ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2006 Справа N 44/185-05
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ходаківської І.П. - головуючого, Савенко Г.В., Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивача - Скоркіної І.С. дов. N 20/320 від 24.01.06 р.
відповідача - Зучека Є.Н. дов. N 224 від 24.10.05 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Харківське
дослідно-конструкторське бюро автоматики "Хімавтоматика"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 04.11.2005 р.
у справі N 44/185-05 господарського суду Харківської області
за позовом Закритого акціонерного товариства "Харківське
дослідно-конструкторське бюро автоматики "Хімавтоматика"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Харківській області
про визнання права власності
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
13.07.2005 р. (суддя Дюкарєва С.В.) позов задоволений. За Закритим
акціонерним товариством "Харківське дослідно-конструкторське бюро
автоматики "Хімавтоматика" визнане право власності на будівлю
медпункту з обладнанням, розташовану за адресою: м. Харків,
вул. Кібальчича, 18, та теплицю, розташовану за тією ж адресою.
Судове рішення мотивоване тим, що зазначені об'єкти
соціально-побутового призначення належать до головної речі -
цілісного майнового комплексу і тому у позивача виникло право
власності на ці приміщення з моменту підписання договору
купівлі-продажу; оскільки приватизація відбулась в 1993 році, то
позивачу на законодавчому рівні надавалась пільга щодо ціни
переданих у власність об'єктів соціально-побутового призначення
згідно зі ст. 8 Закону України "Про приватизацію майна державних
підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
04.11.2005 р. (судді: Слюсарева Л.В., Білоконь Н.Д., Фоміна В.О.)
вказане судове рішення скасоване. В позові відмовлено. Постанова
мотивована приписами статтей 1, 2, 15; частини 2 статті 24 Закону
України "Про приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
(в редакції 1992 р.), виходячи із змісту яких апеляційний
господарський суд дійшов висновку, що безоплатна передача спірних
об'єктів соціально-побутового призначення не є способом його
приватизації, оскільки законом не передбачена передача цього майна
у власність покупця безкоштовно.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Закрите
акціонерне товариство "Харківське дослідно-конструкторське бюро
автоматики "Хімавтоматика" (надалі ЗАТ "Харківське
дослідно-конструкторське бюро автоматики "Хімавтоматика")
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить названий судовий акт скасувати та прийняти
нове рішення про задоволення позову. У судовому засіданні
касаційної інстанції представник позивача уточнив вимоги
касаційної скарги і просить рішення суду першої інстанції залишити
без зміни. Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним
застосуванням судом апеляційної інстанції приписів ст. 24 Закону
України "Про приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
(в редакції 1992 р.), відповідно до яких позивачу надається пільга
щодо безоплатної передачі органом приватизації об'єктів
соціально-побутового призначення, яка здійснюється шляхом
зменшення ціни придбаного майна на суму початкової ціни цих
об'єктів та порушенням вимог ст. 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 344 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що
товариство володіє спірним майном безперервно з моменту
приватизації, тому в силу приписів ст. 344 Цивільного кодексу
України набуває власності на це майно за набувальною давністю;
посилається на практику Вищого господарського суду України (справа
N 20/116-03).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач Регіональне
відділення Фонду державного майна України просить касаційну скаргу
залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без зміни, як
таку, що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників
сторін, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова
колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.1993 р. між
Орендним підприємством ОКБА "Хімавтоматика" (Покупець),
правонаступником якого є позивач, та Регіональним відділенням
Фонду державного майна України (Продавець) по Харківській області
укладений договір N 71 купівлі продажу цілісного майнового
комплексу Орендного підприємства ОКБА "Хімавтоматика", за умовами
якого Продавець продає, а Покупець придбаває названий комплекс
вартістю 8929000 грн. Згідно з планом приватизації у склад
цілісного майнового комплексу входило і спірне майно - теплиця і
медпункт вартістю 1916 грн. Відповідно до частини 2 ст. 24 Закону
України "Про приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
на цю суму була зменшена вартість об'єкта приватизації. На
виконання умов зазначеного договору сторонами 30.12.1993 р.
підписаний акт передачі державного майна (комплексу), згідно з
яким Продавець передає, а Покупець приймає продане шляхом викупу
майно на суму 8929000 грн. відповідно до акта приватизації.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по
Харківській області позивачеві було видане свідоцтво від
17.06.1994 р. про право власності на вказаний комплекс
(реєстраційний номер 105).
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
підставами виникнення колективної власності є, зокрема,
викуп колективами трудящих державного майна; перетворення
державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатна
передача майна державного підприємства у власність трудового
колективу.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації
підприємств загальнодержавної власності визначені Законом України
"Про приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
.
Як вбачається із приписів ст. 15 цього Закону ( 2163-12 ) (2163-12)
одним із способів приватизації є викуп майна державного
підприємства, зданого в оренду. При цьому, згідно зі ст. 27
названого Закону при приватизації майна державного підприємства як
цілісного майнового комплексу шляхом його викупу між продавцем і
покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу, що і
мало місце в даному випадку.
Відповідно до частини 2 ст. 24 Закону України "Про
приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
товариству
покупців, створеному працівниками підприємства згідно з статтею 8
цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті
викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом,
придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний
державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти
соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду
соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства
із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на
суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на
викуп державного майна орендними підприємствами.
Пунктом 2.4 Положення про застосування способів приватизації
майна державних підприємств, затв. Наказом ФДМУ від 04.02.1993 р.
N 56 ( z0034-93 ) (z0034-93)
(чинного на час виникнення спірних
правовідносин) встановлено, що до покупця, який придбав шляхом
викупу цілісний майновий комплекс, переходить право володіння,
користування і розпорядження цим об'єктом з дати видання органом
приватизації наказу про приватизацію об'єкта.
Суд першої інстанції правомірно, у відповідності з чинним на
час приватизації законодавством, встановив факт переходу в
результаті приватизації права власності на спірне майно -
приміщення медпункту та теплицю до Орендного підприємства ОКБА
"Хімавтоматика" і постановив рішення про визнання за позивачем
права власності на це майно.
Колегія вважає, що суд апеляційної інстанції припустився
помилки в застосуванні частини 2 статті 24 Закону України "Про
приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
(в редакції
1992 р.) і зробив помилковий висновок, що оскільки вартість
цілісного майнового комплексу, що приватизувався, була зменшена на
вартість майна соціально-побутового призначення, в т.ч. і вартість
медпункту та теплиці, то Покупець не набув права власності на ці
об'єкти.
Лише Законом України від 19.02.1997 р. N 89/97-ВР
( 89/97-ВР ) (89/97-ВР)
"Про внесення змін до Закону України "Про
приватизацію майна державних підприємств" була прийнята нова
редакція названого Закону і змінене правове положення такого
майна - об'єкти соціально-культурного призначення підприємства, що
приватизується, знаходилися у господарського товариства,
створеного в результаті приватизації працівниками підприємства
відповідно до ст. 8 цього Закону, в режимі користування (цільового
використання) без права продажу.
Оскільки в даному випадку приватизація відбулася до
1997 року, то на законодавчому рівні при приватизації майна
надавалась пільга для товариства покупців, створеного працівниками
підприємства згідно зі ст. 8 Закону ( 2163-12 ) (2163-12)
, яке стало
власником свого підприємства, і тому такі об'єкти переходили у
власність товариства.
Таким чином, судом апеляційної інстанції застосоване
законодавство, яке не було чинним на момент спірних правовідносин,
у зв'язку з чим постанова апеляційної інстанції підлягає
скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін,
як таке, що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики
"Хімавтоматика" задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
04.11.2005 р. у справі N 44/185-05 скасувати.
Рішення господарського суду Харківської області від
13.07.2005 р. у тій же справі залишити без зміни.
Головуючий - суддя І.П.Ходаківська
Суддя Г.В.Савенко
Суддя В.І.Шаргало