ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2006 Справа N 6/324
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.
за участю представників:
позивача -
відповідача - Проценко А.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Запорізького обласного
управління юстиції на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 2 грудня 2005 року у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Юкрейн" до
Запорізького обласного управління юстиції про стягнення
46 483,40 грн., В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
13 жовтня 2005 року (суддя Місюра Л.С.) позов задоволений
частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму
основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі
42 062,80 грн., 3% річних в сумі 541,02 грн., пені в сумі
300 грн., судові витрати, із розстрочкою виконання рішення на три
місяці з виплатою в наступному порядку: 14492,89 грн. до
13.11.2005 року, 14492,90 грн. до 13.12.2005 року, 14492,90 грн.
до 13.01.2006 року. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
2 грудня 2005 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з постановою суду, Запорізьке обласне
управління юстиції просить її скасувати, посилаючись на
неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального
права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,
якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як правильно встановлено судом, на підставі договору N 6 від
18.12.2003 року Запорізьке обласне управління юстиції доручив, а
ТзОВ "Глобал Юкрейн" зобов'язався забезпечувати з моменту
підключення безперебійний доступ до інформаційних ресурсів
Міністерства юстиції України на робочих місцях в органах
виконавчої служби замовника.
Відповідно до п. 2.2.2 договору, протягом 5-ти робочих днів з
дати виконаних робіт, постачання та зміни обладнання, поновлення
програмного забезпечення для доступу до інформаційних ресурсів
Міністерства юстиції України, на робочих місцях замовника приймати
рішення про підписання акта виконаних робіт чи надати свої
зауваження. У разі погодження сторонами наданих зауважень,
виконавець за свій рахунок усуває виявлені недоліки.
Згідно до п. 4.1 договору, за надання послуг, визначених у
пункті 1.1 цього договору, замовник сплачує виконавцю кошти у
розмірах, визначених у додатку до цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для оплати
наданих договором послуг є рахунки, а не акти приймання-здачі
виконаних робіт.
У зв'язку з тим, що направлені позивачем відповідачу
рахунки-фактури були оплачені відповідачем частково, місцевий
господарський суд обгрунтовано задовольнив вимоги позивача в
частині стягнення повної вартості наданих послуг.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних
для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси
другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських
санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як правильно встановлено судами при розгляді справи,
пунктом 5.4 укладеного сторонами договору передбачається, що у
разі несвоєчасної оплати замовником послуг виконавця, замовник
сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного
банку України від суми простроченого платежу за кожен день
прострочення, що складає 3181,39 грн.
Згідно п. 2 ст. 233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, якщо порушення
зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських
відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити
розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, місцевий суд, з яким погодився
апеляційний суд, правильно зменшив розмір неустойки і стягнув з
відповідача пеню в розмірі 300 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник
не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним
грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає, що місцевий господарський суд у рішенні вірно
застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими,
що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення
інфляційних та 3% річних.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону і
обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
2 грудня 2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Запорізького обласного управління юстиції - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко