ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2006 Справа N 34/494
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької, Л. Рогач
за участю представників:
касатора - Антонова Г.І. - дов. від 01.10.2005
позивача - Янко М.О. - дов. від 30.01.2006
відповідача - Тетенко В.В. - дов. від 22.07.2005
третьої особи Мигонько Л.М. - дов. від 30.03.2005
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Обслуговуючого житлово-будівельного
кооперативу "Темп-2"
на рішення від 24.09.2003 р. господарського суду міста Києва
у справі N 34/494 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по
м. Києву
третя особа: Головне управління комунальної власності
Київської міської державної адміністрації
про зобов'язати укласти договір купівлі-продажу
У судовому засіданні було оголошено ухвалу від 30.01.2006,
винесену Першим заступником голови Вищого господарського суду
України, про відмову у відводі судової колегії у даній справі.
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 р. Товариство з обмеженою відповідальністю
"Зеніт" звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
м. Києву про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу
нежитлового приміщення площею 300,1 кв. м, розташованого по
вул. Авіаконструктора Антонова, 43 в м. Києві на підставі
частини 2 статті 8, статті 23 Закону України "Про приватизацію
невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та
просив винести рішення, яким вважати укладеним договір між ТОВ
"Зеніт" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України
по м. Києву про купівлю - продаж приміщення загальною площею
300,1 кв. м, розташованого по вул. Авіаконструктора Антонова, 43 в
м. Києві з викупною ціною 268 222 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2003 р.
(суддя Якименко М.М.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі:
визнаний укладеним договір купівлі - продажу нежитлового
приміщення загальною площею 300,1 кв. м, розташованого по
вул. Авіаконструктора Антонова, 43 в м. Києві з викупною ціною
268 222 грн. на підставі приписів частини 2 статті 8, статті 23
Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств
(малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
.
ОБЖК "Темп-2" подав до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від
24.09.2003, в якій простить рішення у справі скасувати, а справу
передати на новий розгляд, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
неправильне застосування судом норм процесуального права, зокрема,
статті 107 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Скаржник вважає, що порушення судом наведеної вище норми
процесуального права виявилось у незалученні власника будинку -
Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Темп-2" до участі
у розгляді справи та прийнятті судового акта, яким вирішено долю
його власності, що призвело до неправомірного заволодіння майном
мешканців будинку ТОВ "Зеніт".
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить
господарського суду м. Києва у даній справі залишити без змін з
підстав, яким воно мотивоване.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у
судовому засіданні представників сторін, скаржника, третьої особи
та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в
рішенні суду, а також правильність застосування господарським
судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 107 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
право касаційного оскарження надано,
зокрема, особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо
суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та
обов'язків.
Відповідно до статей 111-9, 111-10 цього ж кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція має право скасувати рішення у
справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення
процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і
обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
Зі змісту наведених вище норм випливає, що обов'язковою
умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено
до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи
на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків
такої особи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції, предметом позову у даній справі є матеріально-правова
вимога ТОВ "Зеніт" вважати укладеним з Регіональним відділенням
Фонду державного майна України по м. Києву договір купівлі -
продажу нежитлового приміщення загальною площею 300,1 кв. м, що
розташоване по вул. Авіаконструктора Антонова, 43 у м. Києві.
В проекті даного договору Регіональне відділення Фонду
державного майна України виступає продавцем майна, яке, як вказали
сторони договору, є державною власністю. Пунктом 1.3 договору
сторони передбачили, що право власності на спірне приміщення
переходить до ТОВ "Зеніт" з моменту нотаріального посвідчення
договору.
Статтею 224 Цивільного кодексу України (1963 р.) ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець
зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець
зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову
суму.
Право продажу майна, крім випадків примусового продажу,
належить власникові (стаття 225 цього ж кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
).
Вирішуючи даний спір, господарський суд м. Києва виходив з
того, що спірне майно є державною власністю, а його
розпорядником - Регіональне відділення Фонду державного майна
України по м. Києву. Задовольняючи позовні вимоги про визнання
укладеним договору купівлі - продажу нежитлового приміщення між
Регіональним відділенням Фонду державного майна та ТОВ "Зеніт",
суд, тим самим, вирішив юридичну долю спірного майна, надавши
ТОВ "Зеніт" можливість набути право власності на дане приміщення.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що власником
вказаного приміщення вважає себе Обслуговуючий житлово-будівельний
кооператив "Темп-2". В обґрунтування своїх доводів підприємство
посилається на те, що ним було здійснено фінансування будівництва
житлового будинку разом з вбудованими приміщеннями по вул. Авіації
N 29 (вул. Авіаконструктора Антонова, 43); вказаний житловий
будинок разом з вбудованими приміщеннями був прийнятий на баланс
кооперативу; держава в особі своїх уповноважених органів
відмовилась від фінансування будівництва даних нежитлових
приміщень; протягом багатьох років спірні приміщення як свою
власність, кооператив надавав в оренду Київспортторгу під
розміщення магазину "Спорттовари", який було реорганізовано в
подальшому у Організацію орендарів "Зеніт", що, як посилається
заявник, підтверджується також рішенням від 25.07.2005
господарського суду м. Києва, постановою від 27.09.2005 Київського
апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою
від 22.12.2005 Вищого господарського суду України у справі
N 39/250-36/390 господарського суду м. Києва.
Отже, оскаржуваним у даній справі рішенням господарського
суду м. Києва вирішено юридичну долю майна, право власності на яке
є спірним; особа, яка вважає себе власником спірного майна не була
залучена до участі у справі, доводи щодо належності їй спірних
приміщень не були предметом судового дослідження під час розгляду
даного господарського спору, не витребувані та не оцінені судом
під час розгляду господарського спору.
Таким чином, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що
прийняте у справі рішення безпосередньо стосуються прав і
обов'язків ОЖБК "Темп-2", оскільки правовим наслідком задоволення
вимог позивача у даній справі, є втрата скаржником права на спірне
майна.
Викладене свідчить про порушення господарським судом норм
процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення та є
підставою для його скасування з направленням справи на новий
розгляд до господарського суду м. Києва у відповідності до
статей 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з'ясувати обставини справи в їх сукупності з залученням до
розгляду ОЖБК "Темп-2" та вирішити спір відповідно до закону.
Стосовно заявленого ТОВ "Зеніт" клопотання про передачу
справи за підвідомчістю Вищому адміністративному суду України,
касаційна інстанція зазначає, що адміністративним судам підвідомчі
справи адміністративної юрисдикції, тобто публічно-правовий спір
за участю, зокрема, органу виконавчої влади, який здійснює владні
управлінські функції. В даному випадку між сторонами виникли
цивільно-правові відносини щодо укладення договору, тобто
господарський спір. Відповідно до статті 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам
підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні,
зміні, розірванні і виконанні господарських договорів. Наведеним
спростовуються викладені у клопотанні доводи заявника про
непідвідомчість даного спору господарським судам, а отже таке
клопотання касаційною інстанцією відхиляється.
Керуючись статтями 43, 107, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Обслуговуючого житлово-будівельного
кооперативу "Темп-2" задовольнити.
Рішення від 24.09.2003 у справі N 34/494 господарського суду
міста Києва скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Т.Дроботова
Судді Н.Волковицька
Л.Рогач