ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2006 Справа N 30/69(18/97)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Трансмаш"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21.11.2005 року
у справі за позовом ТОВ "Тандемс"
до ТОВ "Трансмаш"
третя особа Міністерство промислової політики України
про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у січні 2004 року, ТОВ "Тандемс" звернулось до суду з позовом
про стягнення з Державного підприємства "Трансмаш" 163 228,80 грн.
заборгованості по договору N 02/07 від 07.02.2003 року,
2 546,37 грн. відсотків, 12 731,85 грн. пені за порушення термінів
розрахунків та 1 014,41 грн. на відшкодування збитків від сплати
відсотків за отриманий кредит, а всього 178 507,02 грн.
При розгляді справи позивач уточнив свої вимоги і просив
стягнути на його користь 138 228,80 грн. боргу, відсотки у сумі
1 954,30 грн. 9 282,99 грн. пені, 5 292,40 грн. на відшкодування
втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, та 1 014,41 грн.
збитків.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
16.03.2004 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача
138 228,80 грн. боргу, 1 954,30 грн. відсотків, 5 292,40 грн. на
відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 15.06.2004 року рішення суду першої інстанції скасовано,
а у задоволенні позову відмовлено.
Касаційну скаргу ТОВ "Тандемс" на рішення попередніх судових
інстанцій постановою Вищого господарського суду від
16.12.2004 року задоволено частково. Рішення суду першої інстанції
та постанову апеляційного господарського суду скасовано, а справу
передано на новий судовий розгляд.
Заявою від 17.03.2005 року позивач уточнив позовні вимоги і
просив стягнути з відповідача 138 228,80 грн. боргу, 7 100,57 грн.
річних, 17 438,82 грн. на від шкодування втрат від знецінення
коштів внаслідок інфляції, 500 грн. за оплату послуг адвоката.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
07.06.2005 року з урахуванням внесених до нього змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
21.11.2005 року з ТОВ "Трансмаш", як правонаступника
ДП "Трансмаш", стягнуто 138 228,80 грн. боргу, 17 438,82 грн. на
відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції,
7 100 грн. відсотків та 1 818 грн. на відшкодування витрат
позивача по оплаті мита.
У касаційній скарзі відповідач посилається на неправильну
правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків суду
щодо його заборгованості перед позивачем і просить постановлені у
справі судові рішення скасувати, як незаконні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і
обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її
задоволення, виходячи з наступного.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що між
ТОВ "Тандемс" та ДП "Трансмаш", правонаступником якого є
ТОВ "Трансмаш", укладено договір підряду від 07.02.2003 року
N 02/07, за умовами якого позивач зобов'язався виготовляти на
виробничих потужностях відповідача, використовуючи його обладнання
і матеріали, та згідно узгодженої калькуляції, борти до
самоскидів, а відповідач повинен провести оплату робіт протягом
10 банківських днів з моменту підписання сторонами акта виконаних
робіт (п. 3.2. договору).
Виконуючи умови договору сторони узгодили калькуляцію витрат
позивача на виготовлення однієї одиниці виробу, вартість робіт і
по актам приймання-передачі від 28.02.2003 року, 31.03.2003 року,
30.04.2004 року, 30.05.2003 року, 30.06.2003 року відповідач
прийняв виконане на загальну суму 197 388 грн.
Проте, розрахувався за виконану роботу лише частково на суму
59 159,20 грн. і залишок його заборгованості складає
138 228,80 грн.
Виходячи з цих обсягів виконаних робіт, їх вартості і
здійснених відповідачем розрахунків, що підтверджується
узгодженими актами прийняття виконаних робіт та калькуляцію затрат
на одиницю виробу, яка не передбачає затрат з боку відповідача і
не потребує підтвердження іншими даними первинного обліку, та
враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться, суд першої інстанції і апеляційний суд прийшли до
правильного висновку щодо правомірності заявлених вимог,
обґрунтовано постановили про стягнення суми заборгованості з
урахуванням втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та
законодавчо визначеного розміру відсотків за весь час користування
коштами і підстав для скасування судових рішень з наведених у
касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
21.11.2005 року - без змін.
Головуючий М.І.Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М.Харченко