ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2006 Справа N 23/49
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 06.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. - головуючого, Бур'янової С.С. (доповідач),
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Сніжнянськводоканал"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.11.2005 року
у справі N 23/49 господарського суду Донецької області
за позовом ТОВ "Сніжнянськводоканал"
до ВАТ "Сніжнянськхіммаш"
про стягнення 279 259,78 грн.,
За участю представників сторін
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - Волошин М.С. дов. від 01.08.05 р. N б/н
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від
15.08.2005 року у справі N 23/49 (суддя Чернота Л.Ф.) позовні
вимоги ТОВ "Сніжнянськводоканал"(далі по тексту - Позивач) до
ВАТ "Сніжнянськхіммаш" (далі по тексту - Відповідач) про стягнення
боргу в сумі 229 119,68 грн., пені в сумі 208 499,20 грн.
задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача
заборгованості в сумі 131 504,48 грн., витрат по сплаті державного
мита в сумі 131,50 грн., витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 36 грн.; в частині стягнення
пені в розмірі 208 499,20 грн. відмовлено на підставі на підставі
ст.ст. 256, 258 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
14.11.2005 року зазначене рішення частково скасовано: стягнено з
ВАТ "Сніжнянськхіммаш" на користь ТОВ "Сніжнянськводоканал"
заборгованість в сумі 30 866,26 грн., витрат по сплаті державного
мита в сумі 33,57 грн., витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 13,03 грн., в іншій частині
позову відмовлено з тих же підстав.
Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної
інстанцій, ТОВ "Сніжнянськводоканал" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення, а господарського суду Донецької області від
15.08.2005 року залишити без змін постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 14.11.2005 року у справі
N 23/49 скасувати, посилаючись на не вірне застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
а саме ст. 15, 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, п. 12.12
Правил користування системами комунального водопостачання та
водовідведення в містах та селищах України ( z0165-94 ) (z0165-94)
,
ст.ст. 53, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі по тексту - ГПК).
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, між ТОВ "Сніжнянськводоканал"
(постачальник) та ВАТ "Сніжнянськхіммаш" (абонент) укладено
договір N 8 від 04.01.2002 року на відпуск води із комунального
водопроводу, прийом стоків в комунальну каналізацію, дія якого,
згідно листа абонента N К-4186 від 24.12.2002 року пролонгована на
2003 рік. Відповідно до умов договору позивач взяв на себе
зобов'язання забезпечити відповідача питною водою та приймати від
нього стічні води. Відповідач - своєчасно оплачувати надані йому
послуги з водопостачання та водовідведення на протязі тридцяти
денного строку з моменту їх надання водоканалом.
На виконання умов договору позивач за період з
01.01.2002 року по 01.09.2003 року поставляв відповідачу воду та
приймав стоки. На оплату наданих послуг пред'явив акти - рахунки
на загальну суму 608 907 грн. Абонент взяті на себе зобов'язання
за договором виконав неналежним чином - за надані постачальником
послуги проведено розрахунки - сплачено за період з березня
2002 року по серпень 2003 року в сумі 428 450,38 грн. і факт
оплати не оспорюється сторонами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся
з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі
279 259,78 грн., додавши до неї акти - рахунки на загальну суму
608 907 грн.
Заявою б/н, без дати позивач змінив свої вимоги та просив
стягнути з відповідача 116 628,10 грн. боргу та 440 946,81 грн.
пені; клопотанням б/н, без дати змінені позовні вимоги в частині
стягнення основного боргу в сумі 229 120,03 грн., пені в сумі
402 437,81 грн. Листом N 09-96 від 23.03.2005 року відповідач на
підставі ст. 267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
направив
господарському суду клопотання про застосування наслідків спливу
строку позовної давності відносно вимог про стягнення
заборгованості.
Господарським судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено
у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку
позовної давності, оскільки позивачем не було надано доказів, які
б підтверджували поважність причин пропуску строку позовної
давності. Тобто позовна заява подана до суду 10.03.2005 року, а
тому згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
при
зверненні з позовом за період з 01.01.2002 року по 10.03.2005 року
пропущений строк позовної давності.
Згідно зі ст. 267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сплив
позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у
спорі, є підставою для відмови у позові. Таким чином, захисту
підлягає порушене право за період з 10.03.2002 року по
01.09.2003 року, а вимоги позивача у сумі 149 114 грн. заявлені
ним до відповідача за січень-лютий 2002 року не підлягають
задоволенню.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки позивачем до
матеріалів справи додані докази пред'явлення до сплати
актів-рахунків на загальну суму 608 907 грн., тому відсутні
підстави вважати, що ним за спірний період здійснювалася поставка
води на суму 657 570 грн., яка пред'являлася до сплати і
залишилася не сплаченою позивачем. Тому відсутні підстави вважати,
що при зверненні з позовом в частині різниці на суму 49 140 грн.
відповідачем припущено порушення договірних зобов'язань, а вимоги
позивача в цій сумі не підлягають задоволенню як недоведені.
Посилання відповідача на проведення розрахунків між сторонами
шляхом проведення взаємозаліку за виготовлені у 2002 році
комплектуючі вироби і надані послуги та частковий розрахунок у
зв'язку з цим за спожиту у липні - грудні 2002 року воду підставно
не було прийняте судами попередніх інстанцій, оскільки цей факт не
підтверджений матеріалами справами.
Суди встановили, що зайво переплачені суми за вересень
2002 року та січень 2003 року позивачем в порушення вимог п. 12.12
Правил користування системами комунального водопостачання та
водовідведення в містах та селищах України ( z0165-94 ) (z0165-94)
необґрунтовано віднесені в рахунок погашення заборгованості за
січень та лютий 2002 року.
З матеріалів справи видно, що відповідно до актів-рахунків,
пред'явлених позивачем до сплати за період з 21.03.2002 року по
29.08.2003 року видно, що позивач надав послуги на загальну суму
459 316,64 грн., тоді як відповідачем згідно доданих до матеріалів
платіжних документів сплачено 428 450,38 грн. На підставі
вищевикладеного суд апеляційної інстанції дійшов правильного
висновку. що позовні вимог є обґрунтованими на суму 30 866,26 грн.
Щодо стягнення пені в сумі 402 437,81 грн., то суди
попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в
задоволенні позову в цій частині вимог, оскільки позивач пропустив
встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
строк
позовної давності.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла до висновку, що постанова
Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2005 року у
справі N 23/49 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без
задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Сніжнянськводоканал" залишити без
задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.11.2005 року залишити без змін.
Головуючий Б.М.Поляков
Судді С.С.Бур'янова
Н.Г.Ткаченко