ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
15.02.2006 Справа N 42/557
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 30 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого [...], суддів: [...], розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу державного
підприємства "XXX" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 04.10.2005 року у справі N 42/557 за
позовом державного підприємства "XXX" до державного підприємства
"YYY"
про стягнення 16231142,49 грн.,
за участю представників: позивача - [...], відповідача - [...],
встановив:
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.08.2005 року у справі
N 42/557 (суддя [...]), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 04.10.2005 року (судді:
[...]), в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням та постановою судів першої та
апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення
господарського суду м. Києва від 30.08.2005 року та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2005 року у
даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні
вимоги задовольнити. У судовому засіданні скаржник змінив вимоги
та просив касаційний суд скасувати оскаржувані судові акти та
направити справу на новий розгляд. В обґрунтування своїх вимог
скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами норм матеріального
та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга
залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або
постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог
матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими
судами першої та апеляційної інстанцій, позивач та відповідач
уклали договір N 698/05-НАКЕ/640/01 від 18.05.2001 року, за
умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання по продажу
електричної енергії, а відповідач зобов'язався купувати електричну
енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
Сторони визнали свої зобов'язання за Договором між членами
оптового ринку електричної енергії України (п. 2.1 Договору).
Пунктами 2.3, 4.2, 4.3, 4.6 договору N 698/05-НАКЕ/640/01 від
18.05.2001 року передбачено, що тариф на електроенергію
затверджується Постановою Національної комісії регулювання
електроенергетики та фіксується додатковою угодою до цього
договору; кошти за отриману державним підприємством "YYY" у НАЕК
електроенергію перераховуються на п'ятий день після поставки
електроенергії на поточний рахунок державного підприємства "XXX"
або на підставі листа "XXX" за підписом керівника та головного
бухгалтера на інші рахунки державного підприємства "XXX".
Остаточний розрахунок за поставлену електроенергію державне
підприємство "YYY" здійснює не пізніше 15-го числа (включно)
місяця, наступного за місяцем поставки електроенергії; платежі за
отриману електроенергію здійснюються кожного банківського дня з
розподільчого рахунку державного підприємства "YYY", відповідно до
алгоритму оптового ринку електроенергії, який затверджується НКРЕ;
по результатах розрахунків за місяць, до 18-го місяця, наступного
за розрахунковим, державне підприємство "YYY" надсилає державному
підприємству "XXX" акт звірки розрахунків. Державне підприємство
"XXX" в триденний термін після отримання цього акта надсилає
державному підприємству "YYY" його примірник за підписом керівника
та головного бухгалтера державного підприємства "XXX". У випадку
виникнення розбіжностей державне підприємство "XXX" надсилає їх
обґрунтування і сторони вступають в переговори з метою усунення
розбіжностей.
Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини за
договором купівлі-продажу електричної енергії, врегульовані ст. 92
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, гл. 20 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
Законом України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Оскільки сторони у справі є членами оптового ринку електричної
енергії України, при купівлі електричної енергії відповідно до
Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
застосовується механізм оплати через поточні рахунки зі
спеціальним режимом використання.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
купівля всієї електричної енергії, виробленої на
електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за
граничні показники, а також на вітроелектростанціях, незалежно від
величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної
енергії (крім електричної енергії, виробленої на
теплоелектроцентралях, які входять до складу енергопостачальників,
для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності),
та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку
електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків
електричної енергії в Україні забороняється. Оптовий ринок
електричної енергії України створюється на підставі договору.
Відповідно до положень ст. 151 вище вказаного Закону ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної
енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники,
що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної
енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та
оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах
уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом
використання. Вказані рахунки призначені для накопичення коштів,
отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з
учасниками оптового ринку електричної енергії. Перерахування
коштів енергогенегуючим компаніям та іншим суб'єктам
підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної
енергії на оптовому ринку, здійснюється уповноваженим банком з
поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оптового
постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму,
встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики
України. Оптовий постачальник електричної енергії зобов'язаний
забезпечувати інформування учасників оптового ринку електричної
енергії про стан проведення розрахунків.
Крім того, як з'ясував господарський суд першої інстанції, згідно
акта звірки розрахунків державного підприємства "YYY" з державним
підприємством "XXX" N 02/52-4198 від 19.07.2005 р. станом на
01.07.2005 р. заборгованість відповідача перед позивачем за
спірний період не значиться.
Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про
правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, яка
відповідає положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам,
що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.76 р. N 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, зі змінами
та доповненнями.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не
знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи
скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія
суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України постановив:
Касаційну скаргу державного підприємства "XXX" залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.10.2005 року у справі N 42/557 залишити без змін.