ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
09.02.2006 Справа N 17/98-05
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 6 квітня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: [...], суддів: [...], за участю представників
сторін: від позивача - [...] (дов. від 06.02.2006 р. б/н); від
відповідача - не з'явилися; розглянувши матеріали касаційної
скарги ВАТ "XXX" на рішення господарського суду Сумської області
від 28.11.2005 р. по справі N 17/98-05 за позовом ПВКП "YYY" до
ВАТ "XXX"
про стягнення 97504,29 грн. за позовом ВАТ "XXX" до ПВКП
"YYY" про стягнення 79245,29 грн.,
встановив:
Приватне виробничо-комерційне підприємство "YYY" м. Ч-ськ (в
подальшому - Приватне ВКП "YYY") звернулось з позовом (з
урахуванням уточнення) до ВАТ "XXX" м. Я-ськ (в подальшому - ВАТ
"XXX") про стягнення 143837,78 грн., в тому числі 34106,13 грн.
збитків від інфляції, 7874,21 грн. річних, 101857,44 грн. пені.
ВАТ "XXX" подало зустрічний позов до Приватного ВКП "YYY" про
стягнення 30479 грн. пені по договору від 19.03.2000 N 6.
Рішенням господарського суду Сумської області від 28.11.2005 у
справі N 17/98-05 первісний позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ "XXX" на користь позивача 101857,44 грн. пені,
34106,13 грн. збитків від інфляції, 7874,21 грн. річних та
відповідні судові витрати.
В іншій частині вимог за первісним позовом провадження у справі
припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, так як відсутній предмет спору.
Рішення господарського суду Сумської області по первісному позову
мотивовано відсутністю предмету спору по позовних вимогах щодо
стягнення 479689,16 грн. боргу (п. 1-1 ст. 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
), наявністю факту
затримання відповідачем оплати отриманого товару; по зустрічному
позову - недоведеністю позивачем наявності тих обставин, на які
він посилався в обґрунтування позову.
У поданій касаційній скарзі ВАТ "XXX" просить скасувати зазначене
рішення Сумського господарського суду як таке, що ухвалене з
порушенням норм процесуального законодавства, зокрема ст. 79
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, так як
суд не зупинив, на його прохання, провадження по даній справі до
закінчення розгляду апеляційної скарги у справі N 15/267-05.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши в
судовому засіданні пояснення та заперечення представника позивача,
дослідивши юридичну оцінку судом обставин справи та повноту їх
встановлення, перевіривши правильність застосування ним норм
матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом судового дослідження
при первісному розгляді позову, підтверджується наступне.
Згідно з умовами договору N 6 від 19.03.2003, укладеного між
сторонами у справі, Приватне ВКП "YYY" відвантажило відповідачу за
первісним позовом на підставі накладної N 29 від 15.09.2004 та
рахунку-фактури N 10 від 15.09.2004 товари на суму 397603,12 грн.;
по накладній N 30 від 22.09.2004 та рахунку-фактури N 11 від
22.09.2004 - на суму 329689 грн. 16 коп.
Відвантаження товару відбулось згідно п. 2.1 зазначеного договору
на умовах FCA на склад продавця по довіреностях відповідача
відповідно серії ЯНР N 010654 від 13.09.2004 р. та серії ЯНР N
010858 від 21.09.2004 р.
Згідно з п. 1.1 договору Приватне ВКП "YYY" зобов'язалось передати
у власність відповідачу, а відповідач зобов'язувався прийняти та
оплатити на умовах договору товари по ціні та в кількості і
якості, зазначених в специфікаціях, як невід'ємної частини
договору.
Оплата цього товару відповідачем в розмірі її повної вартості
повинна була здійснюватись відповідачем протягом 10-ти банківських
днів з моменту відвантаження товару (пп. 3.2 п. 3 договору).
Сторони також погодили в договорі відповідальність сторін за
невиконання договірних зобов'язань, зокрема, у випадку
прострочення відповідачем платежів за отриманий товар - сплату
пені у розмірі 0,2 % від вартості товару за кожний день
прострочки, але не більше 5 % вартості простроченого платежу (пп.
6.3 п. 6 договору).
Відповідно до змісту ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Але відповідач за первісним позовом (ВАТ "XXX") договірні
зобов'язання в частині оплати отриманого товару у визначений
договором строк не провів.
Затримання оплати товару відбулось по специфікаціях NN 11, 12, 13,
14, 15, 16, 17, 18, 19.
Наявність заборгованості відповідачем не заперечувалось, що
підтверджується його листами NN 8/6-2203, 8/6-2415, 8/6-4259,
8/6-4479.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
При таких обставинах суд правомірно прийшов до висновку про
наявність правових підстав для задоволення первісного позову в
частині стягнення з відповідача пені, річних та інфляційних за
порушення грошового зобов'язання.
Провадження у справі в іншій частині первісного позову щодо
стягнення основного боргу в розмірі 489689 грн. 16 коп.
обґрунтовано припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, так як в цій частині
позову відсутній предмет спору.
Суд також прийшов до висновку про відсутність правових підстав для
задоволення зустрічного позову ВАТ "XXX" з підстав, які викладені
в рішенні.
Посилання ВАТ "XXX" в касаційній скарзі на порушення господарським
судом, при прийнятті рішення, норм процесуального законодавства,
зокрема ст. 79 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, є безпідставним.
При подачі касаційної скарги скаржник не довів факту задоволення
його апеляційної скарги або незакінчення апеляційного провадження
у справі N 15/267-05, яку він вважає пов'язаною з даною справою.
Не були вони подані і при розгляді позову господарським судом
Сумської області.
Зазначене свідчить про повноту встановлення господарським судом
Сумської області обставин справи та вірне застосування ним норм
матеріального та процесуального права, спростовує доводи
касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України постановив:
Рішення господарського суду Сумської області від 28.11.2005 у
справі N 17/98-05 залишити без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення.