ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.02.2006                                        Справа N 35/324

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 23.03.2006

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.

     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник - 18" на постанову
Київського апеляційного   господарського   суду   від   10  жовтня
2005 року  у  справі  N  35/324  за  позовом  житлово-будівельного
кооперативу "Суднобудівник - 18" до акціонерної енергопостачальної
компанії   "Київенерго"   про   визнання   недійсною   угоди   

про   реструктуризацію заборгованості, 

                  - В С Т А Н О В И В:

     У травні    2005    року    житлово-будівельний    кооператив
"Суднобудівник - 18" звернувся до господарського суду м.  Києва  з
позовом  до  акціонерної  енергопостачальної компанії "Київенерго"
про визнання недійсною угоди N 501-04 від 1 жовтня 2004  року  про
реструктуризацію   заборгованості   за   договором  N  1630060  на
постачання теплової енергії у гарячій воді,  посилаючись на те, що
вказана  угода  укладена  головою  правління  позивача без належно
оформлених повноважень на її укладання  та  порушує  права  членів
житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник - 18".

     Рішенням господарського суду м. Києва від 15 липня 2005 року,
залишеним   без   змін    постановою    Київського    апеляційного
господарського суду від 10 жовтня 2005 року,  в позові відмовлено.
Повернуто  позивачу  з  державного  бюджету  4073,50  грн.   зайво
сплаченого державного мита.

     У касаційній  скарзі позивач просить скасувати постановлені у
справі  судові  рішення,  вказуючи  на  неправильне   застосування
попередніми  судовими  інстанціями  норм  матеріального права,  та
постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

     У відзиві на касаційну  скаргу  відповідач  просить  залишити
оскаржувані  судові  рішення  без  змін,  а касаційну скаргу - без
задоволення,  посилаючись на відсутність правових підстав  для  її
задоволення.

     Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи,  обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти
них,  суд  вважає,  що  касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.

     Відмовляючи в позові та залишаючи рішення місцевого суду  без
змін,  попередні судові інстанції виходили з того, що позивачем не
надано доказів того,  що відповідачу  були  відомі  та  мали  бути
відомі  обставини  щодо  обмеження  повноважень  голови  правління
позивача  в  частині  підписання  угод  та  доказів   повідомлення
відповідача щодо повноважень голови правління позивача.

     При цьому,  судами  зазначено,  що  укладений  між  сторонами
договір N 1630060 від 1 листопада 2003 року та  додатки  до  нього
підписані саме головою правління позивача.

     Відповідно до  ст.  241 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        
правочин,  вчинений  представником  з  перевищенням   повноважень,
створює,  змінює,  припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку
він представляє,  лише у разі наступного схвалення правочину  цією
особою.  Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа,
яку він представляє,  вчинила дії,  що свідчать про прийняття його
до виконання.

     Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що
доказом схвалення оспорюваної угоди з боку  позивача  є  здійснена
часткова оплата   15   жовтня  2004  року  в  сумі  6930,84  грн.,
3 листопада 2004 року в сумі 6930,84 грн.,  16 грудня 2004 року  в
сумі 1930,84  грн.  з  посиланням  на  угоду N 501-04 від 1 жовтня
2004 року і факт часткових оплат за  вказаною  угодою  позивач  не
оспорив.

     Висновок попередніх  судових  інстанцій  про  безпідставність
заявлених позовних вимог  є  законним,  обґрунтованим,  відповідає
фактичним   обставинам   та   наявним  матеріалам  справи,  нормам
матеріального і процесуального права,  а доводи касаційної  скарги
його не спростовують.

     З огляду  на  викладене,  підстав  для  зміни  або скасування
постановлених у справі судових рішень не вбачається.

     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України - П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу       житлово-будівельного       кооперативу

"Суднобудівник   -   18"   залишити  без  задоволення,  а  рішення

господарського суду м.  Києва від 15 липня 2005 року та  постанову

Київського апеляційного   господарського   суду   від   10  жовтня

2005 року у справі N 35/324 - без змін.

 Головуючий                                         Перепічай В.С.

 Судді                                                   Вовк І.В.