ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2006 Справа N 19/3152
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 06.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Дерепи В.І.
суддів: Грека Б.М., Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь"
на рішення господарського суду Хмельницької області від
25 липня 2005 р.
та постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 20 жовтня 2005 р.
у справі N 19/3152
за позовом управління житлово-комунального господарства
Хмельницької міської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь"
про зміну умов договору
В С Т А Н О В И В:
У травні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про
зобов'язання приватного підприємства "Либідь" прийняти зміни в
п. 3.2 договору оренди N 131 від 01.11.2001 р. в редакції
позивача, тобто змінити розмір орендної плати з 1% вартості
об'єкта оренди на 5% у зв'язку з закінченням строку, на який
рішенням виконкому Хмельницької міської ради N 828 від
11.10.2001 р. відповідачу була визначена пільгова ставка орендної
плати у розмірі 1% вартості об'єкта оренди.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
25.07.2005 р. (суддя Розізнана І.В.) позов задоволено.
Постановлено п.3.2 договору оренди N 131 від 01.11.2001 р.
вважати зміненим в редакції управління житлово-комунального
господарства Хмельницької міської ради. Дані зміни надіслати
сторонам одночасно з рішенням суду.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
20.10.2005 р. (головуючий - Шкляр Л.Т., судді - Гулова А.Г.,
Пасічник С.С.) замінено відповідача приватне підприємство "Либідь"
його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю
"Либідь" та залишено рішення господарського суду Хмельницької
області від 25.07.2005 р. без змін.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить скасувати постановлені у справі
судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Згідно з ст. 19 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
методика розрахунку орендної плати
та пільги щодо неї орендарям збиткових і низькорентабельних
підприємств, а також об'єктів, що мають важливе соціальне значення
і перебувають у комунальній власності, належить органам місцевого
самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
розмір орендної
плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін у разі зміни цін
і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами
України.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено
господарськими судами, на підставі рішення виконавчого комітету
Хмельницької міської ради N 501-А від 26.06.2001 р. між міським
департаментом житлово-комунального господарства та приватним
підприємством "Либідь" було укладено 01.11.2001 р. договір оренди
N 131 цілісного майнового комплексу підземного переходу на
перехресті вулиць Кам'янецька-Подільська загальною площею
2 273 кв. м залишковою балансовою вартістю 856 804 грн. Вказаним
рішенням річна орендна була встановлена в розмірі 5% від вартості
орендованого майна.
Проте, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської
ради 11.10.2001 р. N 828 в рішення N 501-А від 26.06.2001 р. на
підставі Положення про порядок визначення збиткових і
низькорентабельних підприємств, а також об'єктів, що мають важливе
соціальне значення, орендарям яких надаються пільги щодо орендної
плати", затвердженого рішенням виконкому від 03.05.2001 р. N 339
(надалі Положення), у зв'язку з тим, що об'єкт оренди має важливе
соціальне значення було внесено зміни щодо розміру орендної плати
та зменшено її розмір з 5% від вартості орендованого майна до 1%.
На підставі зазначених змін в п. 3.2 договору оренди річна
орендна плата була визначена в розмірі 1% від вартості об'єкта
оренди, що складає 8 568,04 грн. (714 грн. в місяць).
Оскільки максимальний строк надання пільг визначений
Положенням в два роки, рішення виконкому про надання відповідачу
пільг на наступний термін не приймалось, то господарські суди
прийшли до правильного висновку про наявність підстав для внесення
змін до п. 3.2 договору оренди, запропонованих позивачем в
порядку, визначеному ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, щодо
збільшення ставки орендної плати з 1% до 5% від вартості
орендованого об'єкта та задовольнили позов.
Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не
спростовують і підстав для скасування судових рішень не
вбачається.
На підставі викладеного, керуючись. ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Либідь" залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Хмельницької області від 25 липня 2005 р. та постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 20 жовтня
2005 р. у справі за N 19/3152 - без змін.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді Б.М.Грек
Л.В.Стратієнко