ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
 
                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 26.01.2006                                      Справа N 8/155/05 
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 06.04.2006 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: 
     головуючий: Муравйов О.В. 
     судді: Полянський А.Г., Фролова Г.М. 
     розглянула касаційну скаргу 
     Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в 
особі філії Відкритого акціонерного  товариства  комерційний  банк 
"Надра" Миколаївське регіональне управління 
     на постанову Одеського апеляційного господарського суду 
     від 13.10.2005 року 
     у справі N 8/155/05 
     господарського суду Миколаївської області 
     за позовом Акціонерного товариства закритого типу  будівельна 
компанія "Глиноземпромбуд" 
     до 
     Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в 
особі філії 
     Відкритого акціонерного  товариства  комерційний банк "Надра" 
Миколаївське регіональне управління 
     про стягнення 302355,90 грн. 
     В засіданні взяли участь представники 
     - позивача:  Федоровський  В.М.  -  дов.  від 12.01.2006 року 
N 14; 
     - відповідача: не з'явився. 
     Відводів складу колегії суддів не заявлено. 
 
     26.01.2006 року відповідач не скористався  правом  на  участь 
свого  представника  в  засіданні касаційної інстанції з невідомих 
суду причин. 
 
     Оскільки суд  касаційної  інстанції  не  визнав  явку  сторін 
обов'язковою,   у   відповідача   документи   не  витребовувалися, 
відповідач належним чином повідомлений  про  дату,  час  та  місце 
проведення  засідання,  колегія  суддів Вищого господарського суду 
України прийшла  до  висновку  про  можливість   розгляду   справи 
N 8/155/05  за  наявними  в ній документами відповідно до ст.  75, 
111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . 
 
     За згодою позивача,  відповідно до  ч.  2  ст.  85  та  ч.  1 
ст. 111-5    Господарського    процесуального    кодексу   України 
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  у судовому засіданні 26.01.2006 року було  оголошено 
вступну  та  резолютивну  частини  постанови Вищого господарського 
суду України. 
 
     Як свідчать матеріали справи, Акціонерне товариство закритого 
типу   будівельна  компанія  "Глиноземпромбуд"  (далі  -  позивач) 
звернулось до господарського суду з позовною заявою про  стягнення 
з  Відкритого  акціонерного  товариства комерційний банк "Надра" в 
особі філії ВАТ КБ  "Надра"  Миколаївське  регіональне  управління 
(далі-відповідач) 302355,90 грн.  за виконані на підставі договору 
N 82 від 05.07.2004 року будівельно-ремонтні роботи.  Сума  позову 
складається з основного боргу - 296554,80 грн.,  пені за неналежне 
виконання грошового зобов'язання - 4777,38 грн. та трьох процентів 
річних за прострочення оплати - 1023,72 грн. 
 
     Рішенням від     05.08.2005    року    Господарського    суду 
Миколаївської області (суддя Гриньова Т.В.),  залишеним  без  змін 
постановою   від   04-13.10.2005   року   Одеського   апеляційного 
господарського суду (колегія у складі:  головуючого - Тофана В.М., 
суддів - Журавльової О.О.,  Михайлової М.В.),  позовні вимоги були 
задоволені повністю. 
 
     Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційної інстанції, 
Відкрите  акціонерне  товариство  комерційний банк "Надра" в особі 
філії Відкритого акціонерного товариства комерційний банк  "Надра" 
Миколаївське   регіональне   управління   звернулось   до   Вищого 
господарського суду України з касаційною скаргою,  в якій  просить 
скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 
04-13.10.2005 року повністю, а справу передати на новий розгляд до 
Господарського суду Миколаївської області. 
 
     Свої вимоги   скаржник   обґрунтовує   тим,   що  оскаржувана 
постанова прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального 
та процесуального права. 
 
     У відзиві  на  касаційну  скаргу  позивач  повністю заперечує 
підстави скасування постанови апеляційної інстанції, зауважуючи на 
безпідставності вимог заявника касаційної скарги, та наполягає, що 
апеляційний господарський суд та  суд  першої  інстанції  прийняли 
судові  рішення з повним дотриманням як норм матеріального,  так і 
норм  процесуального  права,  тому  просить  постанову   Одеського 
апеляційного  господарського  суду  та рішення Господарського суду 
Миколаївської  області  залишити  без  змін,  а  касаційну  скаргу 
відповідача - без задоволення. 
 
     Розглянувши матеріали  справи,  касаційну  скаргу,  відзив на 
неї, заслухавши пояснення представника позивача, суддю-доповідача, 
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи 
правильність   застосування   судами   норм    матеріального    та 
процесуального права,  колегія суддів вважає,  що касаційна скарга 
не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 
 
     Як встановлено судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  на 
підставі   матеріалів   справи,   між   сторонами   (позивачем   і 
відповідачем)  укладено  договір  N  82  від  05.07.2004  року  на 
виконання   ремонтно-будівельних  робіт,  згідно  якого  Підрядник 
(позивач)   зобов'язався   виконати   ремонтно-будівельні   роботи 
відповідно   до   проектно-кошторисної  документації,  а  Замовник 
(відповідач) зобов'язався прийняти їх та оплатити виконану роботу. 
 
     Замовник по договору  зобов'язався  своєчасно  та  в  повному 
обсязі здійснювати оплату за виконану роботу Підрядником,  а саме: 
щомісячно оплачувати  прийняті  ним  виконані  Підрядником  роботи 
згідно  актів  виконаних робіт на протязі трьох робочих днів після 
підписання сторонами документів. 
 
     Як вбачається  із  матеріалів   справи,   ремонтно-будівельні 
роботи виконані  позивачем  у  грудні  2004  року,  січні і лютому 
2005 року, прийняті відповідачем по актам виконаних робіт по формі 
N КБ-2 ( v0237202-02 ) (v0237202-02)
         (а.с.10-37). 
 
     Виконання робіт   позивачем  проводилось  у  відповідності  з 
проектно-кошторисною документацією,   що   передбачено   договором 
підряду між  сторонами,  оскільки  це вбачається із листа позивача 
N 189 від 03.09.2004 року, отриманого відповідачем 06.09.2004 року 
(а.с.62). 
 
     Ця проектно-кошторисна    документація   була   передана   із 
запізненням відповідачу (Замовнику) по акту приймання-передачі від 
22.11.2004  року (a.c.61) з вини самого Замовника,  який своєчасно 
не  передав   Підряднику   (позивачу)   архітектурно-проектувальне 
завдання. 
 
     Вищий господарський  суд  України  погоджується  з  висновком 
апеляційної інстанції про безпідставність посилань відповідача  на 
акт  від  16.05.2005  року N 16/2-05,  оскільки цей акт,  як вірно 
встановлено Одеським апеляційним господарським судом, відповідачем 
не  підписаний  і  не  скріплений  печаткою  останнього  (а.с.46). 
Оригінал цього акту був витребуваний  апеляційною  інстанцією  для 
огляду і залучений до справи. 
 
     Натомість, акти  приймання виконаних Позивачем робіт у грудні 
2004 року, січні і лютому 2005 року на суму 296 554 грн. підписані 
Відповідачем 27.05.2005 року без зауважень (а.с.10-37). 
 
     Відповідно до  ст.  853  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  Замовник 
зобов'язаний прийняти роботу,  виконану підрядником відповідно  до 
договору  підряду,  оглянути  її  і  в  разі виявлення допущених у 
роботі відступів від умов договору  або  інших  недоліків  негайно 
заявити про них підряднику. 
 
     Як вірно   було  встановлено  в  рішенні  та  постанові,  при 
прийнятті виконаних позивачем робіт і підписанні актів, відповідач 
не  зробив  ніяких  зауважень,  а  тому його посилання на неякісне 
виконання робіт,  на думку касаційної інстанції,  цілком вірно  не 
прийняті судами попередніх судових інстанцій до уваги. 
 
     Згідно пунктів 2.4 і 3.1.2 укладеного між сторонами Договору, 
виконані та прийняті роботи відповідач зобов'язаний  був  оплатити 
до  01.06.2005  року,  що,  в порушення договору,  ним виконано не 
було. 
 
     Тому, як вірно встановлено господарськими  судами  попередніх 
судових   інстанцій,  позивач,  згідно  умов  договору  і  чинного 
законодавства,  нарахував відповідачу штрафні санкції та 3% річних 
(а.с.7). 
 
     Колегія суддів    Вищого    господарського    суду    України 
погоджується з висновком апеляційної інстанції, що розрахунок суми 
позову    складений   позивачем   відповідно   до   умов   діючого 
законодавства, змін або перерахунку не потребує. 
 
     Посилання заявника касаційної скарги  на  порушення  місцевим 
судом,  під час прийняття рішення,  норм процесуального права,  що 
полягає  в  розгляді  справи   місцевим   судом   за   відсутності 
представника   відповідача,   неповідомленого  про  час  та  місце 
проведення засідання належним чином,  та  як  наслідок  відмови  в 
скасуванні  з цієї підстави апеляційною інстанцією такого рішення, 
Вищим господарським судом України не  сприймаються.  Так,  колегія 
суддів   касаційної  інстанції  вважає,  що  Одеським  апеляційним 
господарським судом,  в тексті його постанови,  вказані  обставини 
були  досліджені та відхилені через їх безпідставність,  оскільки, 
як зазначено в оспорюваній постанові  апеляційного  господарського 
суду, представник відповідача був присутній на засіданні суду, але 
без  належним  чином  оформленої   довіреності   з   вини   самого 
відповідача,    оскільки    довіреність    на   цього   працівника 
(Студзінського В.Ф.),  яка є  у  матеріалах  справи  (а.с.59),  не 
відповідає вимогам ч. 2 ст. 245 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , що також не 
заперечувалось і самим відповідачем,  з огляду на  мотивацію  його 
апеляційної скарги. 
 
     Крім того,   Вищий   господарський   суд  України  вважає  за 
необхідне звернути увагу на те,  що  касаційна  інстанція  не  має 
права  встановлювати або вважати доведеними обставини,  що не були 
встановлені  у  рішенні  або  постанові  господарського  суду   чи 
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого 
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази 
або додатково перевіряти докази. 
 
     З врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів 
та встановлення обставин по справі в силу ст. 111-7 Господарського 
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         знаходиться поза межами 
компетенції   касаційної   інстанції,   колегія   суддів    Вищого 
господарського суду України приходить до висновку про неможливість 
задоволення касаційної скарги Відкритого  акціонерного  товариства 
комерційний  банк  "Надра"  в  особі філії Відкритого акціонерного 
товариства  комерційний  банк  "Надра"  Миколаївське   регіональне 
управління. 
 
     На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського 
суду України вважає,  що Одеським апеляційним господарським  судом 
було повно та всебічно з'ясовано обставини,  що мають значення для 
справи,  надано їм належну правову оцінку та винесено постанову  з 
дотриманням  норм  матеріального  та процесуального права,  що дає 
підстави для залишення її без змін. 
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9, 111-10 Господарського 
процесуального кодексу   України   ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  колегія  суддів 
П О С Т А Н О В И Л А: 
 
     Касаційну скаргу    Відкритого    акціонерного     товариства 
комерційний  банк  "Надра"  в  особі філії Відкритого акціонерного 
товариства  комерційний  банк  "Надра"  Миколаївське   регіональне 
управління залишити без задоволення. 
 
     Постанову Одеського   апеляційного  господарського  суду  від 
04-13.10.2005  року  по  справі  N  8/155/05  Господарського  суду 
Миколаївської області залишити без змін. 
 
 Головуючий                                             О.Муравйов 
 
 Судді:                                               А.Полянський 
                                                         Г.Фролова