ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
24.01.2006 Справа N 12/130
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 30 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: [...] -
головуючий, [...], розглянув касаційну скаргу приватного
підприємства "XXX" на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 28.09.2005 р. у справі N 12/130 за позовом
приватного підприємства "XXX" до приватного підприємця [...],
третя особа приватний підприємець [...] про стягнення 13986,00
грн. за участю представників позивача - [...], відповідача -
[...].
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.07.2005 р.,
з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.07.2005 р.,
позов задоволено; стягнено з приватного підприємця [...] на
користь приватного підприємства "XXX" 13986,00 грн.
заборгованості, а також судові витрати.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
28.09.2005 р. рішення господарського суду Донецької області від
28.07.2005 р. скасоване; у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі приватне підприємство "XXX" просить скасувати
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
28.09.2005 р., посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням
норм чинного законодавства, та залишити в силі рішення
господарського суду Донецької області від 28.07.2005 р.
Відзив на касаційну скаргу від приватного підприємця [...] до суду
не надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У квітні 2005 р. приватне підприємство "XXX" звернулося до
господарського суду з позовом про стягнення з приватного
підприємця [...] 13986,00 грн. заборгованості по договору
суборенди від 01.08.2003 р.
Апеляційний суд повно, всебічно дослідив надані сторонами докази,
доводи, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про
відмову в задоволенні позову.
При цьому суд виходив з того, що приватне підприємство "XXX" не
довів наявності у відповідача заборгованості по орендній платі за
договором суборенди від 01.08.2003 р., який припинив свою дію
одночасно з договором оренди від 17.04.98 р., укладеним між ТОВ
"YYY" і названим підприємством.
Так, матеріалами справи доведено, що постановою арбітражного суду
Донецької області від 19.05.99 р. у справі N 18/124Б ТОВ "YYY"
було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою
від 25.11.2002 р. судом було призначено ліквідатора названого
товариства.
Апеляційною інстанцією встановлено факт повідомлення позивача
ліквідатором ТОВ "YYY" про необхідність звільнення приміщень
будівель універмагу, складів і павільйонів та розірвання протягом
10 днів з дати повідомлення договору оренди нежитлового приміщення
від 17.04.98 р. При цьому факт передачі підтверджує засвідчений
нотаріально двосторонній акт від 02.12.2003 р.
Ліквідатором ТОВ "YYY" відповідно до ст. 30 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
24.12.2003 р. здійснений продаж "RRR",
загальною площею 1678 кв. м., розташованого у м. Р-ську по вул.
Н-ській, 88, власником якого став приватний підприємець, що
підтверджується договором купівлі-продажу від 24.12.2003 р. Факт
правомірного укладення зазначеного договору підтверджено рішенням
господарського суду Донецької області від 04.05.2005 р. у справі N
18/35пд.
Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
юридична особа
припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та
обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття,
приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Ліквідація юридичної особи служить підставою для припинення
зобов'язань.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької
області від 23.03.2004 р. у справі N 18/124Б ТОВ "YYY" було
ліквідовано, на підставі чого 29.04.2004 р. скасована його
державна реєстрація.
Пунктом 5 ст. 111 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що юридична
особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного реєстру запису про
її припинення. В даному випадку, 18.05.2004 р. ТОВ "YYY" було
вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій
України ( 118-96-п ) (118-96-п)
згідно довідки Головного управління
статистики у Донецькій області N 22/1-39 від 26.04.2005 р. Даний
факт був встановлений господарським судом Донецької області у
справі N 18/35пд.
Відповідно до п. 2 ст. 781 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір найму
припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем
або наймодавцем.
Ліквідація юридичної особи свідчить про припинення останньої і за
загальним правилом служить причиною припинення зобов'язань за її
участю. У випадку ліквідації юридичної особи відбувається зміна
власника речі і, на відміну від переходу права власності в порядку
правонаступництва, тягне за собою припинення договору найму
(оренди).
Отже, обґрунтованим є висновок апеляційного господарського суду
про те, що договір оренди від 17.04.98 р. і, відповідно, договір
суборенди від 01.08.2003 р. припинили свою дію з 18.05.2004 р. у
зв'язку з ліквідацією орендодавця - ТОВ "YYY".
Твердження приватного підприємства "XXX" в касаційній скарзі про
неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст. 781 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
з огляду на викладене вище є необґрунтованими
та не спростовують викладених в постанові мотивованих висновків
про відмову в задоволенні позову.
Решта доводів касаційної скарги зводиться до необхідності
вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги
доказів позивача над іншими, тобто здійснення відмінної від
апеляційного суду оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд постановив:
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
28.09.2005 р. у справі N 12/130 залишити без змін, а касаційну
скаргу приватного підприємства "XXX" - без задоволення.