ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
 26.01.2006                                       Справа N 11/111
 
 
         Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
         ухвалою Судової палати у господарських справах
                   Верховного Суду України
                   від 23 березня 2006 року
 
Вищий господарський  суд  України   у   складі   колегії   суддів:
головуючого судді - [...],  суддів: [...], за участю представників
сторін:  від  позивача  -  не  з'явилися;  від  відповідача  -  не
з'явилися;  розглянувши  матеріали  касаційної скарги ТДВ "XXX" на
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
27.09.2005 р. у справі N 11/111 господарського суду міста Києва за
позовом   Комунального   підприємства   по   утриманню   житлового
господарства  H-ського  району  м.  Києва  "YYY"  до ТДВ "XXX" про
розірвання договору оренди та виселення, встановив:
 
Комунальне підприємство  по   утриманню   житлового   господарства
H-ського   району  м.  Києва  "YYY"  (в  подальшому  -  КП  "YYY")
звернулося з позовом до ТДВ "XXX" про розірвання  договору  оренди
нежитлового приміщення та виселення.
 
Рішенням господарського суду м.  Києва від 15.06.2005 у  справі  N
11/111 КП  "YYY"  у  позові  відмовлено  з  підстав  недоведеності
позивачем   існування   визначених   законодавством   підстав  для
розірвання спірного договору.
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
27.09.2005 зазначене   рішення   місцевого   господарського   суду
скасовано. Позов задоволено. Розірвано договір оренди N 76/304 від
12.03.98,  виселено  ТДВ  "XXX" з нежитлового приміщення загальною
площею 227,3 кв.  м.,  розташованого по вул. вул. Ч-ській, 88 в м.
Києві.
 
В обгрунтування   цього   рішення   апеляційний  суд  послався  на
підтвердження    матеріалами    справи    неналежного    виконання
відповідачем  зобов'язань по своєчасній оплаті орендної плати,  що
відповідно до ст.  26 Закону України  "Про  оренду  державного  та
комунального   майна"   ( 2269-12  ) (2269-12)
          є  правовою  підставою  для
задоволення позову.
 
У поданій касаційній скарзі ТДВ "XXX" просить скасувати  постанову
Київського  апеляційного  господарського  суду  від  27.09.2005  у
справі N 11/111 та залишити без зміни рішення господарського  суду
м. Києва від 15.06.2005 у цій справі.
 
В обгрунтування   касаційної  скарги  скаржник  послався  на  факт
відсутності заборгованості по  орендній  платі  на  день  розгляду
справи;  відсутність  правових  підстав  для  розірвання  договору
оренди,  які визначені у ст. 783 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , що не було
враховано апеляційним судом.
 
Судова колегія,  розглянувши матеріали справи, дослідивши юридичну
оцінку  апеляційною  інстанцією  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,    перевіривши    правильність   застосування   норм
матеріального  та  процесуального  права   дійшла   висновку   про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
 
Матеріалами справи,  що  були також предметом судового дослідження
при апеляційному провадженні у справі, підтверджується наступне.
 
Розпорядженням H-ської районної державної адміністрації м. Києва N
X2  від XX.03.98 державному комунальному підприємству по утриманню
будівель,  споруд  та  прибудинкової  території  H-ського  району,
правонаступником  якого  є  комунальне  підприємство  по утриманню
житлового господарства H-ського району м.  Києва  "YYY",  доручено
укласти  з  мистецькою  агенцією  "XXX" договір оренди нежитлового
приміщення загальною площею 337,3 кв.  м в будинку N  88  по  вул.
Ч-ській в м. Києві терміном на 10 років.
 
12.03.98 на  виконання  цього  розпорядження був укладений договір
оренди N 76/304.
 
Угодою від  15.04.2003  N  3  сторони  зменшили  орендовану  площу
нежитлових приміщень до 227,3 кв.  м.,  збільшили орендну плату до
2315,82 грн.  щомісячно з перерахуванням цих коштів орендодавцю до
20 числа поточного місяця.
 
Орендоване майно  є комунальною власністю і,  в зв'язку з цим,  на
відносини сторін за цим договором поширюється дія  Закону  України
"Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
        .
 
Відповідно до  п.  3 ст.  26 цього Закону ( 2269-12 ) (2269-12)
         одностороння
відмова від договору оренди не допускається.  Договір оренди  може
бути  розірвано за погодженням сторін.  На вимогу однієї із сторін
договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду  у
разі  не виконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав,
передбачених законодавчими актами.
 
На порушення  умов  договору  відповідач  систематично   порушував
строки  внесення плати за користування майном,  що підтверджується
наявними у справі доказами.  Згідно  довідки  про  нарахування  та
розрахунки   орендної   плати  за  вищезазначеним  договором  борг
відповідача станом на 20.01.2005 за період з січня 2004 по  січень
2005 становив 8936,64 грн.
 
В жовтні  та листопаді 2004 р.  відповідачем орендна плата взагалі
не сплачувалась,  що  відповідно  до  п.  4  договору  є  правовою
підставою для дострокового розірвання договору.
 
Відповідач після  отримання  пропозиції  позивача  про  розірвання
договору (лист від 31.01.05 N  18-202/11,  а.  с.  16)  платіжними
дорученнями   N   135  від  31.01.2005  та  N  15  від  03.02.2005
перерахував позивачу суму боргу.
 
На день  розгляду  справи  у  суді  відповідач  заборгованості  по
орендній платі не мав.
 
Проте волевиявлення позивача щодо дострокового розірвання договору
оренди  в  зв'язку  з  цим  не   змінилось,   що   підтверджується
підтриманням ним своїх вимог в судовому засіданні.
 
Необхідність, в   цьому  разі,  дострокового  розірвання  договору
оренди в судовому порядку,  викликає необхідність  в  користуванні
орендарем майном до розгляду позову в суді.
 
Це зумовлює його обов'язок щодо оплати такого користування, але не
може бути підтвердженням щодо зміни орендодавцем свого наміру.
 
Посилання відповідача на наявність такої обставини є помилковим.
 
Зазначене свідчить про повноту встановлення Київським  апеляційним
господарським  судом  обставин справи та вірне застосування до них
норм матеріального  та  процесуального  права,  спростовує  доводи
касаційної скарги.
 
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України постановив:
 
Постанову Київського   апеляційного   господарського   суду    від
27.09.2005 у справі N  11/111  залишити  без  зміни,  а  касаційну
скаргу - без задоволення.