ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
31.01.2006 Справа N 60/14б-02
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 30 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого [...], суддів: [...], розглянувши касаційну скаргу ВАТ
"XXX" на ухвалу господарського суду Київської області від
17.06.2005 та на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 30.09.2005 у справі N 60/14б-02
господарського суду Київської області за заявою ТОВ "YYY" до ВАТ
"ZZZ"
про банкрутство
арбітражний керуючий [...], за участю
представників сторін: від ВАТ "ZZZ" - [...], від ВАТ "XXX" -
[...], встановив:
У справі оголошувалась перерва з 24.01.2006 року по 31.01.2006
року, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2005 року
у справі N 60/14б-02 (колегія суддів: [...]) клопотання боржника
ВАТ "ZZZ" щодо виплати додаткової винагороди керуючому санацією
задоволено. Зобов'язано кредитора - ВАТ "XXX" в термін до 17 липня
2005 року повернути на розрахунковий рахунок ВАТ "ZZZ" помилково
сплачені кошти в розмірі 5 (п'яти) відсотків додаткової
винагороди, встановлених рішенням загальних зборів кредиторів від
07.07.2003 року в сумі 24952 грн. 31 коп., наказ видати після
17.07.2005 року.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 30.09.2005 року у справі N 60/14б-02 (колегія суддів:
[...]), апеляційна скарга ВАТ "XXX" на ухвалу господарського суду
Київської області від 17.06.2005 року у справі N 60/14б залишена
без задоволення. Ухвала господарського суду Київської області від
17.06.2005 року у справі N 60/14б-02 залишена без змін.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ВАТ "XXX"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, згідно якої просило скасувати ухвалу господарського суду
та постанову суду апеляційної інстанції та відмовити ВАТ "ZZZ" в
задоволенні клопотання про стягнення з кредитора суми додаткової
винагороди арбітражному керуючому в розмірі 5 % від задоволених
боржником вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій
невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у
касаційному порядку ухвалу господарського суду та постанову суду
апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин
справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
- як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, у червні 2005 року до господарського суду
Київської області звернувся боржник - ВАТ "ZZZ" з клопотанням щодо
виплати додаткової винагороди керуючому санацією, яке мотивовано
тим, що на виконання Плану санації та погашення конкурсних вимог
боржником кредиторам (у тому числі ВАТ "XXX") перераховано суми
кредиторської заборгованості, кошти в розмірі 5 відсотків повинні
бути повернуті конкурсними кредиторами на підприємство для
подальшого перерахування їх керуючому санацією в зв'язку з тим, що
кредитори встановили додаткову винагороду на зборах кредиторів ВАТ
"ZZZ" арбітражному керуючому в розмірі 5 відсотків від суми
задоволених вимог, відповідно до ч. 12 ст. 31 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, що підтверджується також договором між
розпорядником майна та кредиторами, розмір додаткової винагороди
затверджений ухвалою господарського суду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 липня 2003 року
були проведені загальні збори кредиторів ВАТ "ZZZ". На зборах
кредиторів було вирішено встановити додаткову винагороду
арбітражному керуючому в розмірі 5 (п'яти) відсотків від суми
задоволених боржником (банкрутом) вимог кредиторів. Додаткова
винагорода сплачується в такому порядку та у строки: з суми
грошових коштів, що призначені для задоволення вимог кредиторів,
утримується сума коштів у розмірі 5 (п'яти) відсотків та
перераховується на розрахунковий арбітражного керуючого одночасно
з перерахуванням на рахунки кредиторів суми, що залишилась після
утримання, що підтверджується протоколом N 1 від 17.07.2003 року.
Вказаний порядок також передбачений п. 2.4.2.5 договору,
укладеного між ВАТ "ZZZ" та арбітражним керуючим [...] від
07.11.2003 року
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2003 року
було затверджено додаткову винагороду арбітражному керуючому в
розмірі 5 % від суми задоволених боржником вимог кредиторів.
Судом першої інстанції в ухвалі від 17.06.2005 року встановлено,
що, виконуючи план санації, керуючий санацією та боржник
перерахували повністю суму заявлених кредиторських вимог в розмірі
499046 грн. 21 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що прийняте
рішення зборами кредиторів відповідає нормам п. 13 ст. 31 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, суд першої інстанції повно і всебічно
дослідив подані докази у сукупності з матеріалами справи, дав
вірну правову оцінку доказам, поданим сторонами, виніс законну і
обґрунтовану ухвалу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
ухвала господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції
підлягають скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням норм
процесуального права, а також норм Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
учасниками провадження у справі про банкрутство є
сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий
санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений
управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим
Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
, інші особи, які беруть участь у провадженні у
справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний
орган з питань банкрутства, представник органу місцевого
самоврядування, представник працівників боржника.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 31 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
арбітражний
керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку,
передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 13 ст. 31 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
кредитори мають
право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за
результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої
затверджується господарським судом.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що арбітражний керуючий є самостійним учасником
провадження у справі про банкрутство, відповідно - право на
отримання додаткової винагороди, розмір якої затверджений
господарським судом, виходячи зі змісту Закону, належить лише
арбітражному керуючому.
Суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку стосовно того,
що боржник у справі має право звернення з клопотанням щодо виплати
додаткової винагороди керуючому санацією, а також на повернення
цієї винагороди.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
згідно з вимогами ст. ст. 1, 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, п. 4 ст.
31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
лише арбітражний керуючий
може звернутися до господарського суду, в даному випадку - за
захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних
законом інтересів.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України постановив:
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Київської області від 17.06.2005 про
зобов'язання ВАТ "XXX" повернути на розрахунковий рахунок ВАТ
"ZZZ" помилково сплачені кошти в сумі 24952,31 грн. скасувати
повністю.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 30.09.2005 у справі N 60/14б-02 про залишення без змін ухвали
господарського суду Київської області від 17.06.2005 про
зобов'язання ВАТ "XXX" повернути на розрахунковий рахунок ВАТ
"ZZZ" помилково сплачені кошти - скасувати.
В задоволенні клопотання боржника від 07.06.2005 щодо стягнення на
рахунок боржника з ВАТ "XXX" 24952,31 грн. - відмовити.