ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.2006 Справа N 4/1/213д-15/198д-22/45д
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - І.П. Ходаківської,
суддів: Г.В. Савенко, В.І. Шаргала
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та
муніципального управління"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 02.11.2005 р.
у справі N 4/1/213д-15/198д-22/45д
господарського суду Запорізької області
за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку
"Укрсоцбанк" в особі Запорізької обласної філії
до
1. Приватної багатопрофільної фірми "Віктор", м. Запоріжжя"
та
2. Гуманітарного університету "Запорізький інститут
державного та муніципального управління"
про визнання недійсною угоди
за участю на стороні відповідача Приватної багатопрофільної
фірми "Віктор", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору, орендного підприємства "Запорізьке
міжміське бюро технічної інвентаризації"
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача - Кисельова М.Є. за дорученням від 05.01.2006 р.
N 5
від відповідачів - Салімонової А.А. за дорученням
відповідача 2 від 22.12.2005 р.
від третьої особи - не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"
в особі Запорізької обласної філії (далі АКБ "Укрсоцбанк")
звернувся з позовом до приватної багатопрофільної фірми "Віктор"
та Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та
муніципального управління" про визнання недійсною укладеної
відповідачами угоди з передачі майна, оформленої актом
приймання-передачі від 07.11.2000 р., посилаючись на те, що
передане майно належало приватній багатопрофільній фірмі "Віктор",
було заставлене у порядку забезпечення виконання останньою
зобов'язань за кредитними договором, і заставодержатель АПБ
"Укрсоцбанк" не давав згоди на укладення угоди. Також було
заявлено вимоги про проведення двосторонньої реституції між
відповідачами.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
28.03.2005 р. позов задоволено частково: визнано недійсною угоду
про безоплатну передачу приватною багатопрофільною фірмою "Віктор"
до статутного фонду Гуманітарного університету "Запорізький
інститут державного та муніципального управління" в частині
передачі основних засобів - об'єктів нерухомості, які знаходилися
у заставі позивача, та стягнуто з відповідачів судові витрати.
В решті позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
02.11.2005 р. це судове рішення змінене. Крім визнання недійсною
угоди в частині передачі об'єктів нерухомості і стягнення з
відповідачів судових витрат, судом апеляційної інстанції, в
порядку здійснення двосторонньої реституції відповідачів,
відповідно до ч. 2 ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, стягнуто з Гуманітарного університету "Запорізький
інститут державного та муніципального управління" на користь
приватної багатопрофільної фірми "Віктор" 573341,95 грн. В решті
позову відмовлено.
Відповідачем Гуманітарним університетом "Запорізький інститут
державного та муніципального управління" подана касаційна скарга
та доповнення до неї на вказану постанову апеляційного
господарського суду, в яких ставиться питання про скасування
постанови і прийняття рішення про відмову АКБ "Укрсоцбанк" у
позові. Скаржник вважає постанову прийнятою з порушенням вимог
матеріального та процесуального законодавства, зокрема, вважає
безпідставними висновки судів попередніх інстанцій: що
відповідачами при підписанні акту про безоплатну передачу основних
засобів від приватної багатопрофільної фірми "Віктор" до
Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та
муніципального управління" була укладена угода, що на час передачі
спірне майно було заставленим, що судами не враховані факти,
встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від
10.02.2003 р.
Заслухавши доповідача, присутніх у судовому засіданні
представників сторін, перевіривши правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія прийшла до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що 28.03.1997 р., з метою
забезпечення зобов'язання за кредитним договором N 1 від
12.03.1997 р., між АКБ "Укрсоцбанк" та приватною багатопрофільною
фірмою "Віктор" укладено договір застави за яким фірма передала у
заставу банку належні їй на праві власності об'єкти нерухомості у
м. Запоріжжі по: вул. Краснова, 7; вул. Електричній, 111;
вул. Панферова, 53; вул. Круговій, 159; вул. Доківській, 1.
Зазначений договір застави до цього часу недійсним не визнаний.
На підставі наказу президента приватної багатопрофільної
фірми "Віктор" від 06.11.2000 р. N 32 "Про зміни статутного фонду"
відбулася передача основних засобів фірми до статутного фонду
Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та
муніципального управління", про що 07.11.2000 р. було складено акт
приймання-передачі та видано наказ ректора університету від
07.11.2000 р. за N 35 про прийняття переданого майна до статутного
фонду.
До переліку переданого майна були включені також і об'єкти
нерухомості, що були предметом договору застави від 28.03.1997 р.,
а саме: будівлі у м. Запоріжжі по вул. Краснова, 7;
вул. Електричній, 111; вул. Круговій, 159. В подальшому, після
передачі вказаного майна Гуманітарному університету "Запорізький
інститут державного та муніципального управління", право власності
на це майно перейшло до інших осіб.
Згода АКБ "Укрсоцбанк", як заставодержателя, на передачу
заставленого майна від приватної багатопрофільної фірми "Віктор"
до статутного фонду Гуманітарного університету "Запорізький
інститут державного та муніципального управління" не отримувалася.
Місцевий та апеляційний господарські суди повно і всебічно
вивчили та оцінили надані сторонами докази, обставини на які
сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог та заперечень і
прийшли до обґрунтованого висновку, що відповідачами, шляхом
видання відповідних наказів та підписання акту приймання-передачі
майна була укладена угода про передачу приватною багатопрофільною
фірмою "Віктор" вказаних у акті об'єктів нерухомості, в тому числі
і тих, що були предметом договору застави, у власність
Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та
муніципального управління".
Так як згоди заставодержателя на передачу заставленого майна
у власність іншій особі не було отримано, колегія вважає вірними,
такими що відповідають вимогам законодавства про заставу, рішення
місцевого та апеляційного судів в частині визнання недійсною угоди
щодо передачі заставленого майна.
При цьому судами у рішенні і постанові апеляційної інстанції
належним чином оцінювалися всі обставини і докази, в тому числі і
викладені Гуманітарним університетом "Запорізький інститут
державного та муніципального управління" у касаційній скарзі.
В силу вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої
чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального
права.
З врахуванням викладеного колегія не знаходить підстав для
скасування постановлених у справі судових рішень в частині
визнання недійсною угоди.
Суд першої інстанції також прийшов до обґрунтованого висновку
про неможливість проведення реституції в натурі через відсутність
спірного майна у Гуманітарного університету "Запорізький інститут
державного та муніципального управління" та наявність судових
рішень про відмову АКБ "Укрсоцбанк" у витребуванні цього майна від
третіх осіб і постановив рішення про відмову в цій частині
позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновком місцевого
господарського суду про неможливість проведення реституції в
натурі, змінив це рішення, доповнивши його вказівкою про
проведення реституції шляхом стягнення з Гуманітарного
університету "Запорізький інститут державного та муніципального
управління" на користь приватної багатопрофільної фірми "Віктор"
вартості переданого за угодою спірного майна.
За приписами ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства,
установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися
до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи АКБ "Укрсоцбанк", як
заставодержатель, звернувся з позовом про захист своїх прав на
конкретне нерухоме майно, яке було предметом застави, і саме з
метою реалізації свого права на погашення заборгованості за
рахунок цього заставленого майна, вимагав проведення двосторонньої
реституції між відповідачами та повернення заставленого майна у
власність приватної багатопрофільної фірми "Віктор", оскільки лише
на це майно могло бути звернене стягнення.
Тобто предметом позову у даній справі було конкретне нерухоме
майно визначене договором застави, а не сума коштів, яка складала
його вартість, і яка не була предметом договору застави.
Тому колегія вважає помилковими висновки суду апеляційної
інстанції про наявність у АКБ "Укрсоцбанк" права на вимогу про
проведення реституції шляхом стягнення з Гуманітарного
університету "Запорізький інститут державного та муніципального
управління" на користь приватної багатопрофільної фірми "Віктор"
вартості переданого майна. Таке право належало лише останній і
вимог про стягнення коштів фірмою заявлено не було.
З врахуванням викладеного, колегія прийшла до висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду
апеляційної інстанції у справі - частковому скасуванню - в частині
вказівки про зміну рішення суду першої інстанції і здійснення
двосторонньої реституції відповідачів шляхом стягнення з
Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та
муніципального управління" на користь приватної багатопрофільної
фірми "Віктор".
Керуючись ст. 111-5, 111-7, пунктом 2 частини 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Гуманітарного університету "Запорізький
інститут державного та муніципального управління" задовольнити
частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
2 листопада 2005 року у справі N 4/1/213д-15/198д-22/45д в частині
вказівки про зміну рішення господарського суду Запорізької області
від 28 березня 2005 року у цій же справі і здійснення
двосторонньої реституції відповідачів шляхом стягнення з
Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та
муніципального управління" на користь приватної багатопрофільної
фірми "Віктор" 573341,95 грн. скасувати. Решту постанови залишити
без змін.
Рішення господарського суду Запорізької області від
28 березня 2005 року у справі N 4/1/213д-15/198д-22/45д залишити
без зміни.
Головуючий - суддя І.П.Ходаківська
Суддя Г.В.Савенко
Суддя В.І.Шаргало