ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
08.02.2006 Справа N 29/145-05-4593
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 30 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - [...], суддів: [...], розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного банку "SSS" в
особі Одеського обласного філіалу АБ "SSS" на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 11.10.2005 року у справі N
29/145-05-4593 за позовом відкритого акціонерного товариства "XXX"
Н-ський РЕМ до акціонерного банку "SSS" в особі Одеського
обласного філіалу АБ "SSS"
про стягнення 5784,25 грн.,
за участю представників: позивача - [...], відповідача - [...],
встановив:
В квітні 2005 р. ВАТ "XXX" в особі відокремленої одиниці Н-ський
РЕМ ВАТ "XXX" звернулось до господарського суду Одеської області з
позовом про стягнення з АБ "SSS" в особі Одеського обласного
філіалу АБ "SSS" 5784,25 грн. заборгованості за перевищення
договірної величини споживання електроенергії.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.08.2005 р. у
справі N 29/145-05-4593 (суддя [...]) в позові відкритого
акціонерного товариства "XXX" Н-ський РЕМ до акціонерного банку
"SSS" в особі Одеського обласного філіалу АБ "SSS" про стягнення
5784,25 грн. заборгованості за перевищення договірної величини
споживання електроенергії відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
11.10.2005 р. (судді: [...]) рішення господарського суду Одеської
області від 10.08.2005 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким
позов ВАТ "XXX" задоволено та стягнуто з АБ "SSS" на користь ВАТ
"XXX" Н-ський РЕМ 5784,25 грн. боргу за перевищення договірних
величин електроспоживання та судові витрати.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,
акціонерний банк "SSS" в особі Одеського обласного філіалу АБ
"SSS" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2005 р.
скасувати, рішення господарського суду Одеської області від
10.08.2005 р. залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог
заявник посилається на неправильне застосування апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права, що
призвело до прийняття незаконного судового акта.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши
пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарським
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що
рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням
вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції в
порядку ст. ст. 43, 47, 43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повно та
об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх
сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог
і заперечень докази.
Як встановлено апеляційним господарським судом у процесі перегляду
справи за наявними у справі та додатково поданими доказами,
24.09.2004 р. між ВАТ "XXX" в особі Н-ського РЕМ та акціонерним
банком "SSS" в особі Одеського обласного філіалу АБ "SSS" укладено
договір N 171300 про постачання електричної енергії разом з
додатками, які є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно
до п. 9.4 договору строк його дії сторонами встановлений до 31
грудня 2004 року та вважається продовженим на наступний
календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору
жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або
перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви
сторін про відмову або перегляд умов договору, а тому вищевказаний
договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами вищевказаного договору, позивач зобов'язався відпускати
відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими
даним договором умовами та величинами споживання електричної
енергії, а відповідач - сплачувати за фактично використану
електричну енергію у строки, передбачені договором.
Згідно пункту 5.2 договору договірні величини доводяться
постачальником електроенергії до відома споживача письмовим
повідомленням не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного
розрахункового періоду або додатком "Відомість про обсяги
постачання електроенергії споживачу та субспоживачу", який є
невід'ємною частиною цього договору. Сторони домовились про обсяги
постачання електроенергії, які виклали письмово у відомостях
"Обсяги постачання електроенергії та потужності за місяцями 2004
року" (додаток N 1 до договору). Даний додаток є невід'ємною
частиною зазначеного договору і додаткових письмових повідомлень
не потребує.
Додатком N 1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії та
потужності" узгоджені договірні величини електроспоживання, а
також умови коригування договірних величин, а саме те, що за
підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання
електричної енергії коригується постачальником до рівня фактично
оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої
електричної енергії (п. 3). У випадку перевищення скоригованих
договірних величин споживання електричної енергії та потужності
споживач несе відповідальність згідно з частинами п'ятою та шостою
статті 26 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
(п.
4).
Пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам
( 441-99-п ) (441-99-п)
, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 24.03.99 року N 441, також передбачено, що за підсумками
місяця гранична величина споживання електричної енергії для
споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць
величини її споживання.
Відповідно до пункту 5.3 Правил користування електричною енергією
( z0417-96 ) (z0417-96)
, затверджених постановою Національної комісії з
питань регулювання електроенергетики України N 28 від 31.07.96 р.,
Енергопостачальна організація має право за підсумками
розрахункового періоду коригувати договірну (граничну) величину
електроспоживання до рівня фактично сплаченої електроенергії.
Пунктом 4.2.2 договору передбачена відповідальність споживача за
перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі
п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої та скоригованої
величини до рівня фактично оплаченої. Аналогічні положення
містяться в статті 26 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
(в редакції до 22.06.2005 року).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було виставлено
рахунок від 19.11.2004 року на оплату спожитої електричної енергії
за листопад 2004 року на суму 1735,27 грн., який споживач повинен
був оплатити до 26.11.2004 р., та фактично оплатив 01.12.2004 р.
Таким чином, 09.12.2004 р. з урахуванням проведеної оплати за
спожиту електроенергію у листопаді 2004 р. відповідачу встановлена
гранична величина на рівні фактично оплаченої за цей розрахунковий
період який дорівнює 0 тис. кВт.год. У зв'язку з неприйняттям
заходів по обмеженню споживання електричної енергії до рівня
проведеної оплати, обсяг спожитої електроенергії вище граничного
рівня, що становить 6,081 тис. кВт.год. підлягає оплаті у
п'ятикратному розмірі.
20.12.2004 р. відповідачу виставлено рахунок-фактуру N 171300/1 за
спожиту електроенергію на суму 5784,25 грн., який останнім не
оплачено.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції повно, всебічно та
об'єктивно дослідив всі обставини справи і прийняв обґрунтоване
рішення про задоволення позову з правильним застосуванням норм
матеріального права.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Одеського
апеляційного господарського суду від 11.10.2005 р. прийнята з
дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для її
скасування відсутні.
Інші твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не
знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни та
скасування законної та обґрунтованої постанови відсутні.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9
- 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд постановив:
Касаційну скаргу акціонерного банку "SSS" в особі Одеського
обласного філіалу АБ "SSS" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
11.10.2005 року у справі N 29/145-05-4593 залишити без змін.