ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2006 Справа N 23/190
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Грека Б.М.
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Донецької митниці
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
09.11.2005 р.
у справі N 23/190 Господарського суду Донецької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд
хауз "АКС"
до Донбаської регіональної митниці
про стягнення 4084,44 грн.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд хауз "АКС"
звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до
Донбаської регіональної митниці про стягнення 4084,44 грн. шкоди.
Рішенням Господарського суду Донецької області від
22.09.2005 р. (суддя В.І. Матюхін), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2005 р.
(судді: М.Д. Запорощенко, Р.В. Волков, Г.Я. Старовойтова), позовні
вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд хауз "АКС"
задоволено, стягнуто з Донецької митниці (правонаступник
Донбаської регіональної митниці) на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Трейд хауз "АКС" 4084,44 грн. шкоди, 102,00 грн.
державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Донецька митниця подала касаційну скаргу, в якій
просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області
від 22.09.2005 р. та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 09.11.2005 р. та прийняти нове рішення,
яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, мотивуючи
свою вимогу тим, що господарським судом апеляційної інстанції
порушено норми матеріального права.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга Донецької митниці підлягає
задоволенню частково.
Задовольняючи позовні вимоги господарський суд першої та
апеляційної інстанції виходили з того, що оскільки рішення
Господарського суду Донецької області від 29.03.2005 р. у справі
N 8/560а, яким було вирішено спір щодо класифікації товару -
пластикових канцелярських настільних наборів за кодом
УКТЗЕД 3926100000 ( 2371б-14 ) (2371б-14)
, набуло чинності 09.06.2005 р. з
моменту оголошення у судовому засіданні постанови Донецького
апеляційного господарського суду у справі N 8/560а у присутності
представника митниці, то митниця не мала права затримувати
оформлення спірного вантажу до отримання постанови апеляційної
інстанції.
Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що
ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права
та всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це
передбачено ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду на наступне.
Пунктом 19 статті 1 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
визначено поняття "митні процедури" а саме, митні процедури -
операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за
переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон
України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а
також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Відповідно до ст. 3 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
порядок
переміщення через митний кордон України товарів і транспортних
засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та
справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та
оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил,
спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну
справу.
Господарським судом встановлено, що:
- 24.12.2003 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю
"Трейд хауз "АКС" та Фірмою "DENBERRY ENTERPRISES" (Чехія) був
підписаний зовнішньоекономічний контракт N 001-00/000, згідно з
умовами якого позивач виступив покупцем канцелярських виробів,
культтоварів, сувенірів, інших товарів.
- 09.06.2005 р. на адресу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Трейд хауз "АКС" надійшов вантаж з Китаю за
вищевказаним контрактом, в складі якого були канцелярські вироби,
культтовари, сувеніри і пластикові набори офісних інструментів
(підставка-органайзер).
Строки митного оформлення визначені ст. 78 Митного кодексу
України ( 92-15 ) (92-15)
, відповідно до якої митне оформлення
здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з
часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають
митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних
документів і відомостей. Таким чином, як випливає з приписів даної
правової норми, митне оформлення здійснюється, як правило,
протягом однієї доби за виключенням випадків, які не підпадають
під загальні правила.
Господарським судом встановлено, що до прибуття вищезгаданого
вантажу і з метою прискорити митне оформлення позивач 07.06.05 р.
подав заяву N 110-ТХ на надання дозволу подати тимчасову
декларацію на товар - набір офісних інструментів, пластик
(підставка-органайзер). Із встановленої господарським судом
обставини випливає, що позивачем подано заяву щодо надання дозволу
на оформлення тимчасової декларації на частину партії товару, а
саме: набір офісних інструментів, пластик (підставка-органайзер).
Проте, господарським судом встановлено, що 09.06.2005 р.
відповідач в оформленні тимчасової митної декларації відмовив,
пославшись на те, що; підстав для оформлення тимчасової митної
декларації на всю партію товару не має, оскільки згідно п. 2.1.
наказу Державної митної служби України від 30.12.2003 р. N 932
( z0066-04 ) (z0066-04)
можливе оформлення тимчасової ВМД лише на частину
товарів, щодо яких виникають спірні питання стосовно класифікації
товарів згідно з УКТЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14,
2371г-14 ) (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14,
2371г-14)
; можливе оформлення тимчасової ВМД лише на набори
офісних інструментів, а решту партії - після отримання дозволу
начальника митниці на подрібнення партії товарів.
Згідно ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
доказами у справі є
будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у
визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність
обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші обставини, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору. Отже, як випливає з приписів даної правової
норми, на підставі відповідних доказів господарський суд у
встановленому законом порядку встановлює обставини, на яких
грунтуються вимоги і заперечення сторін та інші обставини, які
мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проте, встановлюючи вищенаведені обставини, господарським судом
було порушено ст. 32 ГПК України.
Згідно ч. 1 ст. 82 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
якщо
декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної
справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і
транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України,
безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України
(крім товарів, які переміщуються транзитом через територію
України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у
спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи
неповної декларації та під зобов'язання про подання митної
декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через
30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг. Таким чином, як
випливає з приписів вищенаведеної правової норми, за наявності
відповідних поважних причин які перешкоджають декларанту здійснити
у повному обсязі декларування товарів, такі товари можуть бути
випущені у вільний обіг у спрощеному порядку.
Перелік причин та умови застосування тимчасової декларацій
визначено п. 2 Порядку застосування тимчасової та неповної
декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у
вільний обіг), затвердженого наказом Державної митної служби
України від 30 грудня 2003 р. N 932 ( z0066-04 ) (z0066-04)
, згідно п.п. 2.1
якого декларування товарів із застосуванням тимчасової декларації
можливе виключно за бажанням декларанта, якщо, зокрема: виникають
спірні питання при: визначенні митної вартості товарів; визначенні
країни походження товарів; класифікації товарів згідно з УКТЗЕД
( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14)
. Отже, як випливає з
приписів даної правової норми, декларування товарів із
застосуванням тимчасової декларації можливе, зокрема у випадку
спору класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.
Господарським судом встановлено, що 09.06.2005 р. Донецьким
апеляційним господарським судом була прийнята постанова у справі
N 8/560а, якою було залишене без змін рішення Господарського суду
Донецької області від 29.03.2005 р., яким було вирішено спір між
цими ж сторонами щодо класифікації товару - пластикових
канцелярських настільних наборів за кодом УКТЗЕД 3926100000
( 2371б-14 ) (2371б-14)
.
Згідно ч. 4 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова
надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її
прийняття. Таким чином, як випливає з приписів даної правової
норми, прийнята апеляційним господарським судом постанова від
09.06.2005 р. у справі N 8/560а мала бути відправлена
господарським судом до 14.06.2005 р. та вручена поштою
відповідачу. Проте, господарським судом не було встановлено
обставин щодо того, коли була отримано відповідачем вищезгадана
постанова.
Крім того, господарським судом встановлено, що 10.06.2005 р.
позивачем була подана вантажна митна декларація
N 700000002/5/011192 для митного оформлення товару. Протягом шести
днів митне оформлення товару не було здійснено. Затримка митного
оформлення товару призвела до простою автотранспорту з вантажем в
контейнері. Позивачем сплачено підприємству "Фріц Компаніз
Україна" штраф у розмірі 3033,00 грн. за простій автотранспорту
понад визначеного строку на 12 днів і штрафу 1051,44 грн. за
простій контейнера з перевищення строку на 7 днів. Факт сплати
штрафу позивачем підприємству "Фріц Компаніз Україна" підтверджено
платіжним дорученням від 14.07.2005 р. N 462.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
майнова шкода,
завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим
немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в
повному обсязі особою, яка її завдала.
Як випливає з приписів вищенаведеної правової норми,
юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад
цивільного правопорушення з наступними елементами: шкода,
протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною
поведінкою, вина. Проте, вирішуючи даний спір, господарським судом
попередніх інстанцій на підставі відповідних доказів у
встановленому законом порядку не було досліджено доказів та не
встановлено обставин наявність яких тягне відповідальність,
передбачену ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та
апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення
для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи
в їх сукупності, керуючись законом.
Крім того, відповідно до ст. 1173 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями,
дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади
Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при
здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою,
Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування
незалежно від вини цих органів. Оскільки саме державою
відшкодовується шкода, завдана дією чи бездіяльністю органу
державної влади, то до участі у даній справі господарський суд мав
залучити відповідний орган Державного казначейства.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а
останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені
законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного
встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Донецької митниці задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Донецької області від
22.09.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 09.11.2005 р. у справі N 23/190 скасувати, а справу
передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької
області.
Головуючий - суддя Б.М.Грек
Судді Г.В.Жаботина
А.М.Уліцький