ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
 07.02.2006                                        Справа N 3/541
 
 
         Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
         ухвалою Судової палати у господарських справах
                   Верховного Суду України
                   від 6 квітня 2006 року
 
Вищий господарський  суд  України   у   складі   колегії   суддів:
головуючого   [...],  суддів:  [...]  розглянув  касаційну  скаргу
Київської міської ради  на  постанову  від  29.03.2005  Київського
апеляційного  господарського  суду у справі N 3/541 господарського
суду м.  Києва за позовом Київської міської ради до ВАТ "XXX"  
 
про   стягнення  154017.97  грн.  
 
за  зустрічним  позовом  ВАТ  "XXX" до
Київської міської ради про стягнення 248420,97 грн. У справі взяли
участь  представники  сторін:  від  позивача:  не  з'явилися,  від
відповідача: не з'явилися.
 
Рішенням господарського  суду  м.  Києва  від  22.11.2004   (суддя
[...]),  залишеним  без  змін  постановою  Київського апеляційного
господарського суду  від  29.03.2005  (колегія  суддів  у  складі:
[...]),  у  задоволенні  позовних  вимог  Київської  міської  ради
відмовлено. У зустрічних позовних вимогах ВАТ "XXX" відмовлено.
 
В поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати  рішення  та
постанову  попередніх судових інстанцій,  посилаючись на порушення
судом норм  матеріального  права,  та  у  зв'язку  з  неправильною
юридичною оцінкою обставин справи.
 
На думку скаржника,  суд апеляційної інстанції не звернув увагу на
те,  що обов'язок щодо  звернення  з  клопотанням  про  проведення
нормативної  грошової оцінки землі покладено на землекористувачів,
що визначено п.  1.8 Порядку визначення грошової оцінки  земельних
ділянок в м.  Києві ( ra0242023-01 ) (ra0242023-01)
        ,  а саме,  при зміні частин в
будівлі (споруді) або  функціонального  використання  юридичні  та
фізичні  особи  зобов'язані  у  10-денний термін в письмовій формі
повідомити Головне управління земельних ресурсів Київської міської
державної   адміністрації  про  необхідність  здійснення  грошової
оцінки земельної ділянки або її частини з  урахуванням  зазначених
змін. Отже, це прямо впливає на розмір нормативної грошової оцінки
землі, так як змінюється функціональне використання землі.
 
Скаржник наголошує  на  тому,  що  земельна  ділянка  була  надана
відповідачу  в  оренду  для  завершення  будівництва  та подальшої
експлуатації громадського  центру,  тому  відповідач  повинен  був
повідомити  про  зміни  функціонального  використання  об'єкта для
застосування іншого коефіцієнта функціонального використання.
 
Ознайомившись з  матеріалами  та  обставинами  справи  на  предмет
надання  їм  попередніми  судовими  інстанціями належної юридичної
оцінки  та  повноти   встановлення   обставин,   дотримання   норм
процесуального права,  згідно з вимогами ст.  111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів дійшла
висновку,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
 
Попередні судові інстанції встановили наступне.
 
Рішенням Київської міської ради від 19.08.99  року  N  6/492  "Про
оформлення     права     користування     земельними    ділянками"
( ra_006023-99 ) (ra_006023-99)
         передано Відкритому акціонерному товариству "XXX"
право  тимчасового  довгострокового  користування на умовах оренди
строком на 49 років земельну ділянку площею 3,64 га для завершення
будівництва  та подальшої експлуатації громадського центру на вул.
Ч-ська,  88 у H-ському районі м. Києва у зв'язку з переходом права
власності на об'єкт незавершеного будівництва на підставі договору
купівлі-продажу від 01.10.98 р.
 
27.12.99 року між Київською міською радою та Відкритим акціонерним
товариством "XXX" було укладено договір оренди земельної ділянки.
 
Згідно з п.  2.1 договору оренди, орендар (ВАТ "XXX") зобов'язався
сплачувати Орендодавцю (Київській міській раді)  орендну  плату  у
грошовій формі.
 
Розмір річної  орендної плати за земельну ділянку встановлюється у
розмірі одного відсотка від грошової оцінки землі (п. 2.2 договору
оренди).
 
В п.  2.4  договору  оренди  зазначено,  що  зміна грошової оцінки
земельної ділянки та її індексація проводиться без  внесення  змін
та   доповнень   до   цього  договору  у  порядку  та  у випадках,
передбачених законодавством України.
 
Відповідно до п.  3 договору оренди,  згідно з довідкою Київського
міського  управління  земельних ресурсів від 30.11.99 року N 650-п
на час укладання договору оренди грошова  оцінка  землі  становила
15763480,53 грн.
 
В 2001 році у зв'язку із зміною в законодавстві, ВАТ "XXX" отримав
від Київського міського управління земельних ресурсів нову Довідку
N   X1   про  грошову  нормативну  оцінку  земельної  ділянки  від
26.07.2001 N X7.
 
Згідно   з    ч. 1   ст. 2   Закону  України  "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
         використання землі в Україні є платним. Плата за землю
справляється у вигляді земельного податку або орендної  плати,  що
визначається  залежно від грошової оцінки земель.  Розміри податку
за  земельні  ділянки,  грошову  оцінку   яких   не   встановлено,
визначаються   до  її  встановлення  в  порядку,  визначеному  цим
Законом.
 
Відповідно   до  ч. 1   ст. 23 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
         грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним
комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою
Кабінетом Міністрів України.
 
Методика грошової  оцінки  землі  затверджена  постановою КМУ "Про
Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського
призначення   та   населених   пунктів"   від   23.03.95 р.  N 213
( 213-95-п ) (213-95-п)
         зі змінами і доповненнями (далі - Методика).
 
Колегія суддів  погоджується  з  висновками   попередніх   судових
інстанцій про те, що нормами Методики ( 213-95-п ) (213-95-п)
         не передбачений
обов'язок платника  податків  (чи   орендної   плати   за   землю)
самостійно  корегувати  визначену  у установленому порядку грошову
оцінку земельної ділянки.  Такі корективи,  у тому числі в зв'язку
із  зміною  цільового призначення земельної ділянки і необхідністю
застосування нового  коефіцієнта,  що  характеризує  функціональне
використання   земельної   ділянки,   можуть   бути  внесені  лише
відповідними державними органами.
 
Відповідно до ч.  1 ст.  15 Закону України "Про   оцінку   земель"
( 1378-15 ) (1378-15)
        , підставою для  проведення  оцінки земель (бонітування
ґрунтів,  економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки
земельних ділянок)  є  рішення  органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування.
 
Уповноваженим органом,  який повинен  здійснювати  грошову  оцінку
землі  та  доводити її до платників податку,  є Головне управління
земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.
 
Рішенням Київської міської ради від 27.04.2000 року N 104/825 "Про
затвердження  грошової оцінки земель у м.  Києві" ( ra0104023-00 ) (ra0104023-00)
        
Київрада  зобов'язала  Головне   управління   земельних   ресурсів
забезпечити до 01.06.2000 року платників податку та орендної плати
за землю згідно з даними державної податкової адміністрації  у  м.
Києві  розрахунком  грошової  оцінки земельних ділянок (їх частин)
(п. 3.2 рішення).
 
Згідно п.  1.4   вищезазначеного   рішення   ( ra0104023-00   ) (ra0104023-00)
        ,
інформаційною  базою  для грошової оцінки земельних ділянок є дані
реєстрації права власності та права користування  землею  (у  тому
числі  на  умовах  оренди),  обліку  кількості  та  якості земель,
бонітування ґрунтів,  зонування  території  міста,  інвентаризації
міських  земель,  а  також паспортизації багатоповерхової житлової
забудови.
 
Судові інстанції встановили,  що так як у ВАТ "XXX" не відбувалося
ніяких  змін  частин  в  будівлі  (споруді) або їх функціонального
використання,  оскільки була відсутня сама споруда,  то  підставою
для  визначення  грошової  оцінки земельної ділянки ВАТ "XXX" були
дані реєстрації права власності та права  користування  землею  (у
тому числі на умовах оренди).
 
Правовідносини між  позивачем  та відповідачем у справі виникли на
підставі договору оренди.  Підстави виникнення  цивільних  прав  і
обов'язків визначені в ст.  4 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,
що  діяв  на  момент  укладення  договору  оренди,  зокрема,  якщо
виникнення цивільних прав і обов'язків внаслідок адміністративного
акта пов'язано з вольовим рішенням  (волевиявленням)  відповідного
уповноваженого   органу,   що   діяв   в  межах  компетенції  і  є
обов'язковим для виконання  іншими  суб'єктами  незалежно  від  їх
волі,  то  договірні  зобов'язання виникають виключно у зв'язку із
наявністю  власного  бажання  (волі)  самих  суб'єктів  договірних
правовідносин.
 
Договором оренди не передбачений обов'язок ВАТ "XXX" звертатись до
Головного  управління   земельних   ресурсів   Київської   міської
державної адміністрації з заявою про видачу довідки про нормативну
грошову оцінку землі.
 
Рішенням Київської міської ради від 27.04.2000 року N 104/825 "Про
затвердження  грошової оцінки земель у м.  Києві" ( ra0104023-00 ) (ra0104023-00)
        
та від 03.04.2001 р.  N 242/1219 "Про порядок визначення  грошової
оцінки  земельних  ділянок  у  м.  Києві"  ( ra0242023-01  ) (ra0242023-01)
         було
покладено на Головне управління земельних  ресурсів,  на  підставі
даних  реєстрації  права власності та права користування землею (у
тому числі на умовах оренди),  обліку кількості та якості  земель,
бонітування  грунтів,  зонування  території міста,  інвентаризації
міських земель,  а також паспортизації  багатоповерхової  житлової
забудови,  обов'язок  здійснювати грошову оцінку земельної ділянки
та доводити її до платників земельного податку чи орендної плати.
 
На підставі викладеного,  посилання  скаржника  на  порушення  ВАТ
"XXX" п.  1.8 Порядку визначення грошової оцінки земельних ділянок
у  м.  Києва  ( ra0242023-01  ) (ra0242023-01)
          колегією  суддів  до  уваги   не
приймаються.  Датою  зміни  грошової нормативної оцінки землі слід
вважати дату видачі витягу з  технічної  документації  нормативної
оцінки  землі,  тобто  05.11.2004  року,  а зміна розміру орендної
плати повинна відбутись лише  в  четвертому  кварталі  2004  року,
строк  платежу  за  яким,  відповідно  до  п.  2.5 договору оренди
становить 15.01.2005 року.
 
Решта   доводів   касаційної   скарги   зводяться до посилання  на
обставини справи  та  необхідності вирішення касаційною інстанцією
питань про надання переваги доказів скаржника  над  іншими,  тобто
здійснення  відмінної  від  місцевого  та апеляційного суду оцінки
доказів,  що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
тому до уваги не приймаються.
 
Враховуючи наведене,   касаційна  інстанція  дійшла  висновку,  що
прийняті судові акти є такими,  що  відповідають  вимогам  чинного
законодавства та фактичним обставинам справи,  а тому підстави для
їх скасування відсутні.
 
Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України постановив:
 
Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без  задоволення,
рішення господарського  суду м.  Києва від 22.11.2004 та постанову
Київського  апеляційного  господарського  суду  від  29.03.2005  у
справі N 3/541 господарського суду м. Києва - без змін.