ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2006 Справа N 4/169-05
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 06.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Муравйов О.В.
судді: Полянський А.Г., Фролова Г.М.
розглянувши касаційну скаргу Споживчого товариства "Світоч"
на постанову від 15.11.2005 року Житомирського апеляційного
господарського суду
у справі N 4/169-05 господарського суду Вінницької області
за позовом Споживчого товариства "Світоч"
до Споживчого товариства "Морозівське"
1. Іллінецької районної спілки споживчих товариств Вінницької
області
про визнання договору купівлі-продажу недійсним
за участю представників сторін:
позивача:
Гурба М.В. - дов. від 01.01.2006 р.,
Житник С.Г. - витяг з протоколу N 2 від 31.01.2006 р.
відповідача-1:
Кирилюк Г.С. - дов. від 30.01.2006 р. N 17
відповідача-2:
Кирилюк - дов. від 30.01.2006 р. N 2,
Романовчи Т.П. - протокол N 1 від 19.10.2004 р.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від
30.06.2005 року (суддя Білоусова Я.О.) в позові Споживчого
товариства "Світоч" до Споживчого товариства "Морозівське" та
Іллінецької районної спілки споживчих товариств Вінницької області
про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі магазину
"Товари повсякденного попиту" від 12.01.2005 р. укладеного між
Іллінецькою районною спілкою споживчих товариств Вінницької
області та Споживчим товариством "Морозівське" відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
15.11.2005 р. (судді: Гулова А.Г., Пасічник С.С., Шкляр Л.Т.),
вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Споживче товариство "Світоч" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
судові рішення у справі N 4/169-05 скасувати повністю та прийняти
нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи скаргу тим, що
судові рішення є помилковими у зв'язку з неправильним
застосуванням норм матеріального.
Відзиви на касаційну скаргу відповідачі не надали.
Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши
повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та
вбачається з матеріалів справи між Споживчим товариством "Світоч"
та Іллінецькою районною спілкою споживчих товариств Вінницької
області 02.01.2003 р. було укладено договір оренди приміщення
магазину "Товари повсякденного попиту" в м. Іллінці по
вул. Морозівській, 35, (далі - Договір) термін дії якого
закінчився 02.01.2005 р.
12.01.2005 р. (тобто після закінчення 02.01.2005 р. строку
дії договору) між Іллінецькою РССТ та Споживчим товариством
"Морозівське" було укладено договір купівлі-продажу будівлі
магазину, у зв'язку з чим, власником спірного майна стало
СТ "Морозівське", про що свідчать зазначений вище договір, витяг з
Державного реєстру правочинів від 12.01.2005 р., витяг із реєстру
прав власників на нерухоме майно від 31.01.2005 р.
10.12.2004 р. СТ "Світоч" звернулося з проханням до
Іллінецької РССТ продовжити термін дії договору оренди ще на один
рік з 01.01.2005 р.
Однак, у відповідь на звернення Іллінецька РССТ листом від
19.01.2005 р. N 9 повідомила про відчуження об'єкта оренди.
Звертаючись з касаційною скаргою СТ "Світоч" посилається на
те, що судами під час розгляду справи не взято до уваги вимоги
ч. 2 ст. 777 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої останній
вважає, що він має першочергове право на придбання орендованого
майна.
Вирішуючи спір попередні судові інстанції керувалися вимогами
як ч. 2 ст. 777 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якою передбачено, що
наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у
разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед
іншими особами на її придбання, так і ч. 1 ст. 289 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, згідно якої, орендар має право на
викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором
оренди.
У статті 777 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не визначається переважне
право наймача на придбання речі у випадку її продажу. Тому, такий
порядок може бути встановлений сторонами в договорі.
Однак, сторонами в Договорі не було визначено порядок
реалізації переважного права наймача на придбання речі у випадку
її продажу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком
суду апеляційної інстанції, що підстави для визнання недійсним
договору купівлі-продажу будівлі магазину відсутні.
А тому, посилання заявника касаційної скарги на те, що судами
порушенні норми матеріального права при перегляді судових рішень
не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в
матеріалах справи документами.
Враховуючи наведене, постанова Житомирського апеляційного
господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного
законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга
не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на довільному та
неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна
частини постанови.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7,
п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Споживчого товариства "Світоч" залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Вінницької області від
30.06.2005 р. та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 15.11.2005 року у справі N 4/169-05
залишити без змін.
Головуючий суддя О.В.Муравйов
Судді А.Г.Полянський
Г.М.Фролова