ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
31.01.2006 Справа N 8/142
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 23 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого у засіданні [...], суддів: [...], розглянувши у
відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "XXX" на рішення господарського
суду Луганської області від 20.05.2005 р. на постанову Луганського
апеляційного господарського суду від 04.08.2005 р. та касаційну
скаргу Господарської асоціації організацій по будівництву і
реконструкції "YYY" у справі N 8/142 господарського суду
Луганської обл. за позовом Господарської асоціації організацій по
будівництву і реконструкції "YYY" до Відкритого акціонерного
товариства "XXX" про стягнення 673898,83 грн. За участю
представників: від позивача - [...] (довіреність б/н від
25.10.2004 р.), від відповідача - [...] (довіреність N 18/2-2 від
01.01.2006 р.), встановив:
У квітні 2002 року до господарського суду Луганської області
звернулася Господарська асоціація організацій по будівництву і
реконструкції "YYY" із позовною заявою про стягнення з Відкритого
акціонерного товариства "XXX" 673898,83 грн. - боргу за
поставлений природний газ.
Рішенням господарського суду Луганської області (суддя [...]) від
31 травня 2005 року позовні вимоги про стягнення боргу задоволено,
крім того, на користь позивача із відповідача стягнуто інфляційні
нарахування у сумі 1127053,93 грн., пеня у сумі 87459,15 грн.,
витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 4320 грн., а також судові
витрати по сплаті державного мита та витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду (колегія
суддів у складі головуючого судді - [...], суддів - [...]) від 4
серпня 2005 року рішення господарського суду Луганської області
від 4 серпня 2005 року змінено, присуджено до стягнення на користь
позивача суму основного боргу, а також річні у сумі 61447,91 грн.,
інфляційні нарахування у сумі 138149,30 грн., витрати по оплаті
послуг адвоката у сумі 4320 грн., держмито у сумі 724,17 грн. та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у
сумі 50,27 грн.
З рішенням господарського суду Луганської області від 31 травня
2005 року та постановою Луганського апеляційного господарського
суду від 4 серпня 2005 року не погодилось ВАТ "XXX", яке у поданій
до Вищого господарського суду України касаційній скарзі із
посиланням на порушення і неправильне застосування судами норм
матеріального і процесуального права, просить оскаржувані ним
судові акти скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Позивач, Господарська асоціація організацій по будівництву і
реконструкції "YYY", не погодився із постановою Луганського
апеляційного господарського суду від 4 серпня 2005 року та просить
у поданій касаційній скарзі її скасувати із залишенням в силі
рішення господарського суду Луганської області від 31 травня 2005
року.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
правильність застосування апеляційним та місцевим господарським
судом норм процесуального та матеріального права, повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки,
колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить
касаційну скаргу відповідача такою, що підлягає задоволенню, а
касаційну скаргу позивача такою, що підлягає частковому
задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Вирішуючи справу по суті, суди першої та апеляційної інстанції
виходили з факту наявності у відповідача перед позивачем основного
боргу за поставлений природний газ у сумі 673898,83 грн.
У зв'язку із наявністю боргу, який на момент винесення рішення не
був перед позивачем погашений, судом першої інстанції прийнято
рішення про стягнення річних та інфляційних витрат за розрахунком
станом на поточний момент.
Апеляційним господарським судом змінено рішення, яким зменшено
до стягнення суми із посиланням на пропуск, встановленого ст. 257
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, строку позовної давності.
Проте, судами не було установлено період, за який позивачем
висунуто вимоги по стягненню пені, внаслідок чого судом
апеляційної інстанції зроблено у постанові необґрунтований
висновок стосовно пропуску строку позовної давності.
Вирішуючи справу по суті, судами першої та апеляційної інстанції
не було враховано ту обставину, що заявлена сума основного боргу
виникла у період дії Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, внаслідок чого на момент вирішення спору, суди мали
визначати розмір позовних вимог, які підлягають до стягнення із
посиланням на прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу
України від 16.01.2003 р. ( 435-15 ) (435-15)
.
Оскільки нарахування пені та інфляційних витрат безпосередньо
пов'язано з невиконанням стороною основного зобов'язання,
з'ясування періоду, за який здійснюються такі нарахування, має
суттєве значення для вирішення спору і прийняття рішення
відповідно до положень чинного законодавства України.
Встановлення фактичних обставин справи, від яких залежить
застосування відповідної правової норми, до компетенції Вищого
господарського суду України не відноситься, оскільки відповідно до
ч.ч. 1, 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція переглядає судові рішення на
підставі встановлених фактичних обставин справи на предмет
правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції
норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
При повторному розгляді справи, суду першої інстанції необхідно
врахувати наведене вище, повно встановити всі фактичні обставини
справи і прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства
України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд постановив:
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити, касаційну скаргу
Господарської асоціації організацій по будівництву і реконструкції
"YYY" задовольнити частково.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
04.08.2005 року та рішення господарського суду Луганської області
від 20.05.2005 року скасувати.
Справу N 8/142 передати на новий розгляд до господарського суду
Луганської області.