ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2006 Справа N 7/106
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Дерепи В.І.
суддів: Грека Б.М., Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Миколаївського акціонерного товариства економічних комп'ютерних
систем "Екос"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
08.11.2005 р.
у справі N 7/106
за позовом малого колективного підприємства "Стріла"
до Миколаївського акціонерного товариства економічних
комп'ютерних систем "Екос"
про стягнення 56 039,59 грн.
В С Т А Н О В И В:
У січні 2005 р. позивач звернувся в суд про стягнення з
відповідача 56 039,59 грн. боргу за договором про сумісну
діяльність N 8/95 від 01.02.1995 р., з яких 41 380,2 грн. -
основний борг, 2 486,94 грн. - втрати внаслідок інфляції,
1055,45 грн. - 3% річних, 10 000 грн. - відшкодування моральної
шкоди.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
19.08.2005 р. (суддя Семенчук Н.О.) в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
08.11.2005 р. (головуючий - Журавльов О.О., судді - Тофан В.М.,
Михайлов М.В.) рішення господарського суду Миколаївської області
від 19.08.2005 частково скасовано. Позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Екос" на користь МКП "Стріла" 41 380,2 грн. боргу
та судові витрати. В іншій частині рішення господарського суду
Миколаївської області від 19.08.2005 р. залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить скасувати постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 08.11.2005 р., залишивши в
силі рішення господарського суду Миколаївської області від
19.08.2005 р.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом,
01.02.1995 р. між сторонами був укладений договір про сумісну
діяльність N 08/95, згідно якого відповідач зобов'язувався
забезпечити оформлення всіх документів, організацію проектування і
будівництва жилого будинку по вул. Першій Слобідській, 37 в
м. Миколаєві, а відповідач - забезпечити поетапне фінансування в
обсязі замовленої за договором загальної площі будинку
(3-кімнатної квартири площею 110 кв. м).
Крім того, згідно додатку до договору про сумісну діяльність
N 16/95 від 18.05.1995 р., укладеного між відповідачем та
Анікейчиком А.В., через МКП "Стріла" повинні були бути
перераховані на виконання зазначеного договору 1 201 000 000 крб.
Згідно платіжних доручень N 60 від 25.05.1995 р. та N 1513
від 18.09.1995 р. позивач перерахував відповідачу
2 400 000 000 крб.
Сторонами вирішувалось питання про зміну призначення платежу,
зазначеного в платіжному дорученні N 1513 від 18.09.1995 р. з
визначенням його як внеску на будівництво будинку за договорами
N 8 від 01.02.1995 р. та N 16 від 18.05.1995 р. (а.с.119).
Згідно протоколу від 18.02.1998 р. про розірвання договору
про сумісну діяльність сторони домовились вважати договір про
сумісну діяльність N 08/95 від 01.02.1995 р. розірваним з
18.02.1998 р., відповідач зобов'язався повернути пайовий внесок
позивача в українській грошовій одиниці в сумі, еквівалентній
7 663 умовних одиниць, якими у договірних відносинах сторін були
долари США, після реалізації раніше закріпленої за позивачем
квартири N 22 в процесі або після закінчення будівництва жилого
будинку по вул. Першій Слобідській, 37.
Як вбачається зі змісту протоколу, він складений і підписаний
відповідачем на підставі заяви позивача про розірвання договору
від 18.02.1998 р. яка на вимогу апеляційного господарського суду
була надана останнім.
За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до
правильного висновку про те, що, незважаючи на відсутність на
протоколі підпису позивача, угода про розірвання договору про
сумісну діяльність була укладена між сторонами відповідно до ч. 2
ст. 154 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
шляхом обміну документами, підписаними
стороною, яка їх надсилала.
Факт реалізації відповідачем квартири, яка була закріплена за
позивачем, підтверджується свідоцтвом про право власності на неї,
виданим 19.02.2003 р. на ім'я Свириденка Д.В., тобто подія, яка
передбачена угодою сторін як підстава для повернення позивачу його
грошового внеску у сумі еквівалентній 7 663 доларів США настала.
За таких обставин, відповідно до вимог ст.ст. 161, 162
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, суд апеляційної інстанції прийшов до
правильного висновку, що відповідач повинен виконати зобов'язання,
передбачені п. 2 протоколу від 18.02.1998 р. про розірвання
договору про сумісну діяльність N 08/95 від 01.02.1995 р. та
повернути позивачу 41 380,2 грн., що на час розгляду справи згідно
офіційного курсу НБУ еквівалентно 7 663 доларам США.
Також апеляційним господарським судом правильно відмовлено у
стягненні втрат внаслідок інфляції, 3% річних та відшкодування
моральної шкоди у зв'язку з їх необгрунтованістю.
При цьому судом апеляційної інстанції відповідно до вимог
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
на підставі належної правової
оцінки всіх зібраних у справі доказів в їх сукупності, спростовані
доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення внеску
позивача.
Враховуючи зазначене, підстав для скасування постанови
Одеського апеляційного господарського суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу Миколаївського акціонерного товариства
економічних комп'ютерних систем "Екос" залишити без задоволення, а
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
08 листопада 2005 р. у справі N 7/106 - без змін.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко