ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07.02.2006 Справа N 43/1
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 30 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого [...], суддів: [...] (доповідач у справі) [...],
розглянувши касаційні скарги: 1. Державної податкової інспекції у
H-ському районі м. Києва, 2. Відкритого акціонерного товариства
"XXX" ім. А.А.А. на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 30.08.2005 р. у справі N 43/1
господарського суду м. Києва за заявою Виробничо-збутового
підприємства "KKK" Національної акціонерної компаній "Нафтогаз
України" до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім
"ZZZ", розпорядник майна [...],
про визнання банкрутом,
в судовому засіданні взяли участь пре
дставники сторін: від ТОВ "ZZZ" [...],
дов. N 21/06 від 21.06.2005 р.; від ТОВ Комерційний банк "SSS"
[...], дов. б/н від 14.04.2005 р.; від ДПІ у H-ському районі м.
Києва [...], дов. N 7829/9/10-12 від 09.09.2005 р.; від ТОВ "QQQ"
[...] дов. N 32 від 30.11.2005 р., встановив:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2005 р. у справі N
43/1 (суддя [...]) визнано кредиторами Виробничо-збутове
підприємство "KKK" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" на суму 385808,40 грн.; Товариство з обмеженою
відповідальністю "QQQ" на суму 97680790,00 грн.; Дочірню компанію
"GGG" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі
філії "YYY" на суму 1580,28 грн.; Державну податкову інспекцію у
H-ському районі м. Києва на суму 438850,24 грн.; Відкрите
акціонерне товариство "XXX" ім. А.А.А. на суму 328,00 грн.;
Товариство з обмеженою відповідальністю КБ "SSS" на суму
2881512,26 грн. Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну
суму 101388869,18 грн.
Не погодившись з даною ухвалою, Товариство з обмеженою
відповідальністю "ZZZ" та Відкрите акціонерне товариство "XXX" ім.
А.А.А. подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу
господарського суду господарського суду м. Києва від 01.07.2005 р.
у справі N 43/1.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
30.09.2005 р. у справі N 43/1 (судді: [...]) апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ" задоволено частково.
В задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного
товариства "XXX" ім. А.А.А. відмовлено. Ухвалу господарського суду
м. Києва від 01.07.2005 р. у справі N 43/1 змінено, виключено з
реєстру вимог кредиторів ДПІ у H-ському районі м. Києва з
грошовими вимогами на суму 438850,24 грн. та Відкрите акціонерне
товариство "XXX" ім. А.А.А. із грошовими вимогами на суму 328,00
грн., включивши до реєстру вимог кредиторів вимоги ВАТ "RRR" на
суму 1124,78 грн.
Не погоджуючись з даною постановою, Державна податкова інспекція у
H-ському районі м. Києва та Відкрите акціонерне товариства "XXX"
ім. А.А.А. подали до Вищого господарського суду України касаційні
скарги, в яких просять скасувати постанову Київського апеляційного
господарського суду від 30.09.2005 р. по даній справі, як прийняту
з порушенням норм процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді [...], розглянувши
наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом
попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права,
дійшла висновку, що касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "XXX" ім. А.А.А. необхідно задовольнити, а касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі м. Києва
залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Ухвалою від 05.09.2003 року місцевий господарський суд порушив
провадження у справі N 43/1 про банкрутство Товариства з обмеженою
відповідальністю "ZZZ".
XX.XX.2004 року газета "Голос України" опублікувала вищевказане
оголошення.
12.11.2005 р. на адресу господарського суду м. Києва надійшла
заява Державної податкової інспекції у H-ському районі м. Києва
про визнання кредитором у справі N 43/1 на суму 438850,24 грн.
Відповідно до ст. 14 Закону ( 784-14 ) (784-14)
- конкурсні кредитори за
вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про
банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в
офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження
у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду
письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують.
Отже, апеляційний господарський суд вірно зазначив, що ДПІ у
H-ському районі м. Києва звернулась до суду із заявою про визнання
її кредиторам, з пропущенням тридцятиденного строку.
Що стосується вимог касаційної скарги Відкритого акціонерного
товариства "XXX" ім. А.А.А. щодо скасування постанови Київського
апеляційного господарського суду від 30.09.2005 р. в частині
визнання грошових вимог на суму 328,00 грн., то касаційна скарга
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду м.
Києва від 01.07.2005 р. визнано кредиторські вимоги Відкритого
акціонерного товариства "XXX" ім. А.А.А. на суму 328,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
30.09.2005 р. у справі N 43/1 відхилено кредиторські вимоги
Відкритого акціонерного товариства "XXX" ім. А.А.А. з грошовими
вимогами на суму 328,00 грн., оскільки у матеріалах справи
відсутня заява Відкритого акціонерного товариства "XXX" ім. А.А.А.
із кредиторськими вимогами.
До касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "XXX" ім.
А.А.А. додана копія заяви Відкритого акціонерного товариства "XXX"
ім. А.А.А. про визнання його кредитором на суму 328,00 грн. з
відміткою канцелярії господарського суду.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
доказами у справі є будь-які фактичні дані, на
підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку
встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються
вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають
значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч. 1 ст. 33 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставі своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами
доказування.
Відповідно до вимог ст. 38 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо подані сторонами докази є недостатніми,
господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та
організацій незалежно від їх участі у справі документи і
матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має
право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.
За таких обставин не виключається помилковість висновків суду
першої та апеляційної інстанцій, що по суті ґрунтуються на
доказах, які не досліджувались судами попередніх інстанцій.
Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що постанову Київського
апеляційного господарського суду від 30.08.2005 р. у справі N 43/1
в частині виключення з реєстру вимог кредиторів ВАТ "XXX" ім.
А.А.А. з грошовими вимогами на суму 328,00 грн. та ухвалу
господарського суду м. Києва від 01.07.2005 р. у справі N 43/1 в
частині визнання кредитором ВАТ "XXX" ім. А.А.А. на суму 328,00
грн. необхідно скасувати.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України постановив:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському
районі м. Києва на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 30.08.2005 р. у справі N 43/1 залишити без
задоволення.
2. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX" ім.
А.А.А. на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 30.08.2005 р. у справі N 43/1 задовольнити.
3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
30.08.2005 р. у справі N 43/1 в частині виключення з реєстру вимог
кредиторів ВАТ "XXX" ім. А.А.А. з грошовими вимогами на суму
328,00 грн. та ухвалу господарського суду м. Києва від 01.07.2005
р. у справі N 43/1 в частині визнання кредитором ВАТ "XXX" А.А.А.
на суму 328,00 грн. скасувати, в цій частині справу направити на
новий розгляд до господарського суду м. Києва.
4. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду
від 30.08.2005 р. у справі N 43/1 залишити без змін.