ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2006 Справа N 3/507
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.10.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
відкритого акціонерного товариства "Український графіт" та
товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К. Інвестментс" на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
28 вересня 2005 року у справі N 3/507 за позовом Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
до відкритого акціонерного товариства "Український графіт",
товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К. Інвестментс",
орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної
інвентаризації", Запорізької обласної державної адміністрації про
визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права
власності, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 року Регіональне відділення Фонду державного
майна України по Запорізькій області звернулось до господарського
суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства
"Український графіт", товариства з обмеженою відповідальністю
"Т.Д.К. Інвестментс", орендного підприємства "Запорізьке міжміське
бюро технічної інвентаризації", Запорізької обласної державної
адміністрації, з урахуванням уточнених вимог, про визнання
недійсним договору купівлі-продажу N 2776, укладеного 25 грудня
2003 року, за яким відкрите акціонерне товариство "Український
графіт" продало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К.
Інвестментс" придбало нерухоме майно площею 2196,7 кв. м,
розташоване на проспекті Леніна, 159 у м. Запоріжжі; визнання за
державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Запорізькій області права власності на приміщення на
першому поверсі внутрішньою площею 1013,20 кв. м, літ. А-5, Б-2,
В-2, Б-1 приміщення XV (номери частин приміщення з 15 по 81
включно та сходові клітини XIII, XIV); приміщення на другому
поверсі внутрішньою площею 955,20 кв. м літ. А-5, Б-2, В-2, Б-1,
приміщення N XV (номера частин приміщень з 82 по 116 включно та
сходові клітини VII, VIII); приміщення підвалу внутрішньою площею
- 228,10 кв. м, літ. А-5; згідно до викопіровки та експлікації із
плану будівлі, вбудоване у перший, другий поверхи та підвал
житлового будинку загальною площею 2196,50 кв. м, розташованому за
адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 159; зобов'язання
орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної
інвентаризації" скасувати реєстрацію права власності товариства з
обмеженою відповідальністю "Т.Д.К. Інвестментс" на ці нежитлові
приміщення та зареєструвати їх за державою в особі Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.
В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що спірне
нерухоме майно є власністю держави, а тому відкрите акціонерне
товариство "Український графіт" не мало підстав для укладення
спірного договору купівлі-продажу від 25 грудня 2003 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 9 червня 2005 року,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 28 вересня 2005 року, позов задоволено:
визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна N 2776,
укладений 25 грудня 2003 року між відкритим акціонерним
товариством "Український графіт" і товариством з обмеженою
відповідальністю "Т.Д.К. Інвестментс", визнано право власності за
державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Запорізькій області на приміщення на першому поверсі
внутрішньою площею 1013,20 кв. м, літ. А-5, Б-2, В-2, Б-1
приміщення XV (номери частин приміщення з 15 по 81 включно та
сходові клітини XIII, XIV); приміщення на другому поверсі
внутрішньою площею 955,20 кв. м літ. А-5, Б-2, В-2, Б-1,
приміщення N XV (номера частин приміщень з 82 по 116 включно та
сходові клітини VII, VIII); приміщення підвалу внутрішньою площею
- 228,10 кв. м, літ. А-5; згідно до викопіровки та експлікації із
плану будівлі, вбудоване у перший, другий поверхи та підвал
житлового будинку загальною площею 2196,50 кв. м, розташованому за
адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 159; зобов'язано орендне
підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації"
скасувати реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за
товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К. Інвестментс" та
зареєструвати дане майно за державою в особі Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Український
графіт" та товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К.
Інвестментс" судові витрати.
У касаційній сказі відкрите акціонерне товариство
"Український графіт" просить скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду від 28 вересня 2005 року і
рішення господарського суду м. Києва від 9 червня 2005 року та
прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що
оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням та неправильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
"Т.Д.К. Інвестментс" також просить скасувати вказані судові
рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, вказуючи на
порушення та неправильне застосування попередніми судовими
інстанціями норм матеріального і процесуального права.
У відзивах на касаційні скарги Регіональним відділенням Фонду
державного майна України по Запорізькій області та Запорізькою
обласною державною адміністрацію вказується на безпідставність
доводів касаційних скарг та відсутність підстав для їх
задоволення.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Запорізькій області та Запорізька обласна державна адміністрація
вважають, що судові рішення попередніх судових інстанцій
постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального
права та просять залишити їх без змін.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 8 лютого
2006 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечення проти
них, суд вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з
наступних підстав.
Приймаючи рішення про визнання спірного договору
купівлі-продажу недійсним з підстав, передбачених ст. 48
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, та залишаючи дане рішення без
змін, попередні судові інстанції виходили з того, що на момент
укладення договору відкрите акціонерне товариство "Український
графіт" не було власником спірного приміщення, яке є державною
власністю, а тому не мало права продавати його товариству з
обмеженою відповідальністю "Т.Д.К. Інвестментс".
Проте, з такими висновками попередніх судових інстанцій
погодитись не можна.
Стаття 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлює
загальне правило про те, що недійсною є та угода, яка не
відповідає вимогам закону. В ч.2 ст. 48 вказаного Кодексу
міститься положення, згідно з яким по недійсні угоді кожна з
сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за
угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі -
відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки
недійсності угоди не передбачені законом.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.2 Постанови
Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року, з
подальшими змінами, "Про судову практику в справах про визнання
угод недійсними" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
угода може бути визнана недійсною
лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в
кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити
наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди
недійсною і настання певних юридичних наслідків. При задоволенні
позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди
недійсною і про застосування передбачених законом наслідків.
Виходячи з наведеного, слід визнати, що права особи, яка
вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом
задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій
така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму,
встановленого ч.2 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону.
Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення
віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені нормами
цивільного законодавства.
Попередні судові інстанції при розгляді справи на дані вимоги
закону уваги не звернули, що потягло за собою ухвалення судових
рішень в даній частині позову, які не відповідають вимогам закону.
Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К.
Інвестментс" набуло права власності на спірне нерухоме майно на
підставах та у спосіб, встановлений нормами матеріального права,
воно не позбавлено такого права, то визнання за позивачем права
власності на те ж нерухоме майно не можна визнати таким, що
грунтується на вимогах закону.
У зв'язку з цим, не відповідають вимогам закону судові
рішення щодо зобов'язання орендного підприємства "Запорізьке
міжміське бюро технічної інвентаризації" скасувати реєстрацію
права власності на вказане нерухоме майно за товариством з
обмеженою відповідальністю "Т.Д.К. Інвестментс" та зареєструвати
його за позивачем.
Отже, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а в
задоволенні позовних вимог із заявлених підстав слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України - П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги відкритого акціонерного товариства
"Український графіт" та товариства з обмеженою відповідальністю
"Т.Д.К. Інвестментс" задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 9 червня 2005 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
28 вересня 2005 року у справі N 3/507 скасувати.
В позові Регіональному відділенню Фонду державного майна
України по Запорізькій області про визнання недійсним договору
купівлі-продажу нерухомого майна N 2776 від 25 грудня 2003 року,
укладеного між відкритим акціонерним товариством "Український
графіт" і товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К.
Інвестментс", визнання права власності на нерухоме майно,
зобов'язання орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро
технічної інвентаризації" скасувати реєстрацію права власності за
товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К. Інвестментс" на
нерухоме майно і реєстрації нерухомого майна за державою в особі
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Запорізькій області відмовити.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.