ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2006 Справа N 09/3232
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Добролюбової Т.В.
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Міжнародного благодійного фонду імені Рабі
Нахмана з Бреславу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
Господарського суду
від 06.04.2005 р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс"
до Міжнародного благодійного фонду імені Рабі Нахмана з
Бреславу
про стягнення 15028650 грн.
за зустрічним позовом Міжнародного благодійного фонду
імені Рабі Нахмана з Бреславу
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс"
про визнання контракту від 08.09.2003 N 7 недійсним
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
- Мазурак С.П. - директор;
- Тригубяк Р.П. дов. від 18.01.06;
від відповідача:
- Бондар А.В. дов. від 14.02.06,
- Черкінській І. дов. від 09.02.06,
- Гарагонич О.В. дов. від 06.10.05.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Шанс" у жовтні
2004 р. заявлений позов про стягнення з Міжнародного благодійного
фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу 15028650 грн., з яких
582700 грн. це заборгованість за виконані проектні роботи за
контрактом N 7 від 08.09.2003 р., 1120950 грн. - пеня, а
13325000 грн. - штраф. Позивач посилався на невиконання
відповідачем зобов'язань за контрактом N 7 від 08.09.2003 р.
Міжнародний благодійний фонд імені Рабі Нахмана з Бреславу
звернувся з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Шанс" про визнання контракту від 08.09.2003 N 7
недійсним на підставі приписів статей 48, 57, 58 Цивільного
Кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. При цьому фонд посилався на те, що
спірний контракт суперечить вимогам закону, направлений на
заволодіння майном повіреного, порушує публічний порядок, його
укладено внаслідок обману та зловмисної угоди представника однієї
сторони з другою стороною. Окрім того, зустрічна позовна вимога
обґрунтована доводом про те, що розмір пені, встановлений
пунктом 4.5 зазначеного контракту, не відповідає вимогам статті 3
Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 28 грудня
2004 р., ухваленим суддею Курченко Н.М., первісний позов
Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" задоволено в
повному обсязі. Стягнуто з Міжнародного благодійного фонду імені
Рабі Нахмана з Бреславу на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Шанс" 582700 грн. заборгованості за виконані
проектні роботи за контрактом N 7 від 08.09.2003 р., 1120950 грн.
пені, 13325000 грн. штрафу. Рішення суду вмотивоване тим, що з
боку Фонду не виконані зобов'язання з оплати вартості проектних
робіт за контрактом N 7 від 08.09.2003 р., а розмір нарахованих
пені і штрафу відповідає, встановленим за це порушення, умовам
контракту. В задоволенні зустрічного позову Міжнародного
благодійного фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу про визнання
контракту від 08.09.2003 N 7 недійсним відмовлено з огляду на
відповідність умов цього контракту вимогам закону. В рішенні
зазначено про відсутність доказів укладання спірного контракту
внаслідок обману та зловмисної угоди представника однієї сторони з
другою стороною, з метою заволодіння майном повіреного.
Господарський суд дійшов висновку про те, що визначення сторонами
іншої, ніж встановлено Законом України "Про відповідальність за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
,
відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, не є
підставою для визнання контракту недійсним.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі
головуючого-судді Міщенка П.К., та суддів Федорова М.О.,
Яковлєва М.Л. постановою від 06 листопада 2005 року перевірене
рішення господарського суду змінив, задовольнивши позовні вимоги в
частині стягнення з Міжнародного благодійного фонду імені Рабі
Нахмана з Бреславу 47772 грн. пені. В цій частині постанова
вмотивована тим, що за приписами статтей 1, 3 Закону України "Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
, розмір пені обмежений подвійною ставкою
Національного банку України. З цих підстав апеляційна інстанція
визнала помилковим стягнення пені у більшому розмірі на підставі
умов контракту. Водночас апеляційний суд, керуючись приписами
пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, зменшив розмір штрафу до 10000000 грн. В решті
рішення залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від
08.07.2005, залишеною без змін постановою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 15.09.2005, задоволена заява
ТОВ "Шанс" про зміну способу виконання рішення господарського суду
Черкаської області від 28.12.2004. Звернуто стягнення на майно
Міжнародного благодійного фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу:
об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою
вул. Пушкіна, 43а, м. Умань, і нежитлову будівлю, розташовану за
адресою вул. Белінського, 1, м. Умань - на суму 10632178,57 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 у цій справі залишено скаргу Міжнародного благодійного
фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу на постанови Відділу
примусового виконання рішення Департаменту Державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та
оголошення заборони його відчуження від 20.07.05 і від 21.07.05
N 54/9 без руху з огляду на приписи пунктів 3, 4 частин 1, 3
статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
08.11.2005 скаргу Міжнародного благодійного фонду імені Рабі
Нахмана з Бреславу на постанови Відділу примусового виконання
рішення Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства
юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони
його відчуження від 20.07.05 і від 21.07.05 N 54/9 повернуто на
підставі приписів пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від
28.10.2005, ухваленою суддею Курченко Н.М., відмовлено у прийнятті
скарги Міжнародного благодійного фонду імені Рабі Нахмана з
Бреславу на дії Відділу державної виконавчої служби Уманського
міськрайонного управління юстиції.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від
01.11.2005, ухваленою суддею Курченко Н.М., скаргу Міжнародного
благодійного фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу на дії
Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України повернуто без розгляду.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від
16.12.2005, ухваленою суддею Курченко Н.М., відмовлено у
задоволенні заяви державного виконавця Відділу примусового
виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про
відстрочку виконання рішення господарського суду Черкаської
області від 28.12.2004 р. через те, що відсутні обставини, які
ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у даній
справі.
Міжнародний благодійний фонд імені Рабі Нахмана з Бреславу
звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить судові акти у справі скасувати, прийняти
нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги ТОВ "Шанс"
та задоволення зустрічного позову Міжнародного благодійного фонду
імені Рабі Нахмана з Бреславу. Фонд вважає, що господарськими
судами порушені приписи матеріального та процесуального права.
Заявник, в обґрунтування касаційної скарги, посилається на
помилкове незастосування господарським судом приписів частини 2
статті 207 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, порушення
приписів статті 232, частини 3 статті 238 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, статті 29 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, помилкове застосування судом статті 218 Цивільного
кодексу України, статтей 1, 3 Закону України "Про відповідальність
за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
. При
цьому заявник зазначає, що на час укладання спірного контракту
Мазурак С.П. був представником Фонду на підставі довіреності від
04.04.2003 та директором ТОВ "Шанс", це, на його думку, суперечить
приписам статті 62 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і
статті 238 Цивільного кодексу України. Скаржник наголошує, що
спірний контракт укладено на вкрай невигідних для фонду умовах
внаслідок зловмисної домовленості сторін, умови пункту 12.1 цього
контракту вважає нікчемними. Заявник також рахує помилковим
висновок суду про неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі
сплати вартості проектних робіт, оскільки ТОВ "Шанс" безпосередньо
не виконувало ці роботи, а роботи виконані ТОВ "Уманьбудпроект" є
такими, що виконувались поза контрактом. Водночас фонд зазначає,
що об'єкти, на які звернуто стягнення на майно ухвалою
господарського суду Черкаської області від 08.07.2005, віднесені
до культових. Зокрема, об'єкт незавершеного будівництва по
вул. Пушкіна, 43а в м. Умань Черкаської області є культовою
будівлею, синагогою, яка використовується релігійною громадою
бреславських хасидів м. Умань за призначенням. Нежитлова будівля
на вул. Бєлінського, 1 в м. Умань є культовою будівлею могильного
комплексу, яка є місцем поховання духовного лідера бреславських
хасидів Рабі Нахмана. Заявник вважає, що через ухвалення
незаконних судових актів в порушення приписів пункту 3 статті 29
Закону України "Про власність" звернуто стягнення на майно
культового призначення, що належить релігійній організації. Окрім
того, заявник звертає увагу колегії суддів на порушення судом
приписів статей 4-3, 101 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" судом
отримано відзив на касаційну скаргу про залишення без змін судових
актів у справі з мотивів у них викладених. У відзиві зазначено про
безпідставність відновлення строку на звернення з касаційною
скаргою, наголошено на законності спірної угоди як підписаної
повноважними представниками сторін, а довід Фонду про зловмисну
згоду представників сторін визнано хибним. Товариство звертає
увагу суду на те, що постановою апеляційної інстанції виправлені
недоліки рішення суду в частині обрахування пені. Водночас
зауважує, що згідно статті 7 Закону України "Про свободу совісті
та релігійні організації" ( 987-12 ) (987-12)
і статуту Фонду останній не є
релігійною організацією.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., пояснення присутніх у судовому засіданні
представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
господарським судом приписів чинного законодавства, відзначає
наступне.
Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій
встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.04.2003
Міжнародним благодійним фондом імені Рабі Нахмана з Бреславу було
видано нотаріально посвідчене доручення, яким уповноважено
Мазурака С.П. бути представником фонду в Україні з питань,
пов'язаних з господарською і будівельною діяльністю фонду та
вирішення питань землекористування. Товариством з обмеженою
відповідальністю фірмою "Шанс" в особі директора Мазурака С.П.
02.09.2003 було укладено з ТОВ "Уманьбудпроект" договір N 57, за
умовами якого останній зобов'язаний виконати проектні роботи за
робочим проектом синагоги, а ТОВ фірма "Шанс" зобов'язане вчасно
надавати необхідну документацію і гарантувати оплату виконаних
робіт. Вже після цього, 08.09.2003 року між Міжнародним
благодійним фондом імені Рабі Нахмана з Бреславу в особі
представника Лівшитця І.Ю. на підставі доручення від 22.04.2003
ВАЕ N 550164 - замовник і Товариством з обмеженою відповідальністю
фірмою "Шанс" в особі директора Мазурака С.П. - генпідрядник
укладено контракт N 7 на проектування та будівництво синагоги за
адресою: вул. Пушкіна 43а, м. Умань Черкаської області. Предметом
цього контракту є замовлення проектної документації та виконання
будівельно-монтажних робіт з будівництва зазначеної синагоги.
Генпідрядником зібрано вихідні дані на проектування та замовлено
за рахунок коштів фонду проектну документацію. Водночас ТОВ фірма
"Шанс" отримало позитивний висновок комплексної державної
експертизи з робочого проекту "Синагога по вул. Пушкіна, 43а в
м. Умань" затверджений 05.04.04 начальником Черкаської обласної
служби державної інвестиційної експертизи "Укрінвестекспертиза".
Міжнародним благодійним фондом імені Рабі Нахмана з Бреславу на
виконання робочого проекту синагоги перераховано на рахунок
ТОВ фірми "Шанс" 430000 грн. згідно платіжних доручень N 79 від
05.09.03, N 80 від 08.09.03, N 45, 46 від 02.03.04. Генпідрядником
17.05.04 отримано дозвіл на початок будівництва N 530. Окрім того,
судами встановлено виконання проектних робіт генпідрядником.
Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Шанс" отримано
науково-технічну продукцію з робочого проекту "Синагога по
вул. Пушкіна, 43а в м. Умань" з першого до третього етапів згідно
актів прийому-передачі від 30.09.03, 28.11.03, 27.02.04, 22.07.04.
Кошторисна вартість зазначеного проекту становила 1012700 грн.
Пунктом 4.1 спірного контракту передбачено, що упродовж 10 днів з
дати отримання генпідрядником дозволу на виконання
будівельно-монтажних робіт замовник перераховує генпідрядникові
аванс в розмірі 2650000 грн. для придбання будівельних матеріалів
і виконання будівельно-монтажних робіт. Товариство з обмеженою
відповідальністю фірма "Шанс", керуючись зазначеним пунктом
контракту N 7, звернулось до фонду з вимогою про перерахування
авансу. Судами також встановлено, що після завершення виготовлення
проекту та отримання дозволу на виконання будівельно-монтажних
робіт Міжнародний благодійний фонд імені Рабі Нахмана з Бреславу
15.07.2004 листом в односторонньому порядку відмовився від
виконання контракту з посиланням на наявність в контракті
невигідних для фонду умов та незаконність дій повірених осіб при
його укладанні. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди
виходили з того, що відповідачем не сплачена вартість проектних
робіт за контрактом N 7 від 08.09.2003 р., виконаних позивачем в
повному обсязі. При цьому господарські суди обох інстанцій дійшли
передчасного висновку про обґрунтованість позовних вимог у
первісному позові та незаконність вимог зустрічного позову.
Викладення у рішенні доводів та доказів сторони, на користь якої
приймається рішення, є порушення вимог статті 4-2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо рівності всіх
учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно приписів
цивільного законодавства відповідальність особи за невиконання
зобов'язань настає за наявності її вини, а відсутність своєї вини
доводить особа, яка порушила зобов'язання. Упродовж розгляду спору
представники фонду висловлювали згоду на сплату вартості проектних
робіт. При цьому зазначали, що сам дозвіл на виконання робіт,
отриманий ТОВ фірмою "Шанс", який вимагає оплати, використаний
фондом бути не може, бо йому не переданий (26, 38 аркуші I тому
справи, 111 аркуш II тому справи...). В цій частині доводи не
розглянуті судом. У переглянутих судових актах відсутні мотиви
неврахування і доводів про укладання спірної угоди вже після
підписання договору N 57 від 02.09.2003 між ТОВ "Шанс" та
ТОВ "Уманьбудпроект" на виконання проектних робіт, та наявність у
пана Мазурака С.П. повноважень бути представником фонду в Україні
з питань, пов'язаних з господарською і будівельною діяльністю
фонду та вирішення питань землекористування, тобто без права на
укладання угод, в тому числі на користь Фонду. Окрім того,
зазначивши про невідповідність нарахованого розміру пені за
контрактом чинному на час підписання угоди законодавству, і
відмовляючи у стягненні цієї суми, апеляційний суд, поряд з цим,
погодився з рішенням господарського суду про відмову у задоволенні
зустрічного позову. Тобто фактично визнав, що умови договору
повністю відповідають приписами чинного законодавства. Такі
висновки є взаємовиключними. При цьому не надано судом оцінки і
доводу зустрічної позовної заяви про наявність в угоді умов
відповідальності замовника гірших, ніж ті, які були встановлені
законом.
Беручи до уваги вищевикладене, касаційна інстанція зазначає,
що відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення з господарського спору повинно
прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і
процесуального права та фактичними обставинами справи, з
достовірністю встановленими судом. Рішення суду може ґрунтуватись
лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки
судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі
статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні
докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має
для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи
будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази,
господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести
правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду
на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Таким чином,
з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій при розгляді справи та ухваленні судових
рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки
всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору,
свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве
значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин. Переглянуті судові акти цим
вимогам повністю не відповідають. Оскільки передбачені
процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції
не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, всі рішення у справі підлягають скасуванню, а
справа - направленню на новий розгляд до господарського суду
Черкаської області. При новому розгляді справи судові необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких
ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від
встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Черкаської області від
28.12.2004 року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 06.04.2005 року у справі N 09/3232
скасувати. Справу скерувати для нового розгляду до господарського
суду Черкаської області.
Касаційну скаргу Міжнародного благодійного фонду імені Рабі
Нахмана з Бреславу задовольнити частково.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич