ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

 25.01.2006                                        Справа N 5/347

         Відмовлено у порушенні провадження з перегляду

         ухвалою Судової палати у господарських справах

                   Верховного Суду України

                   від 2 березня 2006 року

Вищий господарський  суд  України   у   складі   колегії   суддів:

головуючого  -  [...],  суддів:  [...],  розглянувши  у відкритому

судовому  засіданні  касаційну  скаргу   відкритого   акціонерного

товариства  "XXX"  в  особі H-ської філії на ухвалу господарського

суду Полтавської області від 28 липня 2005 року у справі  N  5/347

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "YYY" до

відкритого акціонерного товариства "XXX" в особі H-ської філії, за

участю   третьої   особи   -  приватного  підприємця  А.А.А.,  

про розірвання договору, 

                            встановив:

У липні 2005 року приватне сільськогосподарське підприємство "YYY"

звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до

відкритого акціонерного товариства "XXX" в особі H-ської філії про

розірвання  договору майнової поруки N 13 від 18 квітня 2003 року,

договору доручення від 18 квітня 2003 року та  визнання  недійсним

договору  застави  майбутнього урожаю озимої пшениці 2003 року від

18 квітня 2003 року,  посилаючись на порушення  відповідачем  умов

чинного цивільного законодавства України.

Ухвалою господарського  суду Полтавської області від 28 липня 2005

року провадження у справі припинено.

У касаційній  скарзі  та  уточненнях  до  неї  відповідач  просить

скасувати ухвалу місцевого суду в частині припинення провадження у

справі у зв'язку з відсутністю  предмету  спору  за  вимогами  про

розірвання  договору  майнової поруки N 13 від 18 квітня 2003 року

та визнання недійсним договору застави від 18  квітня  2003  року,

вказуючи  на те,  що попередньою судовою інстанцією порушені норми

матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення  представників  сторін,  вивчивши   матеріали

справи,  обговоривши  доводи касаційної скарги та уточнень до неї,

суд вважає,  що касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  з  таких

підстав.

Припиняючи провадження   у   справі,   господарський   суд  першої

інстанції виходив з відсутності предмету спору щодо всіх заявлених

позивачем вимог.

При цьому,  суд виходив з того,  що вимога про розірвання договору

майнової поруки N 13 від 18 квітня 2003 року, укладеного сторонами

та   третьою  особою,  заявлена  позивачем  після  припинення  дії

вказаного договору.

Щодо визнання недійсним договору застави майбутнього  врожаю  2003

року від 18 квітня 2003 року - суд встановив відсутність майна, що

мало бути предметом застави і не стало власністю позивача, а також

загинуло внаслідок обставин, які не залежали від волі сторін та за

умовами даного договору не являється замінним на інше майно.

Проте, з висновками суду першої інстанції про відсутність предмету

спору  в  частині  вимог позивача про розірвання договору майнової

поруки та визнання недійсним договору застави  майбутнього  врожаю

погодитись не можна, оскільки суд належним чином не визначив, що є

предметом даного спору.

В  порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
          судом  не  взяті  до уваги та не перевірені  належним

чином доводи відповідача,  викладені у відзиві на  позовну  заяву,

неповно встановлені обставини справи щодо предметів спору.

Між тим,  встановлення  та з'ясування вказаних обставин справи має

істотне значення для об'єктивного вирішення спору  та  впливає  на

правильність застосування   норм  матеріального  і  процесуального

права.

З огляду на викладене, ухвалу місцевого суду у вказаній частині не

можна  визнати  законною,  а  тому  вона  підлягає  скасуванню,  з

направленням  справи  в  даній  частині  на  розгляд  суду  першої

інстанції.

При новому   розгляді   справи   суду   слід  урахувати  наведене,

встановити фактичні обставини справи,  з'ясувати дійсні  права  та

обов'язки  сторін  і,  в  залежності  від  встановленого  та вимог

закону, вирішити спір.

Висновок суду про відсутність  предмету  спору  в  частині  вимоги

позивача про розірвання договору доручення від 18 квітня 2003 року

є  законним,  обґрунтованим,  відповідає  нормам  матеріального  і

процесуального  права,  фактичним обставинам та наявним матеріалам

справи,  відповідачем не  оскаржується,  а  тому  ухвала  в  даній

частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9, 111-10, 111-11, 111-12,

111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу  відкритого акціонерного товариства "XXX" в особі

H-ської філії задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 28  липня  2005

року  у  справі  N  5/347  щодо  припинення провадження у справі в

частині позовних вимог про розірвання договору майнової поруки від

18  квітня  2003  року  та  визнання  недійсним  договору  застави

скасувати і справу в цій  частині  передати  на  розгляд  до  суду

першої інстанції.

В іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.