ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
31.01.2006 Справа N 47/15
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 30 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді [...], судді: [...], розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "XXX"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 6
липня 2005 року у справі N 47/15 за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "YYY" (далі - Товариство) до Державного
підприємства "XXX" (далі - Підприємство)
про стягнення 177502,24 грн.,
за участю представників сторін: позивача - [...],
відповідача - [...], встановив:
Товариство звернулось до господарського суду з позовною заявою про
стягнення з відповідача 177502 грн., в т. ч. 142030,72 грн. боргу
за виконані роботи, 653,52 грн., 3 % річних 30000 упущеної вигоди;
3000 грн. за послуги адвоката.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.04.2005 (суддя [...])
позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь
позивача 142030,72 грн. основного боргу, 653,52 грн. штрафу, 3000
грн. суми наданих адвокатських послуг та витрати по держмиту.
Рішення мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання по
договору в частині оплати за виконану позивачем роботу не
здійснив.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 06.07.2005
(судді: [...]) апеляційну скаргу Підприємства залишив без
задоволення, резолютивну частину рішення змінив, стягнув з
відповідача на користь позивача: 142030,72 грн. - основного боргу,
653,52 грн. - 3 % річних, 3000 грн. - вартості адвокатських
послуг, 1411 грн. - держмита та 97,94 грн. - витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючи
тим, що суд мав відшкодувати за рахунок відповідача вартість
послуг адвоката згідно прибуткового касового ордеру, судові
витрати віднести на відповідача пропорційно від задоволених
позовних вимог; в судовому засіданні апеляційної інстанції позивач
додатково надав докази на оплату адвокатських послуг в сумі 1000
грн., що виключає підставу для зміни рішення суду в цій частині.
В касаційній скарзі Підприємство просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2005 як
таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та
процесуального права, а справу передати на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет їх
юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно укладеного між сторонами договору N 07/04 від 25.05.2004 на
виконання проектно-вишукувальних робіт Товариство зобов'язалось
виконати проектно-вишукувальні роботи по комплексній забудові
території санаторного комплексу "QQQ" Державного управління
справами в смт Н-ськe м. Р-ська, а Підприємство зобов'язалось
здійснити оплату вартості виконаних робіт.
Відповідно до п. 2.1 договору та Протоколу погодження договірної
ціни, що є додатком N 1 до договору, сторони визначили вартість
проектних робіт на суму 236716,72 грн., яку відповідач мав
оплатити шляхом перерахування 40 % авансу, а решту суми
перерахувати після завершення робіт.
Господарськими судами встановлено, що відповідач перерахував
позивачеві 94686 грн., що підтверджується пл. дорученням N 394 від
01.07.2004.
Судами також встановлено, що згідно актів здачі-приймання
допроектних проробок від 30.07.2004, акта здачі-приймання
виконаних робіт від 05.01.2005 позивач виконав роботи на загальну
суму 236716,72 грн.
Відповідач частково оплатив виконані роботи (94686 грн.).
Заборгованість складає 142030,72 грн. Доказів сплати суми
заборгованості відповідач не надав.
Висновки господарських судів про те, що позовні вимоги є
обґрунтованими і підлягають задоволенню, є правомірними і
підтверджуються матеріалами справи.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Київський
апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно
дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно застосував
норми матеріального та процесуального права.
Протилежні доводи оскаржувача не приймаються колегією суддів до
уваги з огляду на приписи ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до яких касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові доказі або додатково перевіряти докази.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для
скасування чи зміни оскаржуваного судового акта.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
постановив:
Касаційну скаргу Державного підприємства "XXX" залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 липня
2005 року у справі N 47/15 залишити без зміни.