ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2006 Справа N 2/2541
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 06.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючий, Козир Т.П., Семчука В.В. розглянув
касаційне подання першого заступника прокурора Житомирської
області на ухвалу господарського суду Житомирської області від
31.10.2005 р. у справі N 2/2541 за позовом першого заступника
прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі
Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі
Житомирської філії до товариства з обмеженою відповідальністю
"Алькор" про стягнення 42 226,94 грн. за участю представників
позивача - Тренової О.В., відповідача - Дубовика П.В., прокурора -
Савицької О.В.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від
31.10.2005 р. позов першого заступника прокурора Житомирської
області в інтересах держави в особі Національної акціонерної
компанії "Украгролізинг" в особі Житомирської філії залишено без
розгляду.
В апеляційному порядку зазначене судове рішення не
переглядалось.
У касаційному поданні перший заступник прокурора Житомирської
області просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської
області від 31.10.2005 р., посилаючись на те, що вона прийнята з
порушенням норм законодавства, та направити справу до суду першої
інстанції для розгляду по суті.
У відзиві на касаційне подання товариство з обмеженою
відповідальністю "Алькор" просить ухвалу господарського суду
Житомирської області від 31.10.2005 р. залишити без змін, а
подання - без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін,
прокурора, суд встановив наступне.
У вересні 2005 р. перший заступник прокурора Житомирської
області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах
держави в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"
в особі Житомирської філії про стягнення з товариства з обмеженою
відповідальністю "Алькор" 42 226,94 грн., в тому числі
33 121,05 грн. боргу по лізинговим платежам, 2 940,06 грн. пені,
2 318,47 грн. штрафу, 2 853,74 грн. інфляційних втрат, 993,62 грн.
річних.
При постановленні ухвали про залишення позову прокурора без
розгляду суд виходив з того, що прокурором заявлено позов не в
інтересах держави, а "безпосередньо" в інтересах самостійного
суб'єкта господарської діяльності. Такий висновок не можна визнати
законним і обґрунтованим.
В порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи судом не
враховано матеріалів відносно правового статусу позивача у
справі - Національної акціонерної компанії "Украгролізинг".
Так, суд не залучав до справи та не аналізував Указ
Президента України від 23.02.2001 р. N 111/2001 ( 111/2001 ) (111/2001)
"Про
додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному
секторі економіки", яким одним з основних завдань утворюваної
Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" визначено
сприяння залученню інвестицій для виконання державних програм у
галузі інженерного та матеріально-технічного забезпечення
сільськогосподарського виробництва. Указом передбачено передачу
компанії у користування об'єктів державного майна та фінансування
заходів, пов'язаних із закупівлею вітчизняної
сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу, за
рахунок коштів, передбачених на відповідні цілі у Державному
бюджеті України.
Судом залишені поза увагою та не оцінені ті обставини, що
Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" утворена Кабінетом
Міністрів України з метою сприяння реалізації державної політики в
агропромисловій сфері, а статутом компанії (п. 5.2) визначено, що
єдиним її акціонером є держава в особі Кабінету Міністрів України.
З'ясування наведених обставин має суттєве значення для
правильного вирішення питання про правомірність звернення
прокурора з позовом в інтересах Національної акціонерної компанії
"Украгролізинг". В застосуванні приписів ч. 3 ст. 2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо повноважень прокурора в господарському процесі
суду належало взяти до уваги рішення Конституційного Суду України
від 08.04.1999 р. N 1-1/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
щодо тлумачення понять:
"інтереси держави", "орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах". Конституційний Суд
України зазначив, що в основі поняття "інтереси держави завжди є
потреба у здійсненні загальнодержавних програм, спрямованих на
захист ... економічної безпеки держави", а поняття орган означає
"орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення
конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої
на захист інтересів держави". Судом не враховані ці висновки
Конституційного Суду України.
Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає
скасуванню, а справа - передачі для розгляду місцевому суду.
При новому розгляді справи господарському суду належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об'єктивного, всебічного з'ясування обставин справи, дійсних прав
та обов'язків сторін і залежно від установленого прийняти законне
і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційне подання першого заступника прокурора
Житомирської області задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від
31.10.2005 р. у справі N 2/2541 скасувати.
3. Справу N 2/2541 передати для розгляду господарському суду
Житомирської області.
Головуючий, судді О.Шульга
Т.Козир
В.Семчук