ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
 19.01.2006                                       Справа N 45/243
 
 
         Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
         ухвалою Судової палати у господарських справах
                   Верховного Суду України
                   від 2 березня 2006 року
 
Вищий господарський  суд  України   у   складі   колегії   суддів:
головуючого   [...],   суддів:  [...],  розглянувши  у  відкритому
судовому  засіданні  касаційну  скаргу  товариства   з   обмеженою
відповідальністю "XXX" на рішення господарського суду м. Києва від
15.08.2005   року    та    постанову    Київського    апеляційного
господарського  суду  від  04.10.2005  року  у  справі N 45/243 за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" до закритого
акціонерного  товариства  "YYY"  
 
про зобов'язання вчинити дії,  
 
за участю  представників  сторін: від позивача  -   не   з'явився,
відповідача - [...], встановив:
 
Рішенням господарського  суду  м.  Києва  від  15 серпня 2005 року
(суддя  [...]),   залишеним   без   змін   постановою   Київського
апеляційного господарського суду від 4 жовтня 2005 року ([...]), в
позові відмовлено через необґрунтованість.
 
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "XXX",
не погоджуючись з прийнятими по справі судовими актами, просить їх
скасувати,  посилаючись на неправильне  застосування  судами  норм
матеріального та процесуального права, а позов задовольнити.
 
У відзиві   на   касаційну   скаргу  відповідач  просить  залишити
касаційну скаргу без задоволення,  а постановлені у справі  судові
рішення - без змін.
 
Заслухавши представника відповідача,  розглянувши матеріали справи
і доводи касаційної скарги,  перевіривши правильність застосування
господарським    судом   м.   Києва   та   Київським   апеляційним
господарським судом норм матеріального і  процесуального  права  у
вирішенні  даного  спору,  і  з урахуванням меж перегляду справи в
касаційній інстанції,  колегія суддів вважає,  що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як встановлено   господарськими   судами,   позивач   листом   від
29.03.2005 року N 07/03 звернувся до відповідача з вимогою  надати
йому, як акціонеру ЗАТ "YYY", засвідчені копії договорів (угод) на
придбання акцій ЗАТ "YYY" у акціонерів за період з 27.07.2004 року
по 29.03.2005 року,  а також у разі їх укладення, засвідчені копії
договорів (угод) щодо відчуження акцій,  придбаних  ЗАТ  "YYY"  за
період  з  01.01.2004  року  по  29.03.2005  року,  або відповідну
інформацію у разі їх анулювання.
 
Проте відповідач листом від 29.04.2005  року  за  N  228  відмовив
позивачу  у  наданні  такої  інформації  з  посиланням на заборону
третіх осіб поширювати будь-яку інформацію про них та їх  майновий
стан.
 
Відповідно  до   частини  другої  статті  32  Конституції  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         не допускається збирання,  зберігання, використання
та  поширення  конфіденційної  інформації  про особу без її згоди,
крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної
безпеки, економічного добробуту та прав людини.
 
Згідно  з   частиною  першою статті 116 Цивільного кодексу України
( 435-15  ) (435-15)
          учасники  господарського  товариства  мають  право  у
порядку,   встановленому   установчим   документом  товариства  та
законом,  одержувати  інформацію  про  діяльність   товариства   у
порядку, встановленому установчим документом.
 
Пунктом 12.1  Статуту  ЗАТ  "YYY" встановлено обов'язок товариства
надавати на вимогу акціонера для ознайомлення річні баланси, звіти
про діяльність товариства, протоколи загальних зборів акціонерів.
 
Системний аналіз  статті 116 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        
та Статуту ЗАТ "YYY" дає підстави вважати,  що чинне законодавство
передбачає  право акціонера вимагати від товариства лише документи
звітного  характеру,  а  не  будь-які  документи   по   конкретних
господарських операціях суб'єктів господарювання.
 
Отже, посилання     скаржника    на    неправильне    застосування
господарським   судом   м.   Києва   та   Київським    апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права при
прийнятті судових актів є безпідставними.
 
З урахуванням викладеного,  колегія  суддів  вважає,  що  під  час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та
апеляційним господарськими судами на підставі всебічного,  повного
і  об'єктивного  дослідження  поданих сторонами доказів,  висновки
судів відповідають цим  обставинам  і  їм  дана  належна  юридична
оцінка   з   правильним   застосуванням   норм   матеріального   і
процесуального права.
 
Керуючись   статтями  111-5, 111-7, 111-9, 111-11   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд постановив:
 
Рішення господарського суду м.  Києва від 15 серпня 2005  року  та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 жовтня
2005 року у справі N 45/243 залишити без змін,  а касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" - без задоволення.