ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
26.01.2006 Справа N 8/810
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 30 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді [...], суддів: [...], розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційне подання першого заступника прокурора
Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської
області від 23.11.2005 року у справі N 8/810 за позовом прокурора
H-cького району в інтересах держави в особі Державного комітету
лісового господарства України, P-cького спецдержлісгоспу
Житомирської області до товариства з обмеженою відповідальністю
"XXX"
про стягнення 269454,48 грн.
за участю представників сторін: від позивачів - не з'явились,
відповідача - [...], прокуратури - [...], встановив:
У березні 2005 року прокурор H-cького району звернувся до
господарського суду в інтересах держави в особі Державного
комітету лісового господарства України, P-cького спецдержлісгоспу
Житомирської області з позовом про стягнення з товариства з
обмеженою відповідальністю "XXX" 269454,48 грн.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23 листопада
2005 року (суддя [...]) позов залишено без розгляду на підставі
пункту 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
В касаційному поданні перший заступник прокурора Житомирської
області, не погоджуючись з прийнятим по справі судовим актом,
просить його скасувати, а справу передати для розгляду по суті до
господарського суду Житомирської області.
У відзиві на касаційне подання відповідач просить залишити його
без задоволення, а ухвалу господарського суду - без змін.
Заслухавши пояснення представника відповідача, прокурора,
розглянувши матеріали справи і доводи касаційного подання,
перевіривши правильність застосування господарським судом
Житомирської області норм процесуального права у вирішенні даного
спору і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на прокуратуру України покладається представництво
інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених
законом.
Такі випадки визначені, зокрема, і статтею 2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка передбачає
обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними
заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до
господарського суду в інтересах держави.
При цьому частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
зобов'язує прокурора самостійно визначати, в
чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовувати
необхідність їх захисту, а також визначати орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та статті 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обсягу наданих прокурору статтею 29
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
прав,
представництво прокуратурою інтересів держави у господарському
суді є одним із видів представництва в суді, яке за своєю правовою
природою є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на
підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи
(довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах,
набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Але
представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється
від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом
представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони
представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.
З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність
захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах
прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними
заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені
нормами Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та іншими правовими
актами інтереси держави у своїй основі потребують здійснення
загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших)
дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної
цілісності, державного кордону України, гарантування її державної,
економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як
національного багатства тощо і можуть збігатися повністю, частково
або не збігатися зовсім з інтересами державних органів та
організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою
державної власності у статутному фонді, або держава може вбачати
свої інтереси і в діяльності приватних підприємств, товариств.
Проте, інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників
суспільних відносин і, даючи офіційне тлумачення положень статті 2
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.99 року у справі N
1-1/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
зазначив, що підставою для порушення справи
у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу
порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під
яким відповідно до статей 6, 7 та 143 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
потрібно розуміти орган державної влади чи орган
місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу
виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації,
незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Залишаючи без розгляду позов прокурора в інтересах Державного
комітету лісового господарства України та P-cького
спецдержлісгоспу Житомирської області, суд врахував, що наведене
обґрунтування підстав пред'явлення позову не містить посилань на
обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави
та визначення органу державної влади, уповноваженого здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах, позов заявлено в
інтересах суб'єкта господарювання, управління господарською
діяльністю якого здійснюється через його органи управління, а тому
за таких обставин порушувати провадження у справі за позовом
прокурора та розглядати спір по суті підстав не було.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський
суд при прийнятті ухвали від 23.11.2005 року про залишення позову
без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
діяв на
підставі чинного законодавства та відповідно до норм
процесуального права.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 81 та статтями 111-5, 111-7,
111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд постановив:
Ухвалу господарського суду Житомирської області від 23 листопада
2005 року у справі N 8/810 залишити без змін, а касаційне подання
першого заступника прокурора Житомирської області - без
задоволення.