ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19.01.2006 Справа N 38/309
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 2 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - [...], суддів: [...], розглянувши у відкритому
судовому засіданні матеріали касаційної скарги Спільного
українсько-російського підприємства "XXX" у формі товариства з
обмеженою відповідальністю на постанову від 27.10.2005 року
Київського апеляційного господарського суду у справі N 38/309
господарського суду міста Києва за позовом Спільного
українсько-російського підприємства "XXX" у формі товариства з
обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою
відповідальністю "YYY"; 3-ті особи 1. Відділ Державної виконавчої
служби H-ського районного управління юстиції у м. Києві; 2.
Відкрите акціонерне товариство "SSS";
про визнання акта недійсним,
в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:
[...] (довіреність від 03.01.2005 р.), від відповідача: не
з'явились, від 3-іх осіб: не з'явились, встановив:
Ухвалою господарського суду міста Києва (суддя [...]) від
17.08.2005 року, залишеною без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду (головуючий суддя - [...], судді
- [...]) від 27.10.2005 року, у справі N 38/309 провадження по
справі було припинено.
Судові акти вмотивовані тим, що оскаржуваний експертний висновок
ТОВ "YYY" не є нормативним правовим актом та не є актом
ненормативного характеру, оскільки він не породжує права і
обов'язки позивача та йому не адресований.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі
судові акти та справу передати до місцевого господарського суду
для її розгляду по суті, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, а саме: ст. 124 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 57 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач, треті особи не надіслали.
Відповідач, треті особи не скористались наданим процесуальним
правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача,
перевіривши правильність застосування апеляційним господарським
судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В матеріалах справи міститься копія експертного висновку від
05.05.2005 року експерта ТОВ "YYY" [...] про ринкову вартість
нафтоналивної несамохідної баржі "Н-X3", згідно до якого ринкова
вартість об'єкта, розрахована порівняльним підходом, на 05.05.2005
року становить 106097,00 грн.
Позивач 06.06.2005 року звернувся до господарського суду м. Києва
з позовною заявою у зв'язку з тим, що ВДВС H-ського РУЮ у м. Києві
було відкрито виконавче провадження по виконанню напису N 3177 від
12.07.2003 року приватного нотаріуса P-ського міського
нотаріального округу по зверненню стягнення на заставлене майно, а
саме - на нафтоналивну несамохідну баржу "Н-X3", побудовану в
Австрії у 1951 році, та проведено оцінку даної баржі шляхом
залучення відповідача як оцінювача. Позивач не погодився з
здійсненою відповідачем оцінкою баржі та результатами цієї оцінки
та просив суд в своїй позовній заяві, з урахуванням уточнення
позовних вимог (а. с. 57), висновок про ринкову оцінку баржі
станом на 05.05.2005 року визнати недійсним.
В касаційній скарзі позивач зазначає, що оцінки, проведення яких є
обов'язковим відповідно до законодавства України, результати яких
є також обов'язковими відповідно до законодавства України,
необхідність проведення яких спрямована на врегулювання тих чи
інших суспільних правовідносин у сфері публічного права, є актами
ненормативного характеру в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та можуть бути оскаржені в суді в силу приписів ст.
124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 57 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено право юридичних осіб на звернення до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам підвідомчі справи
у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, виконанні
господарських договорів, та з інших підстав, а також у спорах про
визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів
щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Колегія суддів вважає, що господарські суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли правильного висновку про непідвідомчість даного
спору господарським судам і обґрунтовано припинили провадження у
справі з огляду на таке.
Правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання
недійсним висновку про ринкову оцінку майна, здійснену в рамках
виконавчого провадження, позивач зазначив ст. 57 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
цей Закон визначає основи організації та діяльності
державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус
працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний
захист.
Статтею 57 вищенаведеного Закону ( 606-14 ) (606-14)
визначено право сторін
у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в
10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця
про таку оцінку.
Відповідно до положень вищенаведеного Закону ( 606-14 ) (606-14)
оцінка
майна є процесуальною дією державного виконавця.
Колегія суддів вважає, що приписи вищенаведеної норми надають
учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна
як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до
ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою
діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна,
майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
( 2658-14 ) (2658-14)
.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна,
майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
( 2658-14 ) (2658-14)
акт оцінки майна є документом, що містить висновки про
вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна,
здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної
влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо
процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна
передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або
частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом
господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта
оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником
органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Державна виконавча служба віднесена чинним законодавством до
системи органів Міністерства юстиції України і є органом в системі
органів виконавчої влади в Україні. Оскільки в силу імперативу ч.
3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
державний виконавець обов'язково залучає оцінювача в разі
проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів,
повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого
перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то акт
оцінки, складений відповідачем, підлягав обов'язковому
затвердженню керівником ВДВС H-ського РУЮ у м. Києві. З наведеного
випливає, що висновок про ринкову оцінку майна, здійснену в рамках
виконавчого провадження, може бути оскаржений як дія державного
виконавця по оцінці майна.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним органом у
межах його компетенції офіційний письмовий документ, який
встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи
локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів
ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони
породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи
визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
З урахуванням викладеного вище, оскаржуваний експертний висновок
ТОВ "YYY" не є нормативним правовим актом, оскільки він не
встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не
застосовується; не є актом ненормативного характеру
(індивідуальним актом), оскільки він не породжує права і обов'язки
позивача та йому не адресований.
Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ) (2658-14)
(ст. ст. 3,
12) свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише
результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених
питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути
предметом оскарження в господарському суді.
Враховуючи наведене, постанова Київського апеляційного
господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного
законодавства, а касаційна скарга не підлягає задоволенню,
оскільки ґрунтується на довільному та неправильному тлумаченні
положень чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України - постановив:
Касаційну скаргу Спільного українсько-російського підприємства
"XXX" у формі ТОВ від 14.11.2005 року N 28 на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 27.10.2005 року у справі N
38/309 залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 27.10.2005 року у справі N
38/309 - без змін.