ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2006 Справа N 1/801-2/295
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 13.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В.Овечкін - головуючого, Є.Чернов, В.Цвігун
за участю представників:
- позивача
- відповідача
розглянув касаційну скаргу суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи К.А.А.
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
17.01.2006 року
у справі N 1/801-2/295 господарського суду Львівської області
за позовом Дрогобицького державного педагогічного
університету ім. І.Франка
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
К.А.А.
третя особа регіональне відділення Фонду державного майна
України у Львівській області
про Визнання недійсним договору оренди
зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи К.А.А.
до Дрогобицького державного педагогічного університету
ім. І.Франка
про спонукання продовжити договір оренди
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Львівської області від
19.10.2005 (суддя О.Зварич) позовні вимоги за первісним позовом
задоволено з тих підстав, що Законом України "Про оренду
державного і комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
передбачено
проведення оцінки майна, яке передається в оренду, а згідно з
ст. 287 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
орендодавцем державного майна є Фонд
державного майна України, договір найму будівлі підлягає
нотаріальному посвідченню та держреєстрації, жодним з наведених
ознак спірний договір від 01.02.2000 не відповідає.
Ухвалою від 30.09.2005 зустрічний позов повернуто без
розгляду з підстав несплати позивачем державного мита та
інформаційних послуг. Постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 17.01.2006 зазначену ухвалу залишено без
зміни.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
17.01.2006 (судді: В.Кузь, М.Юркевич, М.Городечна) рішення
господарського суду першої інстанції від 19.10.2005 залишено без
зміни з аналогічних мотивів та підстав.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа К.А.А. з
рішенням та апеляційною постановою не погодилася, просить в
касаційній скарзі їх скасувати з підстав порушення господарськими
судами норм процесуального права щодо всебічності та повноти
встановлення всіх обставин справи.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та
вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено
договір оренди приміщення від 01.02.2000 строком на п'ять років,
відповідно до якого орендодавець, яким є державне підприємство, в
оперативному управлінні якого знаходиться об'єкт оренди, передав,
а орендар прийняв в найм нерухоме майно.
Відповідно до приписів статті 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(що
діяв на момент виникнення спірних правовідносин) одностороння
відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов
договору не допускається, за винятком випадків, передбачених
законом.
За змістом статті 26 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
одностороння відмова від договору
оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі,
зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Договір
оренди може бути розірвано за погодженням сторін.
Аналіз наведених норм закону та матеріалів справи дає
підстави для висновку про те, що орендні правовідносини сторін не
припинилися із закінченням передбаченого договором п'ятирічного
терміну його дії, а продовжили існувати між учасниками спору.
Оскільки правовідносини сторін виникли до моменту набрання
чинності ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, але продовжують існувати, тому
місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку щодо
поширення на відповідні правовідносини дії ЦК України відповідно
до п. 4 Прикінцеві та перехідні положення цього кодексу.
Матеріалами справи доведено, а судом встановлено, що
оспорюваний договір оренди не відповідає вимогам ст.ст. 10, 11
Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
, а відтак, місцевий господарський суд дійшов
обґрунтованого висновку щодо визнання спірного договору недійсним,
оскільки згідно ст.ст. 215, 217 та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, правочин визнається недійсним, якщо він
суперечить актам цивільного законодавства.
Відповідно до роз'яснень пленуму Верховного Суду України
викладених в п. 1 постанови від 29.12.1976 N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", обґрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли
суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судами
попередніх інстанцій дана належна юридична оцінка обставинам
справи і правильно застосовані норми матеріального та
процесуального права.
Посилання відповідача за первісним позовом про порушення
судом норм процесуального права щодо всебічності та повноти всіх
обставин, оскільки встановлення всіх обставин на думку відповідача
за первісним позовом залежало саме від розгляду зустрічного
позову, касаційною інстанцією до уваги не приймається, оскільки не
відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.
Апеляційний господарський суд обґрунтовано зазначив, що зустрічний
позов не міг бути вирішений до прийняття рішення за первісним, а
відповідач за первісним позовом не був позбавлений можливості
захищати свої права при розгляді первісного позову.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 -
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
17.01.2006 та рішення місцевого господарського суду від
19.10.2005 року у справі N 1/801-2/295 господарського суду
Львівської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без
задоволення.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун