ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
 
                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 07.02.2006                                   Справа N 6/225-42/25 
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 30.03.2006 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів: 
Шульги О.Ф.  - головуючий,  Козир  Т.П.,  Семчука  В.В.  розглянув 
касаційну скаргу  ТОВ  "ТМК-Блок"  на  рішення господарського суду 
м. Києва від 05.04.2005 р.  та постанову  Київського  апеляційного 
господарського  суду  від 26.07.2005 р.  у справі N 6/225-42/25 за 
позовом ВАТ "Будівельно-промисловий монтаж" до ТОВ "ТМК-Блок"  про 
стягнення  70  581,38  грн.  та зобов'язання вчинити дії за участю 
представника відповідача - Ходаківського В.Б. 
 
     У справі з 31.01.2006 р. оголошувалась перерва. 
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 05.04.2005 р. позов 
ВАТ "Будівельно-промисловий монтаж" задоволено частково;  стягнуто 
з ТОВ "ТМК-Блок" на користь  ВАТ  "Будівельно-промисловий  монтаж" 
70 581,38  грн.  боргу,  705,81  грн.  витрат по сплаті державного 
мита,  118  грн.  витрат  на  інформаційно-технічне   забезпечення 
судового процесу,  3 500 грн.  витрат на послуги адвоката; в іншій 
частині позову відмовлено. 
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від 
26.07.2005 р.   рішення   господарського   суду   м.   Києва   від 
05.04.2005 р. залишене без змін. 
 
     У касаційній скарзі ТОВ "ТМК-Блок" просить скасувати  рішення 
господарського  суду  м.  Києва  від  05.04.2005  р.  та постанову 
Київського апеляційного господарського  суду  від  26.07.2005  р., 
посилаючись  на  те,  що  вони  прийняті з порушенням норм чинного 
законодавства, та   прийняти   нове   рішення   про   зобов'язання 
ВАТ "Будівельно-промисловий  монтаж"  зменшити  вартість  робіт на 
суму,  сплачену ТОВ "ТМК-Блок" за усунення допущених при виконанні 
робіт недоліків. 
 
     Відзив на  касаційну  скаргу  від ВАТ "Будівельно-промисловий 
монтаж" до суду не надходив. 
 
     Вивчивши справу,    заслухавши     пояснення     представника 
відповідача, суд встановив наступне. 
 
     У квітні   2004   р.   ВАТ   "Будівельно-промисловий  монтаж" 
звернулося до  господарського  суду  з  позовом  про  зобов'язання 
ТОВ "ТМК-Блок"   прийняти  у  позивача  виконані  роботи  по  акту 
приймання виконаних  робіт  N  2  за  січень  2003  р.,  стягнення 
70 581,38   грн.  боргу  за  договором  N  3  від  18.03.2002  р., 
3 500 грн. витрат на послуги адвоката. 
 
     Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили надані 
сторонами   докази,   доводи,   належно   їх   оцінили   і  дійшли 
обґрунтованого  висновку  про  часткове  задоволення  позову   про 
стягнення основного боргу та судових витрат. 
 
     При цьому  суди  виходили  з  того,  що  за  умовами договору 
підряду N 3 від 18.03.2002 р.  та  відповідно  до  приписів  ч.  1 
ст. 837  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
          позивач виконав,  а відповідач 
прийняв роботи на суму  1  747  130,20  грн.,  що  підтверджується 
підписаними  сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт. 
Крім того,  судами встановлено,  що згідно  акту  N  2  за  січень 
2003 р.  ВАТ  "Будівельно-промисловий монтаж" були виконані роботи 
на суму 23 076  грн.,  проте  відповідачем  не  прийняті,  акт  не 
підписано. 
 
     Матеріалами справи    доведено   факт   виконання   позивачем 
підрядних робіт за договором N 3 від  18.03.2002  р.  на  загальну 
суму  1  770  206,20  грн.  та  часткову  їх оплату відповідачем в 
розмірі 1 699 624,82 грн.  Несплата відповідачем  повної  вартості 
підрядних  робіт  за  спірним  договором  є  порушенням договірних 
зобов'язань та вимог ст.ст.  525,  526,  ч.  1 ст.  837 ЦК України 
( 435-15 ) (435-15)
        . 
 
     В силу   положень  ч.  4  ст.  882  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
         
господарські суди при ухваленні оскаржуваних рішень дійшли вірного 
висновку  про  те,  що  відповідач  необґрунтовано  відмовився від 
підписання акту прийому робіт N 2 за січень 2003 р., а відсутність 
підпису  представника відповідача на вказаному акті не є підставою 
несплати зазначеної в акті суми. 
 
     ТОВ "ТМК-Блок"  не  скористалося  наданим  п.  8.2.  договору 
підряду  N  3  від  18.03.2002  р.  правом  контролю за виконанням 
підрядних робіт і передбаченим ч.  4 ст. 853 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         
правом  вимагати  призначення  експертизи  у  разі  виникнення між 
замовником і  підрядником  спору  з  приводу  недоліків  виконаної 
роботи  або  їх  причин.  Це  ж  стосується  і  права  відповідача 
звернутися за захистом свого порушеного права згідно ч.  1 ст. 858 
ЦК  України  до  господарського  суду  в  межах  строків  позовної 
давності, встановлених ст. 863 ЦК України. 
 
     Отже, висновок судів  першої  та  апеляційної  інстанцій  про 
стягнення  з  ТОВ  "ТМК-Блок"  боргу  в  сумі  70  581,38  грн.  є 
обґрунтованим,  відповідає законодавству,  встановленим обставинам 
справи,  а  доводи  відповідача про наявність прихованих дефектів, 
допущених при виконані ремонтних робіт,  не можуть бути  підставою 
звільнення  його  від відповідальності по сплаті боргу з огляду на 
викладене вище. 
 
     Посилання ТОВ   "ТМК-Блок"    в    касаційній    скарзі    на 
незастосування судом положень ч.  6 ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        , 
ч.  1 ст.  858 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         не містять чіткого викладення 
змісту  порушення  цих норм,  не спростовують викладених в судових 
рішеннях мотивованих висновків про задоволення  позову  в  частині 
стягнення з відповідача боргу. 
 
     Доводи скаржника  про  те,  що  судами  першої та апеляційної 
інстанцій не були виконанні вказівки, викладені в постанові Вищого 
господарського  суду України від 07.12.2004 р.,  не ґрунтуються на 
матеріалах справи. 
 
     Твердження відповідача про  порушення  судом  ч.  3  ст.  4-4 
ГПК України   ( 1798-12   ) (1798-12)
          щодо  фіксування  судового  процесу 
технічними засобами не впливають на законність ухвалених у  справі 
рішень,  були  предметом дослідження суду апеляційної інстанції та 
обґрунтовано  відхилені  як  безпідставні.  Зокрема,   матеріалами 
справи   доведено,   що  від  представників  сторін  не  надходило 
клопотань про  здійснення  технічної  фіксації  судового  процесу, 
протоколи судових   засідань   велись   в  порядку,  встановленому 
ст. 81-1 ГПК України. 
 
     Решта доводів касаційної  скарги  зводиться  до  необхідності 
вирішення   касаційною  інстанцією  питань  про  надання  переваги 
доказів відповідача над іншими,  тобто  здійснення  відмінної  від 
місцевого  та  апеляційного  судів  оцінки доказів,  що суперечить 
вимогам ст.  111-7 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  тому  до  уваги  не 
приймаються. 
 
     Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального 
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд П О С Т А Н О В И В: 
 
     рішення господарського суду м.  Києва від  05.04.2005  р.  та 
постанову   Київського   апеляційного   господарського   суду  від 
26.07.2005  р.  у  справі  N  6/225-42/25  залишити  без  змін,  а 
касаційну скаргу ТОВ "ТМК-Блок" - без задоволення. 
 
 Судді, головуючий                                        О.Шульга 
                                                           Т.Козир 
                                                          В.Семчук