ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 24.01.2006                                     Справа N 30/163-05
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 09.03.2006
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Плюшка І.А.   -   головуючого   у   засіданні,   Панченко    Н.П.,
Самусенко С.С.
     розглянувши касаційну   скаргу    суб'єкта    підприємницької
діяльності - фізичної особи Б.С.М.
     на постанову Харківського  апеляційного  господарського  суду
від 26.09.2005 р.
     у справі N 30/163-05 господарського суду Харківської області
     за позовом  суб'єкта  підприємницької  діяльності  - фізичної
особи Б.С.М.
     до Акціонерно-комерційного    банку    соціального   розвитку
"Укрсоцбанк"
 
     про   визнання договору застави недійсним
 
     за участю представників від позивача  -
     Болгова О.М. (дов. від 09.06.2005 р.);
     Марченко Р.В. (дов. від 11.01.2005 р.);
     відповідача -
     Адамський О.М. (дов. від 20.12.2005 р. N 02-04/1621);
     Гайченко А.В. (дов. від 20.12.2005 р.);
     Яцук С.Л. (дов. від 02.12.2005 р. N 02-04/1464)
     В С Т А Н О В И В:
 
     В судовому  засіданні  оголошувалися перерви до 17.01.2006 р.
та до 24.01.2006 р.
 
     Рішенням господарського  суду  Харківської   області   (суддя
Ткаченко Б.О.) від 29.07.2005 р. позов задоволено повністю.
 
     Харківський апеляційний      господарський     суд     (судді
Шутенко І.А.,  Твердохліб А.Ф.,  Олійник В.Ф.) переглянув  рішення
господарського   суду   Харківської   області   і  постановою  від
26.09.2005 р. його скасував, провадження у справі припинив.
 
     Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Б.С.М., не
погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського
суду,  подав касаційну скаргу,  в якій  просить  її  скасувати  та
залишити в силі рішення господарського суду в Харківській області.
 
     За твердженням   скаржника,   судом   апеляційної   інстанції
порушено   норми  матеріального  та  процесуального  права,  що  і
призвело до прийняття помилкового рішення.
 
     Перевіривши матеріали   справи,   заслухавши    представників
сторін, Вищий господарський суд України, В С Т А Н О В И В:
 
     СПД ФО Б.С.М.  звернувся до господарського суду  м.  Києва  з
позовом  до  Акціонерного  комерційного банку соціального розвитку
"Укрсоцбанк" про визнання договору недійсним.
 
     Ухвалою господарського  суду  м.   Києва   матеріали   справи
надіслані   до   господарського   суду   Харківської   області  за
встановленою підсудністю.
 
     В обґрунтування своїх вимог  позивач  стверджує,  що  договір
застави  майна  від  19 липня 2002 року між АКБ СР "УКРСОЦБАНК" та
відкритим  акціонерним  товариством  "РОВЕНЬКИАГРОКОРМ"  (далі   -
договір)   не   відповідає   вимогам   чинного   на   той   момент
законодавства.  Позивачем,   як   ліквідатором,   було   здійснено
ліквідацію  ВАТ  "РОВЕНЬКИАГРОКОРМ" за процедурою банкрутства,  та
тепер виникла необхідність звернутися до суду з проханням  визнати
недійсним  вищевказаний  договір на підставі нижченаведеного.  При
укладанні договору  було  порушено  ст.  31   ЗУ   "Про   заставу"
( 2654-12  ) (2654-12)
          (в  редакції  станом  на  день  укладення договору),
оскільки  предметом  іпотеки  може  бути  лише  цілісний  майновий
комплекс,  а не його частка;  ст.  12 ЗУ "Про заставу", оскільки у
договорі повинен міститися опис майна,  яке передається в заставу,
а  опис  майна,  який  додається  до договору,  підписаний не тією
особою, яка вказана у договорі як уповноважена на підписання цього
договору,  та не завірено нотаріально;  ст. 22 Закону України "Про
нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
        ,  п.  30  Інструкції  про  порядок  вчинення
нотаріальних   дій   нотаріусами   України,  затвердженої  наказом
Міністерства юстиції України N 18/5 ( z0152-94 ) (z0152-94)
         від 18.06.1994 р.
(в  редакції станом на день укладення договору),  оскільки договір
посвідчено без акту  приймання-передавання  майна,  як  документу,
який підтверджує  право  власності  на  майно,  яке заставляється;
п. 34 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами
України,  так  як  застава  майна  здійснилася  без  рішення вищих
органів управління власника цього майна.
 
     Приймаючи постанову  про  скасування  рішення  господарського
суду  Харківської  області  та  припинення  провадження  у справі,
апеляційний господарський суд виходив з  того,  що  відповідно  до
п. 3  ст.  24  Закону  України  "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання  його  банкрутом"  ( 2343-12  ) (2343-12)
          ліквідатор
виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури, і
з винесенням ухвали про  затвердження  ліквідаційного  балансу  та
звіту   ліквідатора   від   15.03.2004 р.  Б.С.М.   припинив  свої
повноваження як ліквідатор,  тому провадження  у  справі  підлягає
припиненню на підставі п.  6 ст.  80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Заявник скарги в якості підстав,  з яких оскаржує  постанову,
вказує на невідповідність встановлених висновків апеляційного суду
матеріалам справи,  а саме на наявність в матеріалах справи ухвали
господарського суду   Луганської   області   від  07.07.2005  року
(л.с. 29),  якою встановлено,  що постановою Вищого господарського
суду   України   від  08.06.2005  р.  ухвалу  господарського  суду
Луганської області від 15.03.2004 р.  скасовано,  справу повернуто
до  господарського  суду  Луганської  області  на новий розгляд та
зобов'язано ліквідатора Б.С.М. надати до суду необхідні документи.
 
     Також скаржник зазначає, що апеляційним судом його позбавлено
права  звертатися  до  господарського  суду  згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за  захистом  своїх  оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів,  наданого йому ч.  1 ст.  1
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  що він звернувся до суду  як  ліквідатор
ВАТ   "Ровенькиагрокорм"   тому,   що  визнання  договору  застави
недійсним захищає його інтереси та не ставить під сумнів його  дії
як ліквідатора, які оспорюються відповідачем.
 
     У відзиві на касаційну скаргу АКБ СР "Укрсоцбанк" посилається
на те,  що згідно ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         громадянин Б.С.М.,
як  суб'єкт  підприємницької  діяльності,  має право звернутися до
господарського суду за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних
прав  і  охоронюваних  законом  інтерсів,  але він не був стороною
оспорюваного договору, тому його інтереси не порушуються.
 
     Постанова апеляційного  господарського  суду  не   відповідає
вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, колегія Вищого
господарського суду України вважає,  що касаційна скарга  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     СПД ФО  Б.С.М.  звернувся  до господарського суду за захистом
своїх оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів відповідно
до ч.  1 ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . Як вбачається з матеріалів
справи, СПД ФО Б.С.М. є ліквідатором ВАТ "РОВЕНЬКИАГРОКОРМ" та був
ним на момент подання позову.  Його дії,  як ліквідатора вказаного
товариства,  оспорюються  АКБ  СР  "Укрсоцбанк"   в   справі   про
банкрутство ВАТ "РОВЕНЬКИАГРОКОРМ".
 
     Статтями 47,  48 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року
( 1540-06 ) (1540-06)
         встановлено,  що недодержання  нотаріальної  форми  та
невідповідність вимогам  закону  тягне за собою недійсність угоди.
З огладу на наявні в матеріалах  справи  докази,  договір  застави
майна від  19  липня  2002  року  між  АКБ  СР "УКРСОЦБАНК" та ВАТ
"РОВЕНЬКИАГРОКОРМ"  укладено  з  порушенням  вимог  закону.   Опис
предмета застави  не  посвідчений  нотаріально,  в порушення вимог
ЗУ "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
        ,  п.п. 10, 11 "Інструкції про порядок
здійснення  нотаріальних  дій  нотаріусами України",  затвердженої
наказом Міністерства юстиції України  N  18/5  ( z0152-94  ) (z0152-94)
          від
18.06.1994  року.  Нотаріальне  посвідчення  договору  відбулось в
порушення ст.  55 ЗУ "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
        , п. 30 "Інструкції
про  порядок  здійснення  нотаріальних  дій  нотаріусами України",
оскільки не було необхідного  для  такого  посвідчення  документу,
який   підтверджує   право   власності   на   це   майно   -  акту
приймання-передачі майна.  При укладанні договору порушено абз.  2
п.   34   "Інструкції  про  порядок  здійснення  нотаріальних  дій
нотаріусами України",  оскільки на укладення договору  застави  не
було рішення вищого органу управління заставодателя.
 
     Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10,  111-11,  111-12  ГПК   України   ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   Вищий
господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
 
     1. Касаційну скаргу СПД ФО Б.С.М. задовольнити.
 
     2. Постанову  Харківського  апеляційного  господарського суду
від 26.09.2005 р. у справі N 30/163-05 скасувати.
 
     3. Рішення  господарського  суду  Харківської   області   від
29.07.2005 р. у справі N 30/163-05 залишити без змін.
 
 Суддя, головуючий у засіданні                            І.Плюшко
 
 Суддя                                                  Н.Панченко
 
 Суддя                                                 С.Самусенко