ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2006 Справа N 9/121
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. - головуючий, Михайлюка М.В., Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державного підприємства "Миколаївський морський
торговельний порт" та касаційне подання Миколаївського
транспортного прокурора на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 20 жовтня 2005 року та рішення
Господарського суду Миколаївської області від 28 липня 2005 року у
справі N 9/121 Господарського суду Миколаївської області за
позовом Дочірнього підприємства "Брідж Інтернешнл Едженсі",
м. Одеса, до Державного підприємства "Миколаївський морський
торговельний порт", м. Миколаїв, третя особа: Державна акціонерна
холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод",
м. Миколаїв, про розірвання договору підряду, стягнення боргу в
сумі 127 230 грн. 54 коп. та заборгованості по сплаті за супутні
послуги в сумі 285 338 грн. 22 коп.
за участю представника ДП "Миколаївський морський
торговельний порт" - Панченка С.В. (дов. N 91 від 10.01.2006 р.),
В С Т А Н О В И В:
У березні 2005 року позивач Дочірнє підприємство "Брідж
Інтернешнл Едженсі" пред'явив у господарському суді позов до
відповідача Державного підприємства "Миколаївський торговельний
порт", третя особа: Державна акціонерна холдингова компанія
"Чорноморський суднобудівний завод", про розірвання укладеного з
відповідачем договору підряду на виконання ремонтних робіт на
плавкрані ПК-23 N 11-П від 5 липня 2004 року та додаткової угоди
N 1 від 25 листопада 2004 року, стягнення боргу в сумі
127 230 грн. 54 коп. та заборгованості по сплаті за супутні
послуги в сумі 285 338 грн. 22 коп.
Вказував, що ним, на виконання умов договору та додаткової
угоди, були виконані основні та супутні роботи на загальну суму
1 266 431 грн. 27 коп.
Посилаючись на часткове виконання відповідачем зобов'язання
щодо оплати вартості виконаних ним робіт в сумі 853 862 грн.
51 коп., несплату заборгованості у визначений договором термін та
відмову від виконання корпусних робіт, що були запропоновані
Регістром судноплавства України, позивач просив задовольнити його
вимоги.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від
28 липня 2005 року (суддя Філінюк І.Г.) позов задоволено.
Постановлено розірвати договір підряду та стягнути з
відповідача на користь позивача 412 568 грн. 76 коп. боргу,
2 472 грн. 96 коп. в повернення витрат по сплаті держмита та
118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване невиконанням відповідачем п. 3.1 умов
договору та додаткової угоди щодо сплати вартості основних робіт
та супутніх послуг в сумі 412 568 грн. 76 коп.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
20 жовтня 2005 року (колегія суддів у складі: Лашина В.В. -
головуючий, Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л.) рішення залишено без
змін.
У касаційній скарзі відповідач та у касаційному поданні
прокурор, вказують про те, що сума боргу, з приводу якої заявлено
позов, перевищує суму твердого кошторису, передбаченого договором,
тому просять скасувати постановлені у справі судові рішення та
постанову в частині стягнення 412 568 грн. 76 коп. з підстав
порушення судами ч. 2, 3 ст. 844 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якими
внесення змін до твердого кошторису, яким є кошторис на виконання
передбаченого договором підряду робіт, без погодження з замовником
не допускається.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційне подання прокурора та
касаційна скарга підлягають задоволенню частково, а рішення
місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної
інстанції в частині задоволення вимог позивача про стягнення з
відповідача 285 338 грн. 22 коп. - до скасування, з передачею
справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, з
наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого
суду в частині задоволення вимог позивача про стягнення на його
користь з відповідача 285 338 грн. 22 коп. вартості наданих в
період з 25 листопада 2004 року по 15 квітня 2005 року супутніх
послуг, не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не
ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з
укладеного між сторонами договору на виконання ремонтних робіт на
плавкрані ПК-23N 11-П від 5 липня 2004 року та додаткової угоди до
договору N 1 від 25 листопада 2004 року, який за своєю правовою
природою є договором підряду та до врегулювання якого
застосовуються положення Глави 61 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
З матеріалів справи вбачається, що за умовами договору
підряду відповідач - замовник доручив, а позивач - підрядник
зобов'язався виконати ремонтні роботи на плавкрані ПК-23 на
території Державної холдингової компанії "Чорноморський
суднобудівний завод" в обсягах визначених ремонтною відомістю
(кошторисом), яка є невід'ємною частиною договору та протягом
робочих 25 днів з дня прийняття плавкрану в ремонт.
Згідно п. 2.1 Договору вартість всього комплексу робіт
складає 445 462 грн. 33 коп. з врахуванням податку на додану
вартість, в тому числі 60 000 грн. - вартість запасних частин,
плата за виконані роботи здійснюється замовником поетапно, після
закінчення робіт та підписання акту виконаних робіт за кожним
етапом окремо, у 7-и денний строк з дня виставлення рахунків.
У додатку N 2 до договору сторони дійшли згоди щодо порядку
сплати замовником вартості супутніх робіт та сплати вартості
супутніх послуг, що не передбачені кошторисом, (стоянка у доці,
вартість швартовочних послуг, послуг пожежників, водопостачання,
електропостачання) з розрахунку за кожну добу надання цих послуг.
24 серпня 2004 року позивач повідомив відповідача про
збільшення об'єму основних робіт на плавкрані на виконання вимог
Регістру судноплавства України.
25 листопада 2005 року сторони уклали додаткову угоду про
збільшення суми договору до 900 629 грн. 76 коп. (а.с. 36)
Як встановлено судами, загальна сума договору N 11-П від
5 липня 2004 року, з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою
N 1 до Договору складає 900 629 грн. 76 коп. з врахуванням
150 105 грн. суми податку на додану вартість.
Задовольняючи вимоги позивача про розірвання договору підряду
та стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи позивачем,
відповідно до актів виконаних робіт, рахунків на оплату виконаних
робіт на загальну суму 981 093 грн. 05 коп., з яких борг в сумі
127 230 грн. 54 коп. не сплачено відповідачем, суди попередніх
інстанцій правильно встановили, і виходили з того, що доводи
позивача про виконання ним передбачених договором робіт
підтверджені актом від 31 січня 2005 року. Відповідач не оплатив у
строки та в порядку встановленому п. 2.2 договору виставлений
позивачем рахунок N 02-6/2005 (а.с. 120 т.), тому у останнього
виникло зобов'язаня по погашенню заборгованості перед позивачем у
вказаних обсягах, а у позивача виникло право вимагати розірвання
договору підряду внаслідок порушення відповідачем його умов з
підстав, що передбачені ч. 2 ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Дані висновки суду грунтуються на матеріалах справи та
відповідають наведеним нормам права та вимогам ст. 526 та ст. 837
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, що правильно застосовані до врегулювання
даних правовідносин, якими встановлено зобов'язання замовника за
договором підряду щодо оплати виконаних підрядником робіт та
відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів
цивільного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій про те, що кошторис за Договором підряду є твердим, і
відповідно до вимог ст. 844 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зміні у
односторонньому порядку не підлягає. Суди правильно виходили з
того, що Додатковою угодою N 1 до Договору сторони дійшли згоди
про порядок оплати супутніх робіт і ремонту, що не передбачені
твердим кошторисом, вартість яких сплачується замовником окремо по
дефектації, що не суперечить загальним положенням цивільного
законодавства, зокрема ст. 11 ЦК України, якими визначено, що
договори та інші правочини є підставами до виникнення цивільних
прав і обов'язків та вважав безпідставними заперечення відповідача
про те, що передбачений договором порядок сплати вартості супутніх
послуг фактично змінює твердий кошторис в сторону збільшення.
В означеній частині судові акти в даній справі відповідають
вимогам норм матеріального та процесуального права і підстав до їх
скасування в означеній частині немає.
Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій по стягнення
з відповідача на користь позивача 285 338 грн. 22 коп. вартості
супутніх послуг зроблені без повного та всебічного з'ясування всіх
суттєвих обставин, що мають значення для справи і можуть вплинути
на результати її вирішення.
Встановивши, що сторони у договорі підряду дійшли згоди про
окрему сплату замовником по дефектації вартості виконаних
позивачем супутніх робіт та ремонту, що не передбачені твердим
кошторисом, суди виклали у своїх актах висновки і про обсяги
виконання позивачем супутніх послуг та їх вартість станом на
15 квітня 2005 року в сумі 285 338 грн. 51 коп.
Проте, погодитися з такими висновками не можна, оскільки
місцевий господарський суд, зазначивши про виконання позивачем
обсягу супутніх робіт на суму 285 338 грн. 51 коп., посилався лише
на виставлені позивачем рахунки N 03-6/2005 від 03.02.2005 р.
(а.с. 56), та N 08-6/2005 від 16.04.2005 р., не досліджував актів
дефектації, на підставі яких повинна здійснюватися оплата цих
послуг за умовами договору підряду, та не посилався на будь-які
інші докази в обгрунтування своїх висновків в цій частині, тому ці
висновки не можна вважати обгрунтованими відповідно до вимог
закону.
Враховуючи, що встановлення вищенаведених обставин входить до
предмету доказування в даному спорі, оскільки від цього залежать
права та обов'язки сторін у спорі, а в рішенні місцевого
господарського суду та постанові апеляційного господарського суду
відсутні будь які висновки, що свідчать про те, що вищезгадані
обставини були предметом дослідження, то судовими інстанціями, при
розгляді справи в частині вимог позивача про стягнення з
відповідача вартості супутніх послуг по договору підряду в сумі
285 338 грн. 22 коп. порушена вимога ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, щодо повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх
обставин справи в їх сукупності.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду та
постанова суду апеляційної інстанцій в частині задоволення вимог
позивача про стягнення з відповідача вартості супутніх послуг по
договору підряду в сумі 285 338 грн. 22 коп. прийняті у справі
рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства
і тому підлягають до скасування, а справа в цій частині - передачі
на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду належить врахувати наведене,
повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи,
встановити дійсні права та обов'язки сторін, надати належну оцінку
зібраним доказам та постановити законне й обгрунтоване рішення.
Доводи касаційної скарги про висновків судів про безпідставне
стягнення 127 230 грн. 54 коп., які повинні бути віднесені на
рахунок позивача, як підрядника за договором, та посилання на
перевищення позивачем твердого кошторису не заслуговують на увагу,
оскільки не спростовують правильності висновків судів в цій
частині та висновків про виконання позивачем робіт, зазначених у
акті від 31 січня 2005 року (а.с. 68, 69), та не відповідають
фактичним обставинам справи, за яких позивач неодноразово
звертався до відповідача з пропозицією збільшення кошторису у
зв'язку з необхідністю проведення робіт зазначених у акті від
26.10.2004 року Регістра судноплавства України (а.с.138), до
виконання яких були заборонені роботи по спуску плавкрану на воду
для здійснення ремонту.
Твердження касаційної скарги про порушення судами вимог
ст. 844 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
є безпідставними, оскільки при
розгляді справи відповідач не довів факту перевищення твердого
кошторису, і з цих обставин виходили суди, задовольняючи вимоги
позивача про стягнення 127 230 грн. 54 коп.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до
намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до
уваги не беруться.
З зазначених підстав касаційне подання прокурора та касаційна
скарга відповідача підлягають частковому задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Миколаївський
морський торговельний порт" та касаційне подання Миколаївського
транспортного прокурора задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
20 жовтня 2005 року та рішення Господарського суду Миколаївської
області від 28 липня 2004 року в частині задоволення позовних
вимог Дочірнього підприємства "Брідж Інтернешнл Едженсі" до
Державного підприємства "Миколаївський торговельний порт" про
стягнення заборгованості по сплаті 285 338 грн. 22 коп. вартості
супутніх послуг у справі N 9/121 скасувати.
Справу N 9/121 в означеній частині передати на новий розгляд
Господарському суду Миколаївської області.
В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 20 жовтня 2005 року та рішення Господарського суду
Миколаївської області від 28 липня 2004 року у справі N 9/121
залишити без змін.
Головуючий: Л.П.Невдашенко
Судді: М.В.Михайлюк
Н.Г.Дунаєвська