ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2006 Справа N 60/19-05
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційного подання Заступника прокурора Київської області
на ухвалу від 03.10.2005 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 60/19-05
господарського суду Київської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Броварисільбуд", м. Донецьк
до
1. Державного комунального підприємства "Броварське міжміське
бюро технічної інвентаризації";
2. Броварської міської ради
про визнання недійсним рішення державного комунального
підприємства "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації"
та визнання права власності
в судовому засіданні взяли участь представники:
від прокурора:
Громадський С.О. - прокурор відділу Генеральної прокуратури
України;
від позивача:
Козачук Ю.С. (довіреність від 23.01.2006 р. N 44)
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: Баба-Мірзоєва А.В. (довіреність від
26.12.2005 р. N 2-15/3129)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Київської області від
22.06.2005 року (суддя Агрикова О.В.) позовні вимоги задоволені
частково, в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними
рішень Державного комунального підприємства "Броварське міжміське
бюро технічної інвентаризації" від 13.07.2004 року про відмову в
реєстрації права власності на гуртожитки за адресами:
вул. Грушевського, 1, вул. Металургів, 9 та 13 в м. Бровари та про
відмову в реєстрації права власності на базу відпочинку
"Будівельник" в с. Рожни, Броварського району - було відмовлено;
визнано за ВАТ "Броварисільбуд" право власності на: гуртожиток
N 1, що знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Грушевського, 1,
гуртожиток N 2, що знаходиться за адресою: м. Бровари,
вул. Металургів, 13, гуртожиток N 3, що знаходиться за адресою:
м. Бровари, вул. Металургів, 9 та базу відпочинку "Будівельник",
що знаходиться за адресою: Броварський р-н, с. Рожни; а також
зобов'язано Державне комунальне підприємство "Броварське міжміське
бюро технічної інвентаризації" у місячний строк з дня набрання
рішенням законної сили здійснити реєстрацію права власності на
вказані приміщення.
Прокуратурою Київської області в інтересах держави на вказане
рішення місцевого господарського суду було внесено апеляційне
подання N 05-4242-05 від 21.09.2005 року (вх. суду
N 2-04/1/1076/3103 від 03.10.2005 року), в якому прокурор просить
відновити строк внесення апеляційного подання, оскільки у судовому
розгляді справи прокуратура Київської області участі не брала і
про винесення оскаржуваного рішення апелянту стало відомо лише при
проведенні перевірки за зверненням начальника Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Київській області
(лист N 14.15.903 від 05.08.2005 року).
Як підставу внесення апеляційного подання Прокуратура
Київської області зазначила наступне. Державним органом, який
здійснює повноваження власника щодо вказаного вище спірного майна
на території Київської області є Регіональне відділення Фонду
державного майна України по Київській області. Однак, судом
всупереч вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не було повідомлено та не було залучено до
участі у розгляді справи N 60/19-05 Регіональне відділення Фонду
державного майна України по Київській області, як органу, що
здійснює повноваження власника щодо спірного майна, і як особи,
права та обов'язки якої у зв'язку із прийняттям судом
оскаржуваного рішення порушились. Таким чином, при прийнятті
рішення по справі N 60/19-05 від 22.06.2005 року Господарський суд
Київської області порушив норми процесуального права та прийняв
рішення, яке стосується прав та обов'язків особи, яка не була
залучена до участі у справі, а саме - Регіонального відділення
Фонду державного майна України по Київській області, що відповідно
до вимог ст. 104 ГПК України є самостійною підставою для
скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 03.10.2005 року (головуючий суддя Мостова Г.І., судді -
Мамонтова О.М., Сергейчук О.А.) по справі N 60/19-05 відмовлено
Прокуратурі Київської області у порушенні апеляційного провадження
за апеляційним поданням, внесеним Прокуратурою Київської області в
інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Київській області на рішення
Господарського суду Київської області від 22.06.2005 року по
справі N 60/19-05; повернуто Прокуратурі Київської області
апеляційне подання та додані до неї документи на рішення
Господарського суду Київської області від 22.06.2005 року по
справі N 60/19-05 без розгляду.
В касаційному поданні заступник прокурора Київської області
просить скасувати ухвалу Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 03.10.2005 року та передати справу на
розгляд суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, а саме: ст. 121 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 5, 35, 36-1, 37 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
, ст.ст. 2, 29, 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційне подання позивач заперечує викладені в
ньому доводи.
Відповідач-1 не скористався наданим процесуальним правом на
участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши прокурора Генеральної прокуратури України, який
підтримав доводи касаційного подання, пояснення відповідача-2,
який просив касаційне подання задовольнити, заперечення на
касаційне подання представника позивача, перевіривши правильність
застосування апеляційним господарським судом норм процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить
до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Ухвала апеляційного суду вмотивована тим, що в порушення
ст. 4-2, 18, 29, 91, 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ч. 2 ст. 19
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 36-1 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
Прокуратурою Київської області внесено
апеляційне подання в інтересах держави в особі Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Київській області -
яка не є стороною або третьою особою у справі 60/19-05.
Проте, такий висновок суперечить нормам чинного законодавства
та фактичним обставинам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
прокурор може
вступити у справу на будь-якій стадії розгляду справи для
представництва інтересів громадянина або держави, подати
апеляційне, касаційне подання, а також подання про перегляд
рішення за нововиявленими обставинами.
Статтею 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що прокурор
має право подати апеляційне подання на рішення місцевого
господарського суду, яке не набрало законної сили.
В апеляційному поданні вірно відзначено, що справа 60/19-05
предметом якої є визнання права власності на об'єкти
соціально-побутового призначення, які, за позицією позивача,
безоплатно були йому передані в процесі приватизації, пов'язана із
здійсненням Фондом функцій, передбачених законодавством про
приватизацію державного майна. Судом же неправомірно не залучено
до участі в справі Регіональне відділення Фонду державного майна
України по Київській області.
Тобто, заступником прокурора Київської області в межах
наданих законом повноважень щодо представництва інтересів в суді,
обґрунтовано внесено апеляційне подання в інтересах держави, та
зазначено, яким чином оскаржене судове рішення порушує інтереси
держави у сфері правовідносин, що стосуються приватизації
державного майна.
Колегія суддів відзначає, що висновок апеляційного суду про
відсутність у прокурора права подати апеляційне подання з
посиланням на порушення інтересів держави, яке має місце через
незалучення до участі у справі Регіонального відділення Фонду
державного майна України, не кореспондується з приписами п. 3 ч. 3
ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відповідно до яких порушення норм
процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
скасування рішення місцевого господарського суду, якщо
господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що
не були залучені до участі в справі.
Крім того, в поданні заступником прокурора не вказується, що
воно вноситься в інтересах держави в особі Регіонального
відділення Фонду державного майна України, оскільки обов'язок
прокурора вказати орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних правовідносинах, передбачений лише
ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
при зверненні прокурора до
господарського суду з позовними заявами в інтересах держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою
сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може
визнати причину пропуску встановленого законодавством строку
поважною і відновити пропущений строк.
У касаційному поданні заступником прокурора Київської області
наведено причини пропуску встановленого законодавством строку на
оскарження рішення суду, які колегія суддів вважає поважними.
Проте Київський міжобласний апеляційний господарський суд в
оскарженій ухвалі взагалі не зробив мотивованого висновку щодо
поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Повернувши незаконно касаційне подання, Київський міжобласний
апеляційний господарський суд, всупереч статті 19 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні
прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції
України і фактично ухилився від здійснення визначених законом
повноважень.
У зв'язку з цим оскаржена ухвала касаційної інстанції не
відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а
справа - передачі на розгляд до Київського міжобласного
апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11,
ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника прокурора Київської області від
10.11.2005 року N 05-4242-05 на ухвалу Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 03.10.2005 року у справі
N 60/19-05 задовольнити.
Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 03.10.2005 року у справі N 60/19-05 - скасувати.
Справу N 60/19-05 передати для здійснення апеляційного
перегляду апеляційного подання Прокуратури Київської області
N 05-4242.05 від 21.09.2005 року до Київського міжобласного
апеляційного господарського суду.
Головуючий-суддя Є.Усенко
Судді С.Бакуліна
О.Глос