ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2006 Справа N 14/361пн
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 06.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. - головуючий, Михайлюка М.В., Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лока" на
постанову Луганського апеляційного господарського суду від
08 листопада 2005 року у справі N 14/361пн Господарського суду
Луганської області за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ, Луганської
області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лока",
м. Запоріжжя, Відділу державної виконавчої служби Алчевського
міського управління юстиції, м. Алчевськ, Луганської області,
про припинення правовідносин по стягненню коштів та
зобов'язання 2-го відповідача припинити дії по примусовому
виконанню судового рішення,
за участю представників:
ТОВ "Лока" - Козлова О.Ю. (дов. від 10.03.2005 N 1/05),
ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" - Афанасьєвої О.В.
(дов. від 14.12.2005 N 01-026/027);
В С Т А Н О В И В:
У липні 2005 року позивач ВАТ "Алчевський металургійний
комбінат" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів
ТОВ "Лока", Відділу державної виконавчої служби Алчевського
міського управління юстиції про припинення правовідносин по
стягненню коштів та зобов'язання 2-го відповідача припинити дії по
примусовому виконанню судового рішення Господарського суду
Луганської області від 20.12.2001 р. про задоволення вимог
ТОВ "Лока" про стягнення з нього 115 263 грн. 57 коп. боргу за
період з жовтня по листопад 1999 року.
Вказував, що 11.03.2002 року Відділ державної виконавчої
служби Алчевського міського управління юстиції виніс постанову про
відкриття виконавчого провадження по виконанню
наказу господарського суду N 4/476 від 20.12.2001 року, а
21.03.2002 року - постанову про зупинення виконавчого провадження,
оскільки стосовно нього 23.01.2004 р. Господарським судом
Луганської області було порушено провадження про банкрутство.
Посилаючись на те, що відповідач, як конкурсний кредитор по
стягненню заборгованості, що утворилася до порушення провадження у
справі про банкрутство, не звернувся до суду з заявою про визнання
його грошових вимог а, тому дана заборгованість вважається
погашеною на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, - позивач просив задовольнити його вимоги.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 9 вересня
2005 року (суддя Лісовицький Є.А.) у задоволенні позову
відмовлено.
Рішення мотивоване набранням законної сили рішенням
господарського суду про стягнення боргу з позивача та відсутністю
правових підстав до скасування зазначеного судового рішення у
позовному провадженні.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
8 листопада 2005 року (колегія суддів у складі: Єжової С.С. -
головуючий, Баннової Т.М., Бойченка К.І.) рішення скасоване.
Постановлено нове рішення про часткове задоволення вимог позивача
та припинення правовідносин між сторонами по стягненню грошових
коштів на підставі наказу господарського суду.
В означеній частині рішення мотивоване посиланнями на
порушення відповідачем, як конкурсним кредитором, вимог ч.2 ст. 14
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та тим, що оскільки
ТОВ "Лока" не звернувся до господарського суду першої інстанції та
не приєднався до справи про банкрутство ВАТ "Алчевський
металургійний комбінат", то вимоги щодо виконання рішення
господарського суду Луганської області від 20.12.2001 р. є
погашеними, а тому припинив правовідносини щодо стягнення
зазначених коштів на підставі ст. 598 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
В решті позовних вимог провадження у справі припинено на
підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з посиланням на
те, що задоволення вимог позивача про припинення правовідносин між
сторонами по стягненню грошових коштів на підставі наказу
господарського суду є підставою до звільнення відділу державної
виконавчої служби від здійснення виконавчих дій за цим наказом.
У касаційній скарзі відповідач ТОВ "Лока" просить скасувати
постанову апеляційного господарського суду, як постановлену з
порушенням вимог норм матеріального та процесуального права, та
залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним
вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Так, статтею 14 закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що
виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство,
протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому
органі оголошення про порушення провадження у справі про
банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові
заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після
закінчення строку, встановленого для їх подання вважаються
погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою
затверджує реєстр вимог кредиторів.
Дійшовши висновку про наявність підстав до скасування рішення
місцевого господарського суду та частково задовольняючи вимоги
позивача про припинення правовідносин по стягненню коштів на
підставі наказу господарського суду, апеляційний господарський суд
повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини даної справи,
правильно встановив, і виходив з того, що грошові вимоги
відповідача ТОВ "Лока" до позивача підтверджені рішенням
Господарського суду Луганської області від 20.12.2001 року у
справі N 4/476 і виникли до 23.01.2004 р., тобто дня порушення
провадження у справі про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний
комбінат" Господарським судом Луганської області N 10/4б,
наявність судового рішення та наказу про його виконання не
звільняло відповідача від обов'язку звернення з заявою про
визнання його грошових вимог до позивача а, тому дана
заборгованість вважається погашеною на підставі ч. 2 ст. 14 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Припинення у судовому порядку правовідносин між сторонами по
стягненню грошових коштів на підставі наказу Господарського суду
Луганської області від 20.12.2001 р. N 4/476 не суперечить
положенням ст. 598 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, що правильно застосовані
апеляційним господарським судом до врегулювання спірних
правовідносин, в п. 1 якої визначено, що зобов'язання припиняється
частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором
або законом.
Отже, висновки апеляційного суду про погашення вказаної
заборгованості позивача перед відповідачем на підставі ч. 2 ст. 14
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та про наявність підстав до
припинення правовідносин по стягненню коштів на підставі наказу
господарського суду відповідають наведеним вимогам закону,
встановленим обставинам та ґрунтуються на матеріалах справи.
Дійшовши висновку про припинення правовідносин між сторонами
по стягненню грошових коштів на підставі наказу господарського
суду, апеляційний господарський суд відповідно до п. 1-1 ст. 80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
припинив провадження в частині позовних
вимог позивача до відділу органу державної виконавчої служби, до
повноважень якого статтею 2 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
віднесено примусове виконання судових
рішень.
Твердження касаційної скарги про помилковість висновків суду
щодо характеру спірних правовідносин ґрунтуються на неправильному
тлумаченні вищенаведених норм права, не відповідають встановленим
судами обставинам і тому їх належить залишити поза увагою.
Доводи скарги про неправильне застосування норм ст. 598
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
є безпідставними, невідповідними до
матеріалів справи та такими, що суперечать положенням ст. 16
ЦК України, якою припинення правовідносин визначено як один із
способів захисту цивільних прав та інтересів.
Посилання скарги на порушення судом Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
не заслуговують на увагу,
оскільки спірні правовідносини, як встановлено апеляційним
господарським судом виникли з правовідносин по стягненню грошових
коштів на підставі наказу господарського суду і не пов'язані з
виконанням наказу господарського суду органом державної виконавчої
служби.
Доводи скарги про порушення апеляційним господарським судом
вимог норм процесуального законодавства свого підтвердженні під
час розгляду справи в порядку касаційного провадження не знайшли.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до
намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до
уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається
за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Лока" залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
08 листопада 2005 року у справі N 14/361пн залишити без змін.
Головуючий Л.П.Невдашенко
Судді: М.В.Михайлюк
Н.Г.Дунаєвська