ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2006 Справа N 4/568
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Щотки С.О.
суддів: Мележик Н.І., Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДП "Фірма "Київ-Транссервіс"
на постанову від 25.10.2005 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 4/568
за позовом Компанії Afin Leasing AG
до - ДП "Фірма "Київ-Транссервіс";
- ДП "Спецавтотранспорт";
- ДП "Автопрокат"
треті особи
- Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Tudor
Imports/Exports Limited";
- Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві;
- Головного управління економіки та інвестицій Київської
міської державної адміністрації;
- Державної митної служби України
про визнання правочину, договорів лізингу, комісії,
купівлі-продажу недійсними
за участю представників:
від позивача - Глоба В.К.
від відповідача-1 - Кожевніков С.В.
від відповідача-2 - не з'явились
від відповідача-3 - Коваль Б.С.
від третіх осіб - Гадомський Д.В. (3)
- Харламов Є.О. (4)
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2005 р.
(суддя Борисенко І.І.), яка залишена без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2005 р.
(судді: Шаргало В.І., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.), на підставі
ст.ст. 66, 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вжито заходи до забезпечення
позову:
- заборонено відповідачам ДП "Фірма "Київ-Транссервіс",
ДП "Спецавтотранспорт" та ДП "Автопрокат" вчиняти будь-які дії
щодо відчуження або передачі автотранспортної техніки згідно
переліку третім особам, а також між собою;
- заборонено УДАІ ГУ МВСУ в м. Києві вчиняти дії щодо
переоформлення-зняття з обліку, постановки на облік
автотранспортної техніки згідно переліку від відповідачів та
третіх осіб, а також відповідачів між собою;
- заборонено органам Державної митної служби України
здійснювати пропуск за межі митної території України
автотранспортної техніки згідно переліку.
В пункті 3 резолютивної частини ухвали наведений перелік
автотранспортної техніки стосовно якої вжито заходи до
забезпечення позову.
Не погоджуючись з постановою, ДП "Фірма "Київ-Транссервіс"
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, мотивуючи
скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників учасників судового
процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Позивачем в господарському суді міста Києва заявлено вимоги
про визнання правочинів недійсними, про зобов'язання анулювати
державну реєстрацію автотранспортної техніки, про повернення
автотранспортної техніки.
Відповідно до ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав
позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до
забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій
стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може
утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського
суду.
Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом
суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позов
забезпечується, зокрема:
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета
спору.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є
достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові
суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент
пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за
кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом
як гарантія реального виконання рішення суду.
Виносячи ухвалу в частині вжиття заходів до забезпечення
позову через заборону відповідачам та УДАІ ГУ МВСУ в м. Києві
вчиняти певні дії (пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали
господарського суду міста Києва від 10.08.2005 р.), місцевий
господарський суд не припустився порушень ст. 66 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, обґрунтовано обравши заходи до забезпечення позову,
які відповідають положенням ст. 67 ГПК України.
Водночас, вжиту судом заборону органам Державної митної
служби України здійснювати пропуск за межі митної території
України автотранспортної техніки згідно переліку (ч. 1 п. 3
резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від
10.08.2005 р.) не можна визнати законною та обґрунтованою.
Відповідно до частини 3 статті 5 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
суб'єкти господарювання, інші учасники відносин
у сфері господарювання мають здійснювати свою діяльність у межах
встановленого господарського правопорядку, додержуючись визначених
законодавством вимог.
Заборона незаконного втручання органів державної влади, їх
посадових осіб у господарські відносини за змістом статті 6
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
є одним із загальних
принципів господарювання в Україні і обмеження цивільних прав та
обов'язків юридичної особи в силу вимог статті 91 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
можливе виключно на підставі судового
акта, яким є рішення суду.
Заборонивши органам Державної митної служби України
здійснювати пропуск за межі митної території України
автотранспортної техніки суд вирішив питання, яке фактично
стосується безпосередньої господарської діяльності відповідача і
не пов'язане з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням
можливого рішення суду.
Слід зазначити, що вжиття такого заходу до забезпечення
позову у даному випадку порушує права відповідача, не відповідає
вимогам статей ст.ст. 5, 6 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 91
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, фактично обмежує господарську статутну
діяльність відповідача по здійсненню міжнародних перевезень, та
представляє собою ніщо інше, як втручання в господарську
діяльність.
Відтак, у суду апеляційної інстанції були підстави для зміни
ухвали місцевого господарського суду чи для її скасування
частково. Проте, апеляційний господарський суд на помилку суду
першої інстанції уваги не звернув, порушення чинного законодавства
не усунув.
З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції та
постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню в
частині заборони вчиняти дії органам Державної митної служби
України.
В решті ухвала і постанова підлягають залишенню без змін як
законні та обґрунтовані.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДП "Фірма "Київ-Транссервіс" задовольнити
частково.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.08.2005 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 р. у справі N 4/568 в частині заборони органам
Державної митної служби України здійснювати пропуск за межі митної
території України автотранспортної техніки згідно переліку,
зазначеного в пункті 3 ухвали господарського суду міста Києва від
10.08.2005 р., скасувати.
В решті ухвалу та постанову залишити без змін.
Головуючий, суддя С.Щотка
Судді: Н.Мележик
О.Подоляк