ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
 
                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 09.02.2006                                      Справа N 12/318пн 
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 13.04.2006 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів: 
Ходаківської І.П. - головуючого, Савенко Г.В., Шаргала В.І. 
     за участю представників сторін 
     від позивача: Суржанської Н.І. дов. б/н від 16.01.2006 р. 
     від відповідача: Алтухова К.О. дов. б/н від 02.02.2006 р. 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу 
Селянського (фермерського) господарства "Мечта" 
     на постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 
09.11.2005 р. 
     у справі N 12/318пн господарського суду Донецької області 
     за позовом  Товариства  з обмеженою відповідальністю "Аграрне 
підприємство "Данко" 
     до Селянського (фермерського) господарства "Мечта" 
     про витребування з  чужого  незаконного  володіння  земельних 
ділянок     та     визнання     права    власності    на    посіви 
сільськогосподарських культур (соняшників) 
     В С Т А Н О В И В: 
 
     Ухвалою господарського    суду    Донецької    області    від 
26.09.2005 року  (суддя  Склярук   О.І.),   залишеною   без   змін 
постановою   Донецького   апеляційного   господарського  суду  від 
09.11.2005 р.    (судді    Запорощенко    М.Д.,    Волков    Р.В., 
Старовойтова Г.Я.),   вжито  заходів  забезпечення  позову  шляхом 
заборони сторонам у справі та  іншим  особам  використовувати  для 
власних    потреб,   відчужувати   у   будь-який   спосіб   урожай 
сільськогосподарських культур,  які були вирощені на перерахованих 
в цій ухвалі земельних ділянках. 
 
     Не погоджуючись   з   названими  судовими  актами,  Селянське 
(фермерське)   господарство   "Мечта"   звернулось    до    Вищого 
господарського   суду   України  з  касаційною  скаргою,  в  якій, 
посилаючись  на  порушення  судами   попередніх   інстанцій   норм 
процесуального   права,   а  саме:  ст.ст.  33,  34,  43,  66,  86 
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , просить 
їх   скасувати.   Вимоги  касаційної  скарги  мотивовані  тим,  що 
господарський суд Донецької області не обґрунтував в  оскаржуваній 
ухвалі,  яким  саме  чином  незастосування заходів по забезпеченню 
позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення  у  даній 
справі з урахуванням того, що предметом спору, зокрема, є визнання 
права власності  саме  на  посіви  сільськогосподарських  культур; 
заходи по забезпеченню позову були застосовані судом і щодо врожаю 
зібраного  із  земельних  ділянок,  які  не  мають  відношення  до 
предмету спору; суд не встановив факту існування орендних відносин 
стосовно перерахованих земельних ділянок. 
 
     У запереченнях   на   касаційну   скаргу   позивач    просить 
постановлені  у  справі  ухвалу та постанову апеляційної інстанції 
залишити без змін,  як такі що відповідають обставинам  справи  та 
чинному законодавству. 
 
     Заслухавши в   судовому   засіданні  пояснення  представників 
сторін,  розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, 
судова  колегія  Вищого  господарського  суду  України вважає,  що 
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
 
     Відповідно до ст.  66 Господарського  процесуального  кодексу 
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд за заявою сторони, прокурора 
чи його заступника,  який подав позов, або зі своєї ініціативи має 
право вжити заходів до забезпечення позову. 
 
     Нормами ст.  67 названого Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено, що 
позов  забезпечується,  зокрема,  забороною  відповідачеві,  іншим 
особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору. 
 
     За клопотанням    позивача    -    Товариства   з   обмеженою 
відповідальністю    "Аграрне    підприємство    "Данко"    ухвалою 
господарського  суду  Донецької  області  від 22.09.2005 р.  позов 
забезпечений   шляхом    заборони    Селянському    (фермерському) 
господарству  "Мечта"  здійснювати  самостійно  так і з залученням 
третіх    осіб    роботи    зі    збирання    врожаю     насаджень 
сільськогосподарських  культур (соняшників) на перерахованих в цій 
ухвалі земельних ділянках. 
 
     Умовою застосування  заходів   до   забезпечення   позову   є 
достатньо обґрунтоване припущення,  що невжиття таких заходів може 
утруднити чи зробити неможливим виконання  рішення  господарського 
суду у справі. 
 
     За клопотанням   відповідача   -  Селянського  (фермерського) 
господарства "Мечта",  на  підставі  ст.  68   названого   Кодексу 
( 1798-12  ) (1798-12)
          ухвалою  господарського  суду  Донецької області від 
26.09.2005 р.  заходи щодо забезпечення позову, визначені в ухвалі 
від  22.09.2005 р.  скасовані.  Позов забезпечений шляхом заборони 
сторонам у справі, іншим особам використовувати на власні потреби, 
відчужувати   у   будь-який  спосіб  врожай  сільськогосподарських 
культур,  які  було  вирощено  на  вказаних  в  ухвалі   земельних 
ділянках. 
 
     Предметом спору  у  даній справі є матеріально-правова вимога 
витребування з чужого незаконного володіння земельних  ділянок  та 
визнання  права  власності на посіви сільськогосподарських культур 
(соняшників). 
 
     Оскільки урожай  є   складовою   частиною   спірних   посівів 
сільськогосподарських  культур,  колегія погоджується з висновками 
судів  попередніх  інстанцій  про  наявність  підстав  для  вжиття 
заходів до забезпечення позову і вважає правильним,  з врахуванням 
необхідності збирання врожаю, обраний спосіб такого забезпечення. 
 
     В силу вимог ст.  111-7 Господарського процесуального кодексу 
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція не має права встановлювати 
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні 
або  постанові  господарського  суду чи відхилені ним,  вирішувати 
питання про достовірність того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу 
одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або додатково 
перевіряти докази. 
 
     Касаційна інстанція лише на підставі  встановлених  фактичних 
обставин  справи  перевіряє правильність застосування судом першої 
чи  апеляційної  інстанції  норм  матеріального  і  процесуального 
права. 
 
     Тому доводи касаційної скарги щодо неправильної оцінки судами 
першої та апеляційної інстанцій доказів не входять до  компетенції 
суду  касаційної  інстанції  і  не  дають  підстав  для скасування 
оскаржуваної постанови. 
 
     Крім того,  дослідження  обставин  справи  в  т.ч.  і  оцінка 
доказів  щодо  права  користування  спірними  земельними ділянками 
здійснюється судом під час розгляду справи по суті,  а не в стадії 
підготовки справи до розгляду. 
 
     Враховуючи викладене,   колегія   не  знаходить  підстав  для 
задоволення касаційної скарги і скасування  постанови  апеляційної 
інстанції. 
 
     Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9,   111-11,  111-13 
ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          Вищий  господарський  суд  України,  - 
П О С Т А Н О В И В: 
 
     Касаційну скаргу   Селянського   (фермерського)  господарства 
"Мечта" залишити без задоволення. 
 
     Постанову Донецького  апеляційного  господарського  суду  від 
09.11.2005 р. у справі N 12/318пн залишити без зміни. 
 
 Головуючий - суддя                                І.П.Ходаківська 
 
 Суддя                                                 Г.В.Савенко 
 
 Суддя                                                 В.І.Шаргало