ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2006 Справа N 117/17/3-02
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Чабана В.В.
суддів: Кота О.В., Шульги О.Ф.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Генеральної прокуратури України Івченко О.А., Баклан Н.Ю. -
прокурори відділу Генеральної Прокуратури України
Регіонального відділення фонду державного майна України по
Київській області - Галицький А.В.
ТОВ "Агробудпереробка Лтд" - Гаврилюк С.В.
розглянувши касаційне подання заступника Генерального
прокурора України
на ухвалу господарського суду Київської області від
26.03.2003
у справі N 117/17/3-02
за позовом Регіонального відділення фонду державного майна
України по Київській області
до ТОВ "Агробудпереробка Лтд"
про розірвання договору
В судовому засіданні оголошувались перерви, тому постанова
приймається 02.02.2006.
Ухвалою господарського суду Київської області (суддя
Сибіга О.М.) від 26.03.2003 провадження у справі за первісним та
зустрічним позовами припинено.
Заступник Генерального прокурора України вважає, що згадана
ухвала місцевого господарського суду винесена з порушенням норм
матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати,
а справу передати на новий розгляд.
Перевіривши матеріали справи та заслухавши представників
сторін, Вищий господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по
Київській області заявлено позов до ТОВ "Агробудпереробка ЛТД" про
розірвання договору купівлі-продажу від 17.07.2001 N 28-НБ-3Д,
укладеного між сторонами.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що
відповідач не виконує вимоги згаданого договору.
Хоча в позовній заяві не зазначено в чому полягають ці
порушення, але із її змісту випливає, що відповідач не дав
відповіді на листи позивача від 24.09.2001 за N 5-14/1130 та від
19.03.2002 за N 5-14/291 та не надав документи, про які йдеться в
згаданих листах.
31.07.2002 відповідач подав зустрічний позов до Регіонального
відділення ФДМУ по Київській області про визнання недійсними
п.п. 5.1.3 - 5.4 договору, укладеного між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи в день слухання справи
представники сторін подали заяви про припинення провадження у
справі на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тобто у зв'язку з відмовою позивачів
від позовів.
Господарський суд Київської області, дослідивши подані
сторонами докази та заслухавши їхніх представників дійшов
висновку, що подані сторонами заяви підлягають задоволенню, тому
ухвалою від 26.03.2003 провадження за первинним та зустрічним
позовами припинив.
В касаційному поданні заступник Генерального прокурора
України стверджується, що господарський суд Київської області,
відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не мав права припиняти провадження у справі,
оскільки в даному випадку порушуються права і охоронювані законом
інтереси держави в особі Регіонального відділення Фонду державного
майна України по Київській області і ці порушення полягають в
тому, що відповідач не залучив інвестиційні кошти на будівництво
викупленого об'єкту в сумі 168 млн. німецьких марок, відповідно не
добудував об'єкт і не ввів його в експлуатацію.
Слід зазначити, що в касаційному поданні не оскаржується
припинення провадження у справі в частині зустрічного позову.
Разом з тим в цьому поданні міститься прохання скасувати ухвалу
місцевого господарського суду від 26.03.2003 в повному обсязі.
На підтвердження поважності причин пропуску процесуального
строку подання касаційної скарги заступник Генерального прокурора
України посилається на лист Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Київській області. Але в доданому до
касаційного подання листі Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Київській області від 25.04.2005 за
N 14.15.454 не йдеться про поважність причин пропуску згаданого
строку. В ньому зазначено, що представник Фонду не мав права
відмовлятись від позову, оскільки довіреність від 25.03.2003 за
N 47, яка була йому видана, не надає йому відповідних повноважень.
Вказане твердження не відповідає змісту самої довіреності,
оскільки в ній зазначено, що представник Фонду діє відповідно до
вимог ст.ст. 22, 28 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. А статтею 22 Господарського процесуального кодексу
України позивачу надане право відмовитись від позову.
Що стосується незалучення відповідачем інвестицій на
суму 168 млн. німецьких марок, то в позовній заяві про це не
йдеться.
Крім того, згідно п. 6.1.6 договору купівлі-продажу від
17.07.2001 N 28-НБ-3Д вказана сума інвестицій повинна бути
залучена відповідачем протягом двох років.
Хоча в договорі не зазначено з якого часу починається облік
цього часу, але, враховуючи дату укладення цієї угоди (17.08.2001)
та дату заявлення позову (18.06.2002) очевидно, що позивач заявив
позов достроково.
Із змісту листа позивача за N 5.14/1130 від 24.09 (рік
зазначено не чітко), про який йдеться у позові і який доданий до
позовної заяви, випливає, що сторони до згаданого договору уклали
додаткову угоду від 19.07.2001 N 7 (а.с. 15).
Вказана додаткова угода до позову не додана. Але після
порушення провадження у справі вона була додана до листа Фонду від
23.07.2002 N 5.16/753 (а.с. 44, 49).
Пункт 1 цієї додаткової угоди викладений в такій редакції:
"У разі невиконання п. 5.1.6 Договору купівлі-продажу від
17.07.2001 N 28-НБ-ЗД посвідченого Авраменко Н.А. приватним
нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської
області 17.07.2001 за реєстром N 5619, по взаємній згоді Сторони
припиняють дію Договору купівлі-продажу шляхом викупу державного
майна об'єкта незавершеного будівництва - дослідний завод
Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича
Національної академії наук України (що знаходиться на балансі
Дослідного заводу Інституту проблем матеріалознавства
імені І.М. Францевича Національної академії наук України, код
ЄДРПОУ - 13724805) в 32 денний термін з моменту нотаріального
посвідчення цієї Угоди."
А п. 5.1.6 згаданого договору викладений в такій редакції:
"Добудувати об'єкт та ввести в експлуатацію протягом двох років з
збереженням виробничого призначення за рахунок залучених
інвестиційних коштів на суму 168 млн. німецьких марок
(в еквіваленті до грошової одиниці України на момент внесення
інвестиційних коштів):
- з яких протягом місяця з моменту нотаріального посвідчення
цього Договору перерахувати на будівництво 40 млн. німецьких марок
(в еквіваленті до грошової одиниці України на момент внесення
інвестиційних коштів);
- протягом трьох місяців надати на затвердження Регіональному
відділенню кошторис щоквартальних витрат на будівництво об'єкту та
введення в експлуатацію;
Аналіз вказаних пунктів договору і додаткової угоди до нього
свідчить, що сторони умови договору виклали нечітко, що і призвело
до неоднозначного тлумачення його умов.
Крім того, в п. 5.1.3 договору від 17.07.2001 зазначено, що
покупець в шестимісячний термін з моменту підписання цього
договору зобов'язаний підготувати документи та здійснити
відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт
приватизації.
Очевидно, що згадані пункти спірного договору суперечать один
одному, оскільки не переоформивши права забудовника покупець не
міг перераховувати кошти на будівництво цього об'єкту.
За таких обставин місцевий господарський суд правомірно
прийняв заяви про відмову як від позову, так і від зустрічного
позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2003 у
справі N 117/17/3-02 залишити без змін, а касаційне подання
заступника Генерального прокурора України - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Чабан
Судді О.Кот
О.Шульга