ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2006 Справа N 34/169
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 13.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенка М.М.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову від 09.11.2005 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі N 34/169 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Технотранссервіс"
до відкритого акціонерного товариства "Північний
гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення 736660,96 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явилися
від відповідача - Смирний О.С. дов. від 03.01.2006
В С Т А Н О В И В:
В травні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Технотранссервіс" пред'явило в суді позов до відкритого
акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний
комбінат" про стягнення 736660,96 грн. заборгованості, з яких
538139,20 грн. борг, що виник внаслідок несплати поставленого
товару, 45690,23 грн. річних, 152831,53 грн. інфляційних.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно
до укладеного 30.05.2002 року між сторонами договору N 919
03.06.2002 поставив відповідачу тяговий електродвигун ТДК-8911
N 581-08-22000 вартістю 538139,20 грн. з урахуванням ПДВ 20%
89689,87 грн., що підтверджується накладною на відпуск товару,
довіреністю на право одержання товару та податковою накладною,
проте останній в свою чергу в порушення п. 5.1 договору не
здійснив оплату вартості поставленого товару упродовж 10 днів із
дня його надходження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
23.08.2005 (суддя Примак С.А.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
538139,20 грн. боргу, 45690,23 грн. річних, 152831,53 грн.
інфляційних та судові витрати.
Задовольняючи позов та стягуючи заборгованість за поставлений
товар в повному обсязі, з урахуванням індексу інфляції та річних,
господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог.
При цьому зазначав, що ні три проценти річних, ні індекс
інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за
порушення зобов'язань та у зв'язку з цим відносити до санкцій у
розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 09.11.2005 (судді: Науменко І.М. - головуючий,
Голяшкін О.В., Білецька Л.М.) рішення змінено і викладено в
наступній редакції: стягнуто з ВАТ "Північний
гірничо-збагачувальний комбінат" 484139,20 грн. заборгованості,
136970,40 грн. інфляційних втрат, 41860,24 грн. річних та судові
витрати.
Змінючи рішення і задовольняючи позов частково, апеляційна
інстанція виходила з часткової сплати відповідачем основного боргу
в сумі 54000 грн.
Частково задовольняючи позов що стосується річних і
інфляційних, апеляційний господарських суд виходив з позовних
вимог та сплаченої відповідачем суми боргу.
При цьому погодився з судом першої інстанції, що річні і
інфляційні за своєю правовою природою не відносяться до неустойки
(штрафу, пені) і не є штрафними санкціями у зв'язку з чим на них
не розповсюджується дія мораторію.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Північний
гірничо-збагачувальний комбінат" просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду і
направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального
права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції та постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що рішення місцевого господарського суду та постанова
апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням норм
матеріального і процесуального права.
Господарськими судами встановлено, що 30.05.2002 року між
товариством з обмеженою відповідальністю "Технотранссерівіс"
(Постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Північний
ГЗК" (Покупець) укладено договір N 919, згідно умов якого позивач
зобов'язався поставити у власність відповідача товар згідно
специфікації, а останній в свою чергу зобов'язався прийняти цей
товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених п. 1.1
договору.
Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що оплата товару
здійснюється покупцем упродовж 10 днів з моменту надходження
кожної товарної партії.
Судовими інстанціями досліджено та відповідачем підтверджено,
що на виконання умов договору N 919 позивач 03.06.2002 згідно
специфікації поставив ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний
комбінат" тяговий електродвигун ТДК-8911 N 581-08-22000 вартістю
538139,20 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний
господарський суд в порядку, передбаченому статтями 43, 99, 101
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі
обставини справи в їх сукупності, при цьому дослідив подані
сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень докази,
зокрема: накладну N 2 від 03.06.2002 року, довіреність від
30.05.2002 серії МАА N 115372, податкову накладну N 12 від
03.06.2002 які свідчать про факт передачі відповідачу товару;
належним чином проаналізував зобов'язальні відносини які виникли і
існували між сторонами на підставі укладеного договору N 919 від
30.05.2002, надали вірну юридичну оцінку обставинам, зокрема
виставленому 10.07.2002 позивачем рахунку-фактури N 3 на суму
538139,20 грн. та платіжному дорученню N 6913 від 20.12.2002, який
свідчить про часткову оплату відповідачем боргу в сумі 54000 грн.
Належним чином дослідивши матеріали справи, суд другої
інстанції, враховуючи частково погашений відповідачем борг в сумі
54000 грн., прийшов до правомірного висновку про неналежне
виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між
сторонами договором N 919 у зв'язку з чим підставно задовольнив
позов частково і стягнув з відкритого акціонерного товариства
"Північний гірничо-збагачувальний комбінат" борг за поставлений
товар в сумі 484139,20 грн.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію на задоволення вимог
кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не
застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання
грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів).
За своєю правовою природою вимоги позивача про стягнення 3%
річних не є тотожними неустойці, штрафу та пені.
А тому господарські суди прийшли до правильного висновку, що
дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на підставі Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
не поширюються на 3% річні і
інфляційні, оскільки останні є мірою відповідальності,
передбаченою ст. 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а не штрафною санкцією.
Отже, господарські суди дослідивши правовідносини сторін та
правильно застосувавши норми Цивільного кодексу, прийшли до
обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача основного
боргу та суми 3% річних і інфляційних у зв'язку з невиконанням
останнього, взятого на себе зобов'язання.
Враховуючи наведене, твердження скаржника, викладені в
касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права
при прийняті оскаржуваного судового рішення не заслуговують на
увагу.
Постанова відповідає вимогам закону і обставинам справи і
підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без
задоволення, а постанову від 09.11.2005 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у справі N 34/169 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко