ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.2006 Справа N 6/483
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Рівнегаз"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
01.11.2005 року
у справі за позовом ВАТ "Рівнегаз"
до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
третя особа НАК "Нафтогаз України"
про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у вересні 2004 року, ВАТ "Рівнегаз" звернулось до
господарського суду з позовом про стягнення з ДК "Газ України"
НАК "Нафтогаз України" 22 055 418,26 грн. на відшкодування витрат
з транспортування природного газу споживачам згідно договорів
N 03-ОВ/97-РВ від 03.02.1997 року та N 39-266 від 23.12.1997 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за цими
договорами, у період з 01.06.1997 року по 31.12.1998 року здійснив
реалізацію споживачам 1 106 379 тис. куб. м природного газу за
цінами та тарифами на його транспортування, які затверджені
наказами Міністерства економіки України N 76 ( z0317-96 ) (z0317-96)
від
14.06.1996 року та N 121 ( z0561-97 ) (z0561-97)
від 31.10.1997 року.
Для компенсації різниці між повною вартістю транспортування
газу та часткою витрат, що відшкодовуються споживачами, наказом
Міністерства економіки України N 58 ( z0220-97 ) (z0220-97)
від
20.05.1997 року, затверджено "Механізм розрахунків компенсації
різниці між повною вартістю транспортування газу і часткою витрат,
що відшкодовуються споживачами", яким передбачено, що джерелом
компенсації різниці між повною вартістю транспортування газу та
часткою витрат, що відшкодовуються споживачами є виручка
АТ "Укргазпром" від послуг з транзиту природного газу через
територію України.
При цьому, сума компенсації визначається Держнафтогазпромом у
доларах США і перераховується у гривні за курсом НБУ на останній
день місяця, у якому здійснюється транспортування і
відшкодовується АТ "Укргазпром" шляхом перерахування коштів, або
іншою формою розрахунків, з урахуванням рівня оплати за газ,
отриманий від АТ "Укргазпром".
Теж саме джерело відшкодування зазначених витрат передбачає і
"Механізм компенсації витрат підприємств газового сектора України,
пов'язаних з видобутком і транспортуванням природного газу в
1998 році", затверджений наказом Міністерства економіки України
від 30.01.1998 року N 10 ( z0100-98 ) (z0100-98)
.
Проте, будучи правонаступником АТ "Укргазпром", у частині
зобов'язань з компенсації різниці у тарифах на транспортування
природного газу, відповідач розрахувався лише частково, у розмірі
2 848 516,40 доларів США, а тому позивач просив постановити
рішення про стягнення залишку боргу, який при перерахунку на
національну валюту складає 22 055 418,26 грн.
Заявою від 09.12.2004 року, позивач уточнив свої вимоги і, з
урахуванням проведених взаємозаліків, просив стягнути на його
користь 24 700 288 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.12.2004 року до
участі у справі у якості третьої особи залучено НАК "Нафтогаз
України", а рішенням того ж суду від 03.03.2005 року позов
задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
01.11.2005 року рішення господарського суду першої інстанції
скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі, позивач посилається на неправильну
правову оцінку апеляційним господарським судом матеріалів справи,
помилковість висновків, щодо відсутності даних про обсяги
транспортних послуг та компенсаційних виплат і просить суд
постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення
господарського суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної
скарги, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи про відмову у задоволенні позову, апеляційний
господарський суд послався на відсутність доказів наявності
заборгованості відповідача з компенсації різниці у тарифах по
транспортуванню природного газу, оскільки, поданий відповідачем
акт звіряння розрахунків на 31.07.2005 року, з зазначенням цієї
заборгованості у сумі 34 622 691,73 грн., не було підписано
позивачем за наявності спору з обсягів його заборгованості перед
відповідачем, а додатковий запис у передавальному балансі від
31.03.2001 року про розмір переданої відповідачу заборгованості
"Головпобутгаз" ДК "Укртрансгаз" не посвідчено особами, які його
підписали.
Проте, погодись з наведеними мотивами відмови у позові та
скасування судового рішення не можна.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.1999 року
N 931 ( 931-99-п ) (931-99-п)
внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів
України від 25.05.1998 року N 747 ( 747-98-п ) (747-98-п)
"Про утворення
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у частині
передачі до статутного фонду компанії майна акціонерного
товариства "Укргазпром" та його дочірніх підприємств, у зв'язку з
їх реорганізацією, та зазначено, що правонаступником усіх майнових
прав і обов'язків акціонерного товариства "Укргазпром" та його
дочірніх підприємств є НАК "Нафтогаз України", яка розподіляє між
своїми дочірніми компаніями майнові права і обов'язки
реорганізованих акціонерного товариства "Укргазпром" та його
дочірніх підприємств.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про розмежування
функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації
природного газу" від 24.07.1998 року N 1173 ( 1173-98-п ) (1173-98-п)
передбачено створення, зокрема, і дочірньої компанії "Газ
України", шляхом реорганізації ДК "Торговий дім "Газ України" з
приєднанням до неї Головного управління з експлуатації систем
постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз", яке
виділяється зі складу ДК "Укртрансгаз".
Наказом НАК "Нафтогаз України" від 18.01.2001 року N 14,
ДК "Газ України" визнано правонаступником прав та зобов'язань
ДК "Торговий дім "Газ України" та Головного управління з
експлуатації систем газопостачання природного та скрапленого газу
"Головпобутгаз" ДК "Укртрансгаз" і зобов'язано останню передати
активи управління "Головпобутгаз" до ДК "Газ України".
На виконання цього наказу, ДК "Укртрансгаз"
НАК "Нафтогаз України", яка згідно розпорядження Кабінету
Міністрів України від 23.04.1999 року N 318-р ( 318-99-р ) (318-99-р)
та
наказу НАК "Нафтогаз України" від 09.07.1999 року N 176 є
правонаступником Державної акціонерної холдингової компанії
"Укргаз", по передавальному балансу від 31.03.2001 року передала
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", поряд з іншими активами
"Головпобутгаз", обсяги заборгованості з компенсації ВАТ з
газопостачання різниці по транспортуванню природного газу
споживачам, а тому, висновок суду першої інстанції щодо
правонаступництва відповідача щодо зобов'язань з компенсації
різниці між повною вартістю і тарифами на транспортування
природного газу є правильним.
Свою заборгованість перед позивачем у сумі 34622621,73 грн.
відповідач визнав, надіславши позивачу акт звірення розрахунків за
газ станом на 31.07.2005 р., який з боку останнього не підписаний
за незгоди з зазначеними обсягами його заборгованості, що
правового значення для визнаного відповідачем обсягу
заборгованості не має.
За актами звірення розрахунків компенсації різниці між повною
вартістю транспортування газу і часткою витрат, що
відшкодовуються споживачами, які складені позивачем та управлінням
"Головпобутгаз" заборгованість останнього у 1997 р. складала
5 557 403 доларів США, а у 1998 р. 5 086 783,76 грн.
Після проведення заліків взаємної заборгованості
01.11.1999 р. та 27.12.1999 р. на загальну суму 9 899084,39 грн.
залишок боргу на час розгляду спору судом складає 24 700 288 грн.
Обсяги заборгованості, розраховані за зведеними відомостями
прийому-передачі газу, що відповідає наказам Мінекономіки N 58
( z0220-97 ) (z0220-97)
від 20.05.1997 р. та N 10 ( z0100-98 ) (z0100-98)
від
30.01.1998 р. і не потребує підтвердження іншими документами
первинного бухгалтерського обліку, а враховуючи, що відповідно до
Механізму розрахунків компенсації різниці між повною вартістю
транспортування газу і часткою витрат, що відшкодовуються
споживачами, затвердженому наказом Мінекономіки від 20.05.1997 р.
N 58, сума компенсації визначалась в адміністративному порядку, а
Механізм компенсації витрат підприємств газового сектора України,
пов'язаних з видобутком і транспортуванням природного газу в
1998 р., затверджений наказом Мінекономіки від 30.01.1998 р. N 10,
не передбачав термінів компенсації і пов'язував це з обсягами
платежів за газ, а тому господарський суд першої інстанції прийшов
до правильного висновку, що з часу вимоги позивач строк позовної
давності не пропустив, і за підтвердженості боргу матеріалами
справи, обгрунтовано постановив про задоволення позову і підстав
для скасування судового рішення, з наведених апеляційним судом
мотивів, не було.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
01.11.2005 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва
від 03.03.2005 року залишити без змін.
Головуючий М.І.Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М.Харченко