізованого 
імпортно-експортного банку       України       "Укрспецімпексбанк" 
задовольнити. 
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від 
08.11.2005 р. у справі N 23/529-44/267 скасувати. 
 
     Рішення господарського  суду  м.  Києва  від 19.07.2005 р.  у 
справі N 23/529-44/267 залишити без змін. 
 
 Головуючий                                         О.С.Удовиченко 
 
 Судді                                                  І.Ю.Панова 
                                                        О.В.Яценко