ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2006 Справа N 3/236
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю
індустріально-виробнича об'єднана компанія "Експлерент"
на постанову від 23.11.2005 року Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі N 3/236
господарського суду Кіровоградської області
за позовом ТОВ індустріально-виробнича об'єднана компанія
"Експлерент"
до
1. Регіонального відділення Фонду Державного майна України по
Кіровоградській області;
2. Управління державного казначейства України у
Кіровоградській області
про стягнення 772 856,20 грн.
та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду
Державного майна України по Кіровоградській області
до ТОВ індустріально-виробнича об'єднана компанія
"Експлерент"
про зобов'язання відшкодувати 83 026,34 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
- Тодорошко Т.А. (довіреність від 01.02.2006 р. б/н)
від відповідача-1:
- Кругаль Є.О. (довіреність від 25.03.2005 р. N 2/35-05)
від відповідача-2:
- не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області
(головуючий суддя Болгар Н.В., судді - Деревінська Л.В.,
Шевчук О.Б.) від 10.10.2005 року, залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий
суддя - Лисенко О.М., судді: Павловський П.П., Чоха Л.В.) від
23.11.2005 року, у справі N 3/236 у задоволенні первісного і
зустрічного позовів відмовлено.
В касаційній скарзі та доповненні до неї, поданому в судовому
засіданні, скаржник просить скасувати ухвалені по справі судові
акти в частині відмови в задоволенні первісного позову та стягнути
з відповідача-1 збитки, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 35, 38, 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 216, 224, п. 6 ст. 283 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, п. 5 ст. 653, ст.ст. 767, 768 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відзиву на касаційну скаргу відповідачі не надіслали.
Відповідач-2 не скористався наданим процесуальним правом на
участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представника відповідача-1, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
рішенні та постанові, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Регіональне відділення
ФДМУ по Кіровоградській області (орендодавець) та ТОВ ІВОК
"Експлерент" (орендар) уклали договір оренди від 20.09.2004 року
N 69-59, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати через
балансоутримувача у строкове - на 5 років платне користування
цілісний майновий комплекс структурного підрозділу державної
холдінгової компанії "Олександріявугілля" - брикетну фабрику
"Байдаківська", ТОВ ІВОК "Експлерент" зобов'язалося прийняти майно
по акту приймання-передачі, щомісячно перераховувати до державного
бюджету в порядку, визначеному у розділі 3 договору, орендну плату
в сумі 6304 грн. 64 коп., використовувати майно згідно його
призначення.
04.10.2004 року за актом приймання-передачі державного
майна - цілісного майнового комплексу структурного підрозділу
державної холдінгової компанії "Олександріявугілля", майно
брикетної фабрики "Байдаківська" було передано ТОВ ІВОК
"Експлерент".
01.02.2005 року ТОВ ІВОК "Експлерент" повідомило Регіональне
відділення ФДМУ по Кіровоградській області про те, що об'єкт
оренди перебуває в аварійному стані в якому, з урахуванням
неможливості використання за призначенням переданого в оренду
майна, запропонував за згодою сторін розірвати договір оренди
N 69-59 від 20.09.2004 року починаючи з 01.03.2005 року.
Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області
відповіді на лист відповідача не надало і звернулося до
Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому
просило стягнути з ТОВ ІВОК "Експлерент" 26233 грн. 83 коп.
заборгованості, 573 грн. 50 коп. пені за договором оренди N 69-59
від 20.09.2004 року, розірвати вказаний договір оренди з підстав
невиконання орендарем обов'язків щодо внесення сум орендних
платежів за користування майном брикетної фабрики "Байдаківська".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
21.04.2005 року по справі N 32/155 договір оренди N 69-59 від
20.09.2004 року був розірваний з 21.04.2005 року. Цим рішенням
встановлено, що об'єкт оренди - брикетна фабрика "Байдаківська"
знаходиться в аварійному стані, що перешкоджає її використанню за
цільовим призначенням у відповідності з профілем виробничої
діяльності з моменту укладення сторонами договору оренди. У
зв'язку із встановленням цим рішенням того факту, що об'єкт оренди
не використовувався орендарем з моменту укладення договору,
Регіональному відділенню ФДМУ по Кіровоградській області було
відмовлено в позові в частині стягнення з ТОВ ІВОК "Експлерент"
заборгованості по орендній платі та пені за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань.
У відповідності з п. 3.1 договору оренди щомісячна орендна
плата складає 6 304,64 грн. Пунктом 3.7 цього договору
передбачено, що зобов'язання орендатора по оплаті орендної плати
забезпечуються у вигляді авансового платежу в розмірі місячної
орендної плати, який є платежем за останній місяць оренди.
30.09.2004 року ТОВ ІВОК "Експлерент" здійснило авансовий
платіж в розмірі 6 304,64 грн. на розрахунковий рахунок
держказначейства, зазначений в договорі.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову Дніпропетровським
апеляційним господарським судом зроблено наступні висновки.
Із рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
21.04.2005 року по справі N 32/155 не вбачається: що позивач -
РВ ФДМ України - змінював підстави позову про неналежне виконання
ТОВ ІВОК "Експлерент" зобов'язань в частині строків оплати, на
такі підстави, як неналежне утримання орендованого майна; що
позивач просив суд скористатися правом наданим йому п. 2 ст. 83
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вийти за межі позовних вимог; що
позивач звертався у провадженні справи N 32/155 з зустрічним
позовом, в якому йшла б мова про неналежну якість переданого в
оренду майна та неможливість його використання.
Стаття 27 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
не містить зобов'язань орендодавця
повертати орендарю внесені останнім на підставі договору орендні
платежі.
Орендар користувався орендованим майном.
ТОВ ІВОК "Експлерент" не надані докази того, що при прийнятті
спірного майна у нього мались претензії до якості прийнятого
майна.
В матеріалах справи відсутні докази розірвання договору
оренди за ініціативою ТОВ ІВОК "Експлерент".
Колегія суддів відзначає наступне.
Стаття 762 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
в пункті 6
встановлює, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом
якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які
він не відповідає.
Пункт 1 статті 784 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що
наймач має право вимагати розірвання договору найма, якщо
наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає
умовам договору та призначенню речі.
В основу рішення Господарського суду Дніпропетровської
області від 21.04.2005 року по справі N 32/155 покладені
статті 762, 784 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
У відповідності до статті 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти,
встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї
справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких
беруть участь ті самі сторони.
Так, обставини передачі в оренду майна непридатного для
експлуатації були предметом розгляду господарським судом та
встановлені ним, з цієї ж підстави договір розірвано і орендар
звільнений від сплати орендних платежів. Звідси, висновок суду про
те, що позивач не скористався певними наданими законом правами у
провадженні по справі N 32/155, не може бути підставою для відмови
в задоволенні первісного позову.
Отже, Дніпропетровським апеляційним господарським судом були
встановлені обставини, які є протилежними, встановленим по справі
N 32/155 преюдиціальним фактам, що є порушенням приписів ст. 35
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судами помилково до правовідносин сторін не застосований
пункт 5 статті 653 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, у
відповідності з яким, якщо договір змінений або розірваний у
зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга
сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або
розірванням договору.
Господарський суд апеляційної інстанції свій висновок про
відсутність правових підстав для стягнення збитків в сумі
6 304,64 грн. зробив на підставі тільки однієї статті 27 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
,
в той час, як норми Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
передбачають
можливість стягнення заявленої суми.
За умовами договору оренди об'єкт оренди був переданий
позивачу у строкове платне користування. Пунктом 10.1 договору був
встановлений строк оренди - п'ять років з 20.09.2004 року по
20.09.2009 року.
В силу прямого зазначення пункту 6 статті 283 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
до відносин оренди застосовуються відповідні положення
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
В обов'язки орендодавця, у відповідності зі ст. 767
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, входило передати ТОВ ІВОК "Експлерент"
об'єкт оренди у стані, який відповідає умовам договору і його
призначенню.
Як свідчать матеріали справи, призначенням брикетної фабрики
"Байдаківська" є виробництво брикетованої вугільної продукції.
Суди не звернули уваги на те, що до укладання договору оренди
брикетної фабрики "Байдаківська" ДХК "Олександріявугілля" -
20.09.2004 року, постановою Кабінету Міністрів України від
19 вересня 2001 року N 1205 ( 1205-2001-п ) (1205-2001-п)
було передбачено її
закриття (п. 10) у зв'язку з виробкою запасів, що унеможливлює
використання об'єкту оренди за призначенням на момент укладення
договору оренди.
Пункт 1 статті 784 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що
наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо
наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає
умовам договору та призначенню речі.
Стаття 216 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
в
частині 3 встановлює основні принципи господарсько-правової
відповідальності, згідно яким, потерпіла сторона має право на
відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це
в договорі. Одним з видів господарських санкцій є відшкодування
збитків (п. 3 ст. 217 ГК України).
Згідно статті 224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, під збитками
розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або
пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які
управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов'язання або додержання правил здіснення господарської
діяльності другою стороною.
Колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції
помилково не застосували до правовідносин сторін вищенаведені
норми матеріального права.
В порушення приписів статті 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідно до якої якщо надані сторонами докази недостатні,
господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств і
організацій незалежно від їх участі документи і матеріали,
необхідні для вирішення спору, апеляційний господарський суд,
пославшись на недоведеність ТОВ індустріально-виробничо об'єднана
компанія "Експлерент" фактів наявності претензій по якості
орендованого об'єкта і фактів розірвання договору за ініціативою
позивача, не витребував у останнього документів, які підтверджують
наявність спору по якості переданого в оренду майна. Разом з тим,
в матеріалах даної справи наявні рішення по справі N 32/315 і
копії витягів із технічної експертизи.
Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим
порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та виключає можливість
висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом
норм матеріального права при вирішенні спору. У зв'язку з цим
постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню в
частині відмови в задоволенні первісного позову з передачею справи
в цій частині позовних вимог на новий розгляд. Під час нового
розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене
в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір. В частині
відмови в задоволенні зустрічного позову ухвалені по справі судові
акти не оскаржуються, тому підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.п. 1, 3 ч. 1
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ індустріально-виробничо об'єднана
компанія "Експлерент" від 08.12.2005 року N 08/12-1Ю на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2005
року у справі N 3/236 задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 23.11.2005 року та рішення Господарського суду Кіровоградської
області від 10.10.2005 року у справі N 3/236 скасувати в частині
відмови у задоволенні позову ТОВ індустріально-виробничо об'єднана
компанія "Експлерент" до Регіонального відділення ФДМУ по
Кіровоградській області; УДК у Кіровоградській області про
стягнення 772 856,20 грн. та в цій частині справу N 3/236
направити до Господарського суду Кіровоградської області на новий
розгляд.
В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 23.11.2005 року у справі N 3/236 залишити
без змін.
Головуючий - суддя Є.Усенко
Судді С.Бакуліна
Д.Кривда