ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2006 Справа N 19/162-35/518
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищій господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючий, Козир Т.П., Семчука В.В. розглянув
касаційну скаргу державного підприємства "Групова котельна
Управління матеріально-технічного і господарського забезпечення
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в
Київській області" на рішення господарського суду м. Києва від
24.02.2005 р., постанову Київського апеляційного господарського
суду від 11.10.2005 р. у справі N 19/162-35/518 за позовом
відкритого акціонерного товариства "Київгаз" до Державного
підприємства "Групова котельна Управління матеріально-технічного і
господарського забезпечення Головного управління Міністерства
внутрішніх справ України в Київській області"
про стягнення 1 414 400,89 грн. за участю представника
відповідача - Поштара П.С.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.02.2005 р. позов
задоволено частково; стягнено з Державного підприємства "Групова
котельна Управління матеріально-технічного і господарського
забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ
України в Київській області" на користь відкритого акціонерного
товариства "Київгаз" 411 593,34 грн. основного боргу; в іншій
частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.10.2005 р. рішення господарського суду м. Києва від
24.02.2005 р. залишене без змін.
У касаційній скарзі державне підприємство "Групова котельна
Управління матеріально-технічного і господарського забезпечення
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в
Київській області" просить скасувати рішення господарського суду
м. Києва від 24.02.2005 р., постанову Київського апеляційного
господарського суду від 11.10.2005 р., посилаючись на те, що вони
прийняті з порушенням норм чинного законодавства, та передати
справу на розгляд будь-якого господарського суду, крім
господарського суду м. Києва.
Відзив на касаційну скаргу від відкритого акціонерного
товариства "Київгаз" до суду не надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника
відповідача, суд встановив наступне.
У лютому 2002 р. державне комунальне підприємство газового
господарства "Київгаз" (в результаті реорганізації під час
розгляду справи - ВАТ "Київгаз") звернулося до господарського суду
з позовом про стягнення з державного підприємства Групової
котельні управління матеріально-технічного і господарського
забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ
України у Київській області 1 414 400,89 грн. заборгованості.
У зв'язку з частковим погашенням заборгованості заявою від
23.02.2004 р. відкрите акціонерне товариство "Київгаз" зменшило
розмір позовних вимог та просило суд стягнути з відповідача на
його користь 1 355 141,80 грн. заборгованості за договорами від
04.01.1997 р. N 262017, від 03.01.1998 р. N 262017, від
29.01.1999 р. N 232289.
Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили надані
сторонами докази, доводи, належно їх оцінили і дійшли
обґрунтованого висновку про часткове задоволенні позову.
При цьому суди виходили з того, що зарахування позивачем
сплачених відповідачем згідно постанови Кабінету Міністрів України
від 07.06.2000 р. N 934 ( 934-2000-п ) (934-2000-п)
коштів на загальну суму
861 206,81 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості по
оплаті за спірними договорами за 1997 р., 1998 р., 1999 р. у
розмірі відповідно 817 984,45 грн., 23 781,32 грн., 19 441,04 грн.
є правомірним та таким, що проведено з дотриманням вимог чинного
законодавства.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2000 р.
N 934 ( 934-2000-п ) (934-2000-п)
відповідно до ст. 60 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2000 рік" ( 1458-14 ) (1458-14)
затверджено
Порядок проведення розрахунків за електричну та теплову енергію,
природний газ, житлово-комунальні послуги та послуги
водопостачання і водовідведення.
Згідно п. 2 названого Порядку ( 934-2000-п ) (934-2000-п)
бюджетні
установи складають акти звіряння заборгованості станом на
01.12.2000 р. за отримані енергоносії щодо кожного виду окремо та
подають їх до районних відділень Державного казначейства для
узагальнення інформації у формі зведеного реєстру та передачі
обласним управлінням Державного казначейства. Загальна сума
кредиторської заборгованості бюджетних установ, яка підлягає
погашенню, не повинна перевищувати суми заборгованості станом на
01.01.2000 р., зафіксованої в звіті бюджетної установи за 1999 р.,
та заборгованості, що утворилася понад обсяги асигнувань,
передбачених у кошторисах бюджетних установ на 2000 р. по
загальному і спеціальному фондах, затверджених станом на
01.10.2000 р.
Даним Порядком ( 934-2000-п ) (934-2000-п)
передбачено, що погашається
заборгованість, яка склалася станом на 01.01.2000 р., проте не
визначено, за який період (рік) погашається заборгованість та
черговість погашення заборгованості. Отже, обґрунтованим є
висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що за
наявності заборгованості за 1997 р., 1998 р., 1999 р., яка
відповідачем не заперечувалася, позивач правомірно відніс суми,
отримані згідно Порядку, на погашення заборгованості, що виникла
за період до 01.01.2000 р.
Матеріалами справи доведено, що відповідач у судовому
засіданні 21.02.2005 р. відповідно до ст. 267 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
заявив про застосування строків позовної давності, а
позивачем клопотання про поновлення строку позовної давності не
заявлялося. Таким чином, в силу приписів названої норми місцевим
судом вірно встановлено, що позивачем пропущений встановлений
законом строк позовної давності за вимогами про стягнення
заборгованості за 1997 р., 1998 р. в розмірі 943 548,46 грн.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в сумі
411 593,34 грн. залишку заборгованості за 1999 р. за договором від
29.01.1999 р. N 232289 суди виходили також з того, що постановою
Кабінету Міністрів України від 07.06.2000 р. N 934 ( 934-2000-п ) (934-2000-п)
встановлений механізм погашення заборгованості бюджетів усіх
рівнів, що вже виникла, в тому числі за природний газ, спожитий
бюджетними установами і організаціями, та не встановлює відстрочки
виконання зобов'язань цими організаціями і відповідно не
призводить до зупинення перебігу строку позовної давності.
Твердження Державного підприємства "Групова котельна
Управління матеріально-технічного і господарського забезпечення
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в
Київській області" в касаційній скарзі про порушення судом
апеляційної інстанції ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду на
викладене вище є необґрунтованими та не спростовують викладених в
судових рішеннях мотивованих висновків про часткове задоволення
позову.
Доводи скаржника на те, що місцевий суд виходив з пояснень
позивача, залишивши без уваги докази відповідача, не ґрунтуються
на жодній нормі чинного законодавства, тому касаційною інстанцією
до уваги не приймаються.
Посилання Державного підприємства "Групова котельна
Управління матеріально-технічного і господарського забезпечення
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в
Київській області" на немотивовану відмову в задоволенні його
клопотання про призначення судової експертизи були предметом
дослідження в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано відхилені
як безпідставні.
Решта доводів касаційної скарги зводиться до необхідності
вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги
доказів позивача над іншими, тобто здійснення відмінної від
місцевого та апеляційного судів оцінки доказів, що суперечить
вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги не
приймаються.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2005 р.,
постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.10.2005 р. у справі N 19/162-35/518 залишити без змін, а
касаційну скаргу державного підприємства "Групова котельна
Управління матеріально-технічного і господарського забезпечення
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в
Київській області" - без задоволення.
Судді, головуючий О.Шульга
Т.Козир
В.Семчук