ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2006 Справа N 17/192-05-6817
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 13.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кривди Д.С.
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу Представництва по управлінню
комунальною власністю Одеської міської ради
на постанову від 22.11.2005 Одеського апеляційного
господарського суду
та на окрему ухвалу від 22.11.2005 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі N 17/192-05-6817
господарського суду Одеської області
за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю
Одеської міської ради
до ТОВ "Експрес"
про виселення з незаконно займаного приміщення та стягнення
збитків в сумі 10030,58 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Голубова І.Г., дов.
від відповідача: у засідання не прибули
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 06.09.2005 господарського суду Одеської області
(суддя Зуєва Л.Є.) задоволено позов Представництва по управлінню
комунальною власністю Одеської міської ради про виселення
ТОВ "Експрес" з незаконно займаного нежитлового приміщення першого
поверху загальною площею 58,1 кв. м, розташованого за адресою:
м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, зобов'язання передати його за
актом приймання-передачі позивачу та стягнення збитків у вигляді
упущеної вигоди в сумі 10030,58 грн.
Рішення мотивовано посиланням на особисте вручення орендним
інспектором Представництва відповідно до ст. 17 Закону України
"Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
повідомлення N 01-15/97 від 03.02.2005 про відсутність наміру
останнього пролонгувати договір оренди N 15/55 від 04.04.2002 на
новий термін, порушення відповідачем умов п. 4.7 цього договору та
ст. 27 вказаного Закону через непередання орендованого майна
орендодавцю, відсутність факту укладення між сторонами іншого
договору оренди та будь-яких цивільно-правових угод на спірне
приміщення.
За висновком суду, незаконне займання товариством зазначеного
нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності
територіальної громади м. Одеси, порушує вимоги ст. 60 Закону
України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та
перешкоджає ефективному використанню та розпорядженню вищевказаним
об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади
м. Одеси, тобто Одеська міська рада позбавлена передбаченого
ст.ст. 13, 41, 141 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 321
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 2 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
права самостійно на свій розсуд володіти, користуватися
і розпоряджатися належним їй на праві власності майном, а згідно
зі ст. 48 Закону України "Про власність" власник може вимагати
усунення будь-яких порушень його права розпоряджатись об'єктом
права власності.
Також суд дійшов висновку, що розрахунок позовних вимог
відповідає ст. 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно з якою в разі
закінчення договору майнового найму наймач зобов'язаний негайно
повернути наймодавцеві раніше орендоване майно, у випадку
невиконання вищевказаного обов'язку наймодавець має право вимагати
від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за
користування річчю за час прострочення, та враховує подвійний
розмір ставки орендної плати, що сплачувалась орендарем за
користування приміщенням у період дії договору оренди з
урахуванням індексу інфляції.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач
звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою б/н від 07.11.2005, в якій просив рішення
господарського суду скасувати, посилаючись на навмисне приховання
наявності укладеного між сторонами у справі договору оренди
оспорюваного нежитлового приміщення N 15/55 від 29.12.2003 зі
строком дії до 29.12.2008; постійне здійснення товариством згідно
зазначеного договору оплати оренди позивачу в розмірі 245,47 грн.
кожного місяця без врахування ПДВ; неправомірне посилання
місцевого господарського суду на норми ст. 785 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, оскільки відповідач користується згаданим нежитловим
приміщенням на відповідній підставі та не спричинив позивачу
будь-яких збитків; відсутність відмітки про вручення та
ознайомлення ТОВ "Експрес" з листом-повідомленням N 01-15/97 від
03.07.2005 про відсутність у позивача наміру пролонгувати договір
оренди на новий строк, зазначення в цьому листі неіснуючого
договору N 15/55 від 29.01.2002.
Клопотання представника позивача про призначення судової
експертизи щодо перевірки підпису орендодавця на договорі оренди
N 15/55 від 29.12.2003 у зв'язку з існуванням у нього підстав
вважати, що договір від цієї дати є підробкою, а підпис посадової
особи на договорі йому не належить, залишено без задоволення як
необґрунтоване відповідно до чинного законодавства. До того ж з
іншого клопотання цієї сторони, яке також відхилено як
необґрунтоване згідно зі ст. 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, про
витребування оригіналу названого договору для ознайомлення та
копіювання вбачається відсутність у позивача відомостей про підпис
останнього конкретною посадовою особою.
Постановою від 22.11.2005 Одеського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: Таценко Н.Б. -
головуючого, Сидоренко М.В., Мишкіної М.А.) рішення суду першої
інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено.
За результатами розгляду справи апеляційною інстанцією
винесена окрема ухвала на адресу Одеської міської ради,
Представництва по управлінню комунальної власності Одеської
міської ради для відома та усунення виявлених порушень надалі.
При винесенні постанови суд апеляційної інстанції виходив з
того, що матеріалами справи не підтверджені обставини припинення
договору оренди з урахуванням змін, внесених сторонами у справі,
відсутності доказу попередження позивачем орендаря про припинення
договору оренди приміщення та фактично здійснення цими ж сторонами
розрахунків по цьому договору у спірний період оренди.
Ухвалою від 16.01.2006 Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в
якій заявлені вимоги про скасування постанови і окремої ухвали
суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду
першої інстанції.
Скаржник доводить безпідставне відхилення позову на підставі
документу, який не є оригіналом, оскільки судом прийнято в якості
доказу продовження сторонами оренди приміщення по договору оренди
N 15/55 від 04.04.2002 договір оренди від 29.12.2003 N 15/55, який
є підробленим, що може довести експертиза, клопотання позивача про
проведення якої було відхилено; не враховано відсутність вказаного
доказу в суді першої інстанції та суперечність висновків судових
інстанцій щодо оцінки доказу - повідомлення орендаря про
припинення оренди приміщення, направленого позивачем своєчасно.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
11.07.2005 Представництво звернулось до господарського суду
Одеської області з позовом про виселення ТОВ "Експрес"
з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею
58,1 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса,
вул. Артилерійська, 1; зобов'язання передати спірне майно за актом
приймання-передачі та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди
у сумі 10030,58 грн. за період з 03.02.2005 до 04.07.2005 згідно
зі ст.ст. 386, 387, 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
в результаті
порушення відповідачем ст. 27 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
внаслідок
непередання орендодавцю орендованого приміщення за актом
приймання-передачі після закінчення 27.01.2005 договору оренди та
ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
через незаконне займання нежитлового приміщення -
об'єкта комунальної власності.
Відповідач процесуальним правом захисту своїх інтересів при
розгляді справи в суді першої інстанції не скористався, не надав
відгук на позов і доказів, що спростовують доводи позивача, та не
брав участі у судових засіданнях першої інстанції без поважних
причин.
Відповідно до ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не
залежали від нього.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційна
інстанція виходила з того, що між сторонами у справі був укладений
договір оренди, яким строк оренди продовжено до 29.12.2008,
оскільки відповідачем було додано до апеляційної скарги
нотаріально засвідчену фотокопію договору N 15/55 від 29.12.2003,
з якої вбачається погодження сторонами строку дії договору оренди
спірного приміщення з 29.12.2003 до 29.12.2008, а п. 2.2 цього ж
договору визначено, що за орендоване приміщення орендар
зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку,
приведеного у додатку N 1 до договору, що становить за перший
після підписання договору оренди місяць 245,47 грн. без урахування
ПДВ та індексу інфляції.
Обґрунтування неможливості подання вказаних доказів суду
першої інстанції з причин, що не залежали від позивача, в
апеляційній скарзі апелянт не надав. Апеляційна інстанція таких
обставин також не визначала, відповідність оригіналу фотокопію
договору N 15/55 від 29.12.2003 не встановлювала у судовому
засіданні.
Згідно з положеннями ст.ст. 32, 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про
обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином
засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише
частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали
документів подаються, коли обставини справи відповідно до
законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а
також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Стаття 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає, що
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,
що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь
встановленої сили.
Оскільки суд першої інстанції керувався при вирішенні спору
копіями договору оренди від 04.04.2002 N 15/55 та додатковим
погодженням про зміну договору оренди від 04.04.2002 N 15/55
датованим 09.09.2004, а апеляційна інстанція фотокопією договору
оренди від 29.12.2003 N 15/55, який відповідач надав без
дотримання вимог ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому апеляційна
інстанція згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, п. 4 ст. 105
ГПК України зобов'язана встановити усі обставини щодо
правовідносин, які існували та існують між сторонами у справі для
прийняття висновку відповідного фактичним обставинам у справі та
законодавства з дотриманням одного з основних принципів
правосуддя - рівності всіх учасників судового процесу перед
законом і судом з додержанням засад змагальності.
З викладених у рішенні та постанові висновків не вбачається
дотримання судовими інстанціями вимог процесуального
законодавства, якими забезпечується законність судового рішення та
судовий захист учасників процесу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції стягнув на користь
позивача 10030,58 грн. збитків у вигляді неодержаного позивачем
доходу, який він повинен був отримати в разі належного виконання
зобов'язання відповідачем - звільнення орендованого приміщення
після закінчення дії договору оренди від 04.04.2002 N 15/55.
Обставини неодержання позивачем доходу та його розмір суд
першої інстанції не встановив, враховуючи вимоги п. 1 ст. 285
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
щодо переважного права
орендаря перед іншими суб'єктами господарювання на продовження
строку дії договору оренди.
Характер збитків вчинених відповідачем позивачу і підстави
відшкодування збитків відповідно до законодавства є суттєвою
обставиною, яка не була встановлена судом першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції
керувався наданим відповідачем договором від 29.12.2003 N 15/55,
не встановлюючи обставини зміни суттєвих умов договору.
Зокрема, п. 2.2 договору оренди від 29.12.2003 N 15/55
передбачав орендну плату без ПДВ - 245,47 грн., а орендна плата,
узгоджена додатковим погодженням про зміну договору оренди N 15/55
від 04.04.2002, датованим 09.09.2004, визначена - 973,63 грн.
без ПДВ.
Також слід зазначити, що додатковим погодженням про зміну
договору оренди N 15/55 від 04.04.2002, датованим 09.09.2004,
змінено орендну плату саме договору N 15/55 від 04.04.2002 з
одночасною дією орендної плати, визначеної у договорі оренди від
29.12.2003 N 15/55.
Відповідно до ст. 284 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
строк дії
договору оренди і орендна плата є суттєвою умовою договору оренди,
тому регулювання правовідносин між сторонами у справі та захист
спірних інтересів внаслідок не встановлення апеляційною інстанцією
обставин припинення дії договору оренди N 15/55 від 04.04.2002 і
додаткового погодження про зміну договору оренди N 15/55 від
09.09.2004, а також обставини укладання договору оренди від
29.12.2003 N 15/55 є порушенням вимог норм процесуального і
матеріального права - рівності сторін.
Оскільки рішення і постанова прийняті при неповному
з'ясуванні усіх суттєвих обставин, пов'язаних з визначенням
вчинених збитків, їх розміру, фактичних орендних правовідносин між
сторонами у справі, справа підлягає направленню на новий розгляд
до суду першої інстанції для встановлення усіх суттєвих обставин у
справі та прийняття рішення відповідно до законодавства.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від
06.09.2005 і постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 22.11.2005 у справі N 17/192-05-6817 скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький