ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07.02.2006 Справа N 19/61
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 30 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: [...], суддів: [...], розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "XXX" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області
від 24.11.2005 р. у справі N 19/61 господарського суду
Дніпропетровської області за позовом ВАТ "XXX" до 1. ТОВ Фірма
"YYY", 2. ПП "ZZZ", 3. ЗАТ "QQQ"
про визнання договорів недійсними,
в судовому засіданні взяли участь представники: ЗАТ
"QQQ" [...], встановив:
Відкрите акціонерне товариство "XXX" звернулося до господарського
суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними
договорів уступки вимоги, укладених між Товариством з обмеженою
відповідальністю Фірма "YYY" та Приватним підприємством "ZZZ", а
також між Приватним підприємством "ZZZ" та Закритим акціонерним
товариством "QQQ".
Одночасно з позовної заявою про визнання договорів недійсними
Відкрите акціонерне товариство "XXX" звернулося до господарського
суду Дніпропетровської області з заявою про вжиття заходів
забезпечення позову, обгрунтовуючи її тим, що до ухвалення рішення
судом по даній справі за цим позовом існує очевидна небезпека
заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
24.11.2005 р. (суддя [...]) по справі N 19/61 заяву позивача про
вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Зупинено
стягнення на підставі виконавчого документу - наказів
господарського суду Дніпропетровської області, виданих 31.10.2005
р. у справі N 6/229 про стягнення з ВАТ "XXX" на користь ЗАТ "QQQ"
загальної вексельної суми у розмірі, що становить 6501000,0 грн.,
3 % пені у розмірі 585093,00 грн., 6 % річних у розмірі 1241795,02
грн., державне мито у розмірі 5185,0 грн. та 118,0 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині
заборони ТОВ Фірма "YYY", ПП "ZZZ" та ЗАТ "QQQ" вчиняти дії,
направлені на стягнення майна чи грошових коштів ВАТ "XXX", заяву
залишено без задоволення.
Ухвала мотивована тим, що відповідно до ст. ст. 66, 67 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
можуть застосовуватись лише одні заходи до
забезпечення позову.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
24.11.2005 р. по справі N 19/61 скасувати в частині відмови вжиття
запобіжних заходів щодо заборони ТОВ Фірма "YYY", ПП "ZZZ" та ЗАТ
"QQQ" вчиняти дії, направлені на стягнення майна чи грошових
коштів ВАТ "XXX" та прийняти нове рішення, яким заяву про вжиття
заходів забезпечення задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваної
ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права,
а саме ч. 3 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд за заявою сторони, прокурора
чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має
право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову
допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо
невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим
виконання рішення господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду
Дніпропетровської області по справі N 6/229 від 20.07.2004 р. ЗАТ
"QQQ" на підставі оскаржуваних договорів уступки вимоги визнано
власником простих векселів, емітованих ВАТ "XXX", загальною
номінальною вартістю 6501000,0 грн. та стягнуто з позивача на
користь ЗАТ "QQQ" загальну вексельну суму, пеню та річні.
Згідно ч. 5 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на
підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким
стягнення здійснюється у спірному порядку.
Згідно ст. 116 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
виконання рішення господарського суду провадиться на
підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до п. 2-1 ст. 18-1 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
виконавчим документами є судові накази.
На підставі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
рішення виконуються у порядку, встановленому Законом
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Господарський суд Дніпропетровської області дійшов висновку про
необхідність зупинення стягнення на підставі виконавчих документів
та відмовив в частині заборони ТОВ Фірма "YYY", ПП "ZZZ" та ЗАТ
"QQQ" вчиняти дії, направлені на стягнення майна чи грошових
коштів ВАТ "XXX", правильно застосувавши норми процесуального
права, що регулюють забезпечення позову, а саме: ст. ст. 66, 67
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що оскаржувана ухвала відповідає нормам
матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави
для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України постановив:
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
24.11.2005 р. по справі N 19/61 залишити без змін.