ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2006 Справа N 30/448-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу Корпорації "УкрНДКПТМаш"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 05.12.2005 року
у справі за позовом Корпорації "УкрНДКПТМаш"
до
1. СПД ФО М.О.С.
2. ВАТ "Кримський содовий завод"
про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2004 року, Корпорація "УкрНДКПТМаш" звернулася до
господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ "Кримський
содовий завод" 162 957,67 грн. заборгованості за виконані роботи
та надані послуги відповідно до умов договорів N 88-21/1674 від
14.12.2001 року, N 95-21/20 від 05.01.2001 року, 20 073,94 грн. на
відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та
14 150,90 грн. відсотків, а з підприємця М.О.С. 8 147,89 грн. за
неналежне виконання останнім договорів доручення N 84/1 від
03.12.2001 року, N 84/2 від 14.12.2001 року, N 84/3 від
14.12.2001 року.
02.12.2004 року позивач доповнив свої вимоги і, посилаючись
на невиконання ВАТ "Кримський содовий завод" своїх зобов'язань по
оплаті товарів і послуг наданих йому на умовах договорів
N 88-21/1674 від 14.12.2001 року, N 95-21/20 від 05.01.2001 року,
N 176-21/646 від 21.03.2000 року, N 225-21/666 від
11.03.2002 року, N 231-21/704 від 15.04.2002 року, N 255-21/1141
від 18.06.2002 року, N 263-21/32 від 13.02.2003 року просив
стягнути на його користь 4 398 970,85 грн. боргу, 508 017,96 грн.
на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та
284 738,36 грн. річних, а з підприємця М.О.С. 8 147,87 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від
21.04.2005 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути
на користь позивача з СПД ФО М.О.С. 8 147,98 грн., ВАТ "Кримський
содовий завод" - 4 398 970,85 грн. боргу, 272 671,00 грн.
відсотків, 508 017,96 грн. на відшкодування втрат від знецінення
коштів внаслідок інфляції та 3 269 грн. судових витрат
Ухвалою того ж суду від 21.04.2005 року накладено арешт на
майно та кошти ВАТ "Кримський содовий завод" на суму
5 191 727,17 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
05.12.2005 року апеляційну скаргу ВАТ "Кримський содовий завод"
задоволено. Рішення та ухвалу господарського суду Харківської
області від 21.04.2005 року скасовано. Постановлено нове рішення,
яким у задоволенні позову Корпорації "УкрНДКПТМаш" до
СПД ФО М.О.С. та ВАТ "Кримський содовий завод" відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилається на порушення
апеляційним господарським судом норм процесуального права та
неправильну правову оцінку обставин справи, що призвело до
помилкового висновку про відсутність у відповідача боргових
зобов'язань і просить постанову апеляційного господарського суду
скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити
без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
зокрема і після оголошеної у судовому засіданні перерви до
16.02.2006 р., перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи
касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її
задоволення, виходячи з наступного.
Наявними у справі матеріалами підтверджується відвантаження
позивачем товарів та надання послуг ВАТ "Кримський содовий завод"
по договору N 88-21/1674 від 14.12.2001 року (а.с.17-55) на
загальну суму 52 259,95 грн., договору N 95-21/20 від
05.01.2001 року (т.1 а.с.56-66, т.12 а.с.133) на суму
110 697,77 грн., договору N 176-21/646 від 21.03.2000 року
(т.1 а.с. 67-96) у період з 21.03.2000 року по 03.06.2004 року на
суму 3 252 926,34 грн., договору N 225-21/666 від 11.03.2002 року
(т.1 а.с.97-105, 106-117) на суму 654 659,74 грн., по договору
N 231-21/704 від 15.04.2002 року (т.1 а.с.118-126) на суму
251 480,40 грн., по договору N 225-21/1141 від 18.06.2002 року
(т.1 а.с.127-133) на суму 37 551,94 грн., по договору N 263- 21/32
від 13.02.2003 року (т.1 а.с.134-142) на суму 37 664,34 грн., а
всього на загальну суму 4 397 240,48 грн., що відповідачем не
оспорюється.
Одночасно, у цей же період, з 15.04.2000 року по
16.10.2003 року, на адресу позивача та за його розпорядженнями, на
умовах договорів N 570/21-93 від 25.12.1997, N 27/21-63 від
18.01.2001 року, N 89/21-188 від 30.01.2002 року поставлено
8 830 864 тонн соди кальцинованої на загальну суму
4 682 359,72 грн.
З метою врегулювання взаємної заборгованості, сторони
підписали ряд доповнень до договорів, зокрема, 15.10.2001 року про
залік взаємної заборгованості по договорах N 176-21/646 від
21.03.2000 року, 27/21-63 від 18.01.2001 року на суму
433 785,54 грн. (т.2 а.с.34, т.9), 27.05.2002 року договорах
N 176-21/646 від 21.03.2000 року, 27/21-63 від 18.01.2001 року на
суму 403 970,40 грн. (т.2 а.с.37, т.9 а.с. 2), 27.08.2002 року по
договорах N 231-21/704 від 15.04.2002 року та N 89/21-188 від
30.01.2002 року на суму 251 480,40 грн. (т.2 а.с.66, т.9 а.с.3),
29.10.2002 року по договорах N 225-21/666 від 11.03.2002 року,
N 176-21/646 від 21.03.2000 року та N 89/21-188 від
30.01.2002 року на суму 778 087,20 грн. (т.2 а.с.30, т.9 а.с.4),
30.12.2002 року по договорах N 176-21/646 від 21.03.2000 року та
N 89/21-188 від 30.01.2002 року на суму 1 274 112 грн.
(т.2 а.с.42, т.9 а.с.5), 31.05.2003 року по договорах N 176-21/646
від 21.03.2000 року та N 89/21-188 від 30.01.2002 року на суму
402 240 грн. (т.2 а.с.49, т.9 а.с.7), 28.11.2003 року по договорах
N 263-21/32 від 13.02.2003 року та N 89/21-188 від 30.01.2002 року
на суму 23 655,28 грн. (т.2 а.с.87, т.9 а.с.6), 11.06.2004 року
по договорах N 176-21/646 від 21.03.2000 року та N 89/21-188 від
30.01.2002 року на суму 402 240 грн. (т.2 а.с.52, т.9 а.с.8), а
всього на загальну суму 3 96 9 570,82 грн.
З урахуванням проведених заліків взаємної заборгованості,
відповідач мав заборгованість по договору N 225-21/666 від
11.03.2002 року у сумі 213 156,94 грн., по договору N 88-21/1674
від 14.12.2001 року у сумі 52 259,95 грн., по договору N 95-21/20
від 05.01.2001 року у сумі 110 697,77 грн., по договору
N 225-21/1666 від 18.06.2001 року у сумі 37 664,34 грн.
Проте, згідно з заявкам позивача, ВАТ "Кримський содовий
завод" відвантажив свою продукцію в рахунок оплати по договору
N 88-21/1674 від 14.12.2001 року (лист N 27/29 від
29.01.2002 року) на суму 64 541,30 грн., по договору N 95-21/20
від 05.01.2001 року (лист N 27/29-02 від 29.01.2002 року), по
договору N 225-21/666 від 11.03.2002 року(листи N 176/65-06 від
27.12.2002 року, N 176/65-05 від 27.12.2002 року, N 176/70-05 від
03.02.2003 року, N 176/82-01 від 06.05.2003 року, N 176/83-01 від
20.05.2003, N 27/21-17 від 04.09.2003 року), по договору
N 263-21/32 від 13.02.2001 року (лист N 27/21-17 від
04.09.2003 року з урахуванням договору N 176-21/646 від
21.03.2000 року (розрахунки по якому здійснені взаємозаліком на
суму 3 252 926,34), всього на суму 2 647 014,37 грн.
Наведені вище дані, які підтверджуються матеріалами справи та
висновками судово-економічної експертизи N 5893 від
09.09.2005 року, і доводами касаційної скарги не спростовуються,
підтверджують відсутність заборгованості ВАТ "Кримський содовий
завод" по договорах N 88-21/1674 від 14.12.2001 року, N 95-21/20
від 05.01.2001 року, N 176-21/646 від 21.03.2000 року,
N 225-21/666 від 11.03.2002 року, N 231-21/704 від
15.04.2002 року, N 225-21/1141 від 18.06.2002 року, N 263-21/32
від 13.02.2003 року, а тому апеляційний господарський суд прийшов
до правильного висновку щодо безпідставності заявлених позивачем
вимог і обгрунтовано постановив про відмову у задоволенні позову.
Що ж до посилань позивача на порушення процесуальних норм при
розгляді справи в апеляційному порядку, то наведені ним мотиви не
можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки,
заява представників позивача про відвід суддів апеляційного суду
розглянута у порядку встановленому ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, нових
обставин, які могли б свідчити про можливу упередженість суду при
розгляді справи, позивач не зазначав, а його незгода з порядком
дослідження доказів у справі та небажання розглядати справу у
призначеному складі не могла бути перешкодою для розгляду справи
по суті заявлених позивачем вимог.
При такому положенні, коли сторони мали рівні процесуальні
можливості під час розгляду справи в апеляційному порядку, і судом
дана належна правова оцінка обставинам справи, достовірність яких
не оспорюється і у касаційній скарзі, судова колегія вважає, що
підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду,
з наведених у касаційній скарзі мотивів немає, а тому, керуючись
ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Харківського апеляційного господарського суду від
05.12.2005 року - без змін.
Головуючий М.І.Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М.Харченко